Кубинські лікарі в Євпаторії

Чорнобильська трагедія відлунює й сьогодні. У забруднених радіонуклідами зонах на території України мешкає близько трьох мільйонів дітей. З них майже два мільйони потребують реабілітації. Її здійснюють у санаторно-оздоровчому центрі «Дружба» (Євпаторія), де з 1958 року відновлювали здоров'я діти працівників ракетно-космічної промисловості. Указом Президента України № 325/97 від 15.08.1997 р. на базі «Дружби» було створено Міжнародний дитячий медичний центр «Євпаторія». У ньому згідно з договором між міністерствами охорони здоров'я України й Республіки Куба та Українським молодіжним Чорнобильським фондом «Про надання медичної допомоги дітям, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та інших екологічних катастроф» уже 10 років працюють кубинські фахівці: ендокринологи, гематологи, кардіологи, дерматологи, психологи…
Про етапи становлення українсько-кубинської програми розповідає заслужений лікар України Геннадій ЛЯмкІн – головний лікар дитячого санаторно-оздоровчого центру «Дружба» й Міжнародного дитячого медичного центру «Євпаторія»:

– У лютому 1990 року штаб із надзвичайних ситуацій ЦК комсомолу України через ЗМІ звернувся до всього світу з проханням допомогти дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Наступного дня після опублікування цього звернення Серхіо Лопес Брієль (пізніше його було призначено Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Куба в Україні) від імені своєї держави запропонував допомогу. Так почала діяти кубинська медико-психологічна реабілітаційна програма «Діти Чорнобиля»…

А в березні цього року кубинська газета «Гранма» повідомила, що з Києва приїхала чергова група українських дітей. Вони привезли зворушливі малюнки, вірші, листи на конкурс «Ми захищаємо мир». Газета згадує, як 17 років тому Фідель Кастро зустрів українських дітлахів просто на трапі літака й відтоді особисто контролює забезпечення маленьких пацієнтів усім необхідним. За ці роки на Кубі безоплатно відновили своє здоров'я 23 тисячі чорнобильців, і лише на їхнє медичне обслуговування кубинська сторона витратила понад 350 мільйонів доларів.

Варто відзначити велику роботу кубинських лікарів і плідну діяльність Молодіжного Чорнобильського фонду Міністерства охорони здоров'я України, які вирішують усі організаційні питання. Як повідомив завідувач сектору медичних проблем, пов'язаних із наслідками аварії на ЧАЕС, Дмитро Петрук, окрім медичного обслуговування й лікування, кубинський уряд фінансує також проживання, харчування й транспортні витрати на Кубі. «Українська сторона сплачує тільки за переліт на острів і назад, – уточнив Дмитро Анатолійович, – це обходиться в 1000 доларів на одну дитину».

За декілька хвилин їзди від Гавани на березі маленької бухти, яку омивають ласкаві прозорі хвилі Мексиканської затоки, серед тропічної рослинності розташувалися котеджі педіатричного санаторію «Тарара». Колись побудований тут американцями курорт після революції перетворили на Національне піонерське містечко імені Хосе Марті.

– І от якось кубинських піонерів зібрали й звернулися до них із такими словами: «Ми знаємо, що ви любите це місце, але в українських дітей сталося лихо, тому їм потрібні тепле море, фрукти, затишні будинки, щоб до них повернулося здоров'я, щоб вони знову навчилися посміхатися». І кубинські піонери сказали: «Добре! Ми поступаємося нашим табором хворим українським дітям», – розповів лікар-дерматолог Гієрмо Пачеко Янес, координатор бригади кубинських лікарів, яка щойно закінчила дворічну роботу в Міжнародному дитячому медичному центрі «Євпаторія».

Діти приїжджають на Кубу разом із мамами, їх постійно опікують українські вихователі й перекладачі. В одній кімнаті мешкає не більш як троє діток. У «Тарара» працюють українська школа, кабінети фізіотерапії, альтернативної й традиційної медицини. Понад 80% української малечі надають стоматологічну допомогу, декому виписують окуляри. Для всіх проводять культурні, розважальні заходи на території центру, екскурсії столицею острова.

Важливо, що 60–70% дітей, що приїжджають на Кубу, із малозабезпечених родин, дитячих будинків та інтернатів.

Зазвичай вони проводять у цьому лікувальному центрі по два місяці, але деякі живуть там роками – це ті маленькі пацієнти, які потребують багатоетапних операцій. Їх направляють до шпиталів та інститутів Гавани, де навіть найскладніші операції з пересадки кісткового мозку й нирок, а також дітям із вродженими вадами серця роблять безоплатно.

– Я познайомилася з жінкою зі Львова, яка прийняла кубинське громадянство, – розповідає Ірина Кармазіна, лікар-фізіотерапевт «Дружби», кандидат медичних наук, заслужений працівник курортів і туризму Криму, що побувала на Кубі 2005 року. – Коли я здивувалася, жінка пояснила, що тут її синові безоплатно зробили операцію на мозку, тепер він навчається в гаванському університеті. «А на батьківщині з моєю зарплатою виховательки я не змогла б врятувати життя сина, а тим паче дати йому вищу освіту». До речі, показники дитячої смертності в кубинців найоптимістичніші, кращі – тільки у шведів, материнської смертності практично немає, а тривалість життя чоловіків становить 76 років.

З'ясувалося, на Кубі широко розвинена сімейна медицина, держава забезпечує лікарів житлом і особистим транспортом. Вони нерідко цитують Фіделя Кастро, який сказав, що народ поважає їх не лише за те, що вони – люди з медичною освітою, а й за їхню людяність та увагу до хворих.

Особливо мене вразило те, що нині кубинці мають великий банк вакцин. Завдяки цьому в «Тарара» українським дітям із послабленою імунною системою й захворюваннями крові роблять щеплення проти гепатиту В й менінгоенцефаліту.

Доктор медицини Карлос Мійарес Као, який працював у Радянському Союзі з особливо небезпечними інфекціями, зберіг штами й повернувся з ними на Кубу. Він же виділив речовини, що містяться в плаценті здорових породіль, і на їхній основі винайшов препарати, якими виліковують вітиліго, псоріаз і облисіння в дітей-чорнобильців, – і на Кубі в Центрі плацентарної тканинної терапії, і в кримській «Євпаторії».

Ідея створення в Євпаторії такого центру належала Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Куба в Україні Серхіо Лопесу Брієлю. Потім євпаторійську «Дружбу» відвідала Людмила Кучма, глава фонду «Україна – дітям», і підтримала ідею. Наукове керівництво роботою центру доручено завідувачу кафедри педіатрії Кримського медичного університету імені С. І. Георгієвського професору Миколі Каладзе.

– Щороку до нас приїжджають по 6–7 тисяч чорнобильців для оздоровлення й лікування, – розповів Геннадій Васильович Лямкін. – Кожна група дітей проводить тут до двох місяців. За десять років у нас було шість кубинських бригад. Водночас українські лікарі їдуть кураторами на Кубу, у такий спосіб здійснюється наступність у лікуванні.

Перша група кубинських лікарів прибула до Євпаторії у лютому 1998 року. Очолив її директор педіатричного центру «Тарара» Хуліо Медіна де Армас. Нині він є координатором спільної українсько-кубинської програми.

Міжнародний дитячий оздоровчий центр «Євпаторія» не раз відвідували кубинські посли й представники Міністерства охорони здоров'я Куби. Останній їхній візит у вересні цього року був пов'язаний із засіданням, що відбулося в Києві, дев'ятої міжурядової комісії, на якій представники двох країн обговорювали питання оздоровлення українських дітей на Кубі. До складу делегації увійшли заступник міністра охорони здоров'я Республіки Куба Рене Ернандес, радник посольства Республіки Куба в Україні з торгово-економічних питань Неліда Герра Морейра й Хуліо Медіна де Армас. Вони повідомили про те, що придбано нове фізіотерапевтичне обладнання для центру «Тарара», завдяки якому там розширюватимуть методи лікування.

В Україні кубинці застосовують свій досвід і опановують нові методи лікування. А результати досліджень узагальнюють у спільних наукових працях, доповідають про них на міжнародних конференціях, конгресах і семінарах. Адже метою програми є не лише надання висококваліфікованої санаторно-курортної допомоги, а й розробка нових технологій реабілітації дітей.

У «Євпаторії» пишаються тим, що тут працював доктор медицини Алексіс Лоренсо Руїс, який на основі дослідницьких робіт, проведених із дітьми, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, захистив кандидатську дисертацію із психології у Харківському інституті УВС України. Нині він учений зі світовим ім'ям, викладає в Гаванському університеті й працює в «Тарара».

Тепло згадують у «Євпаторії» кубинських колег Ксенію Лауренті й Марітсу Кабреру, яких із Хуліо Медіною де Армасом нагороджено грамотами Міністерства курортів і туризму АРК. Заслуженою повагою користуються в центрі досвідчений дерматолог Гієрмо Пачеко Янес, який пропрацював у «Євпаторії» чотири роки, і лікарі його бригади – гематолог Леобальдо Прієто Хіменес, ендокринолог Лісет Кастело Еліас Каєс, психолог Роксана Де ла Гуардіа Дельгадо, кардіолог Альберто Альбарес Пуентес, перекладач Карлос Гарсіа Кабрера.

27 і 28 листопада відбулася дев'ята науково-практична конференція «Актуальні питання санаторно-курортної реабілітації дітей, які постраждали від техногенних катастроф». На ній підбивали підсумки 10 років роботи міжнародного дитячого медичного центру «Євпаторія». Неабиякий інтерес викликали наукові доповіді кубинських лікарів, адже вони проконсультували понад 20 тисяч пацієнтів.

Кубинці понині з вдячністю згадують ту величезну допомогу, що надавав їхній країні Радянський Союз, і вважають своїм обов'язком лікувати українських, білоруських і російських дітей, які постраждали під час Чорнобильської катастрофи. Заради цього вони роками не бачать свої сім'ї, власних дітей, за якими дуже скучають. Але для кубинців поняття «інтернаціональний обов'язок» є визначальним у житті. Символічно, що дворічне перебування в центрі вони завершили у своє професійне свято – 3 грудня відзначається День латиноамериканської медицини.

Автор: Рітта КОЗУНОВА