№1, січень 2008

Маланкуємо. Тож живемо!Маланкуємо. Тож живемо!

Новорічно-різдвяні святкування в Україні насичені розмаїтими традиціями, обрядами. Колядування, вертеп, новолітування, Маланка, щедрування. Справді, що не край чи навіть село, то – свої звичаї.

Скажімо, на старий Новий рік сотні людей прагнуть потрапити в село Горошову, що в Борщівському районі на Тернопільщині, на свято Маланки, яке тут ще називають Маланням. У юрбі місцевих мешканців – туристи з різних куточків України, представники української діаспори.  Свято Маланки увібрало в себе традиції тисячоліть. Адже етнографи, дослідники української обрядовості зазначають, що християнська Меланія замінила образ язичницької богині Київської Русі – Макоші (Мокош). Наші предки вважали її покровителькою жінок, сестрою Сонця.

Сільський голова Володимир Левко констатує: оскільки в Горошовій – понад сімсот дворів, то так уже повелося, що напередодні старого Нового року на її вулицях можна побачити кілька Маланок. Є тут традиція святкувати компаніями (приживається й слово «партіями» – не політичними, звісно). Цього року, як завжди, також кілька партій. Кожна пропонує власне бачення народного карнавалу. Безперечно, поза увагою не залишаться герої східного календаря – Миша чи Пацюк, дістанеться на горіхи українським політикам. Прилетять Бджоли, міць покажуть Козаки, веселитимуть Цигани.

Не обійдеться свято без українського силача Котигорошка, майстерно впишуться в канву народного дійства й «представники» бразильського карнавалу. Зрештою, яких тільки дійових осіб не втілять місцеві «артисти», яких злободенних тем родинного та суспільного життя не відобразять! Але головне – скрізь пануватимуть жарти, дотепи, сміх, а отже, радість. Сільський голова наголошує, що Маланчине вбрання в Горошовій уже понад століття дбайливо передають із покоління в покоління. Почесна місія втілити красивий образ Маланки вже традиційно випадає хлопцям Горошової. Потрібно мати не лише вроду та певні артистичні здібності, а й бути фізично витривалим. У супроводі двох Козаків і троїстих музик Маланка має обов'язково провідати всіх дівчат села (а їх майже двісті) й станцювати з ними. Відтак музиканти грають і для всіх охочих дати лиха закаблукам. Що не кажіть, а робота ця виснажлива. Зрештою, щоб парубок-Маланка мав і надалі добре здоров'я, на Водохреще доведеться йому стати героєм ще одного дійства. Якщо морози скують Дністер, то на річці вирізають крижаний хрест чи ополонку для освячення води. Якщо ж зима така, як тепер, поблизу церкви виставляють великі посудини з водою. В цю холодну водицю й занурюють голови тих, хто втілював образ Маланки. Звичай вимагає, аби сільські юнаки зібралися в коло, в центрі якого – Маланки. Звучить «Многая літа», після чого Маланок піднімають «на віват», тобто підкидають угору.

...Горошова у забаві, у маланкуванні. Завітайте! Наберіться сил, душевної наснаги й чудового настрою в народній феєрії!

Автор: Микола ШОТ

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Спецпосланець Трампа їде до України: візит триватиме тиждень Сьогодні, 11 липня

Трамп каже, що домовився, аби за американську допомогу Україні платив НАТО Сьогодні, 11 липня

Зеленський: участь США в зустрічі "коаліції рішучих" – це сигнал від Трампа Сьогодні, 11 липня

Зеленський: є ідея, щоб послом у США був Умєров – і це вплине на уряд Сьогодні, 11 липня

Зеленський про нові санкції США та ЄС проти Росії: думаю, ми дуже близькі Сьогодні, 11 липня

Мерц: Німеччина готова придбати у США Patriot для України Вчора, 10 липня

"Це тероризм": Зеленський розповів про атаку РФ на Київ і закликав посилити ППО Вчора, 10 липня

Глава Єврокомісії оголосила про створення фонду відновлення України Вчора, 10 липня

Мерц закликав Україну не звертати зі шляху реформ, йдучи до ЄС Вчора, 10 липня

Дональд Туск: відновлення України неможливе без її перемоги у війні Вчора, 10 липня