№1, січень 2008

Ґендер і влада

(на прикладі мукачівських міськради, райради та райдержадміністрації)

На Всесвітньому саміті ООН у вересні 2000 року, де було ухвалено Пакт Розвитку Тисячоліття (підписаний і Президентом України), серед восьми цілей, окреслених до 2015 року, третьою за важливістю названо досягнення ґендерної рівності [1]. У подібному документі «Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна», прийнятому в нашій державі, «забезпечення ґендерної рівності» вже перемістилося на шосте місце. Висунуто завдання досягнути до 2015 року представництва жінок в органах влади на рівні не менше 30 відсотків.

Нині, ми мали б перебувати майже на середині шляху до окреслених цілей. Але торік з'ясувалося, що Україна лише на 152-му місці в світі за кількістю жінок у владі. Далеким від зразків ґендерної рівності залишається український парламент, де впродовж останнього десятиліття минулого століття – початку наступного згадана частка не досягла навіть 10%. Сприяти виправленню цієї ситуації мала б активізація діяльності підкомітету з питань ґендерної політики Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також створення таких інституцій, як координаційні ради зі сприяння ґендерній рівності при органах влади обласного та нижчого рівнів [2]. Тим паче, що дані 2005 року засвідчили тенденцію до збереження ґендерної диспропорції серед держслужбовців. Адже жінки становлять до 25% у двох перших (вищих) категоріях держслужбовців–керівників України, а в 5-й і 6-й (найнижчих) – до 75% [3].

Трохи більше оптимізму ще з 1990 років викликають органи влади місцевого рівня, доступніші для представниць прекрасної статі. Їхня кількість серед депутатів місцевих рад від середини 1990-х до початку 2000-го була в межах від 30 до 38%. Це важливо з огляду на те, що обрання жінок до органів місцевого самоврядування є першим кроком до виходу їх на національну арену. Вельми цікаво дослідити чинники, які сприяють встановленню ґендерної рівності.

 Розглянемо деякі аспекти ґендерних відносин в органах влади міста Мукачевого й Мукачівського району. Перший погляд на владну структуру міськради дає підстави для критики. Так, після виборів-2006 жінки в Мукачівській міськраді не очолили жодної з семи комісій, хоча в одній із них мають більшість (четверо з семи депутатів), а ще в одній – половину (троє з шести депутатів). Лише одна жінка обіймає посаду заступника міського голови (їх загалом п'ять) [4]. Крім того, до складу виконкому міськради, затвердженого наприкінці травня 2006 року, ввійшли дві жінки (котрі є директорами фабрик) з 21 особи загалом [5]. Тобто в Мукачівському міськвиконкомі 9,5% жінок.

Водночас, у результаті торішніх виборів депутатами Мукачівської міськради стали (в т.ч. і завдяки післявиборній ротації в списках) 11 жінок (25,5% з усіх 43 депутатів) [6], а Мукачівської райради – 13 (16,7% з усіх 78 депутатів). Хоча відсоток жінок серед депутатів Мукачівської райради є близьким до попереднього (IV скликання) Мукачівської міськради (17,5%) [7] і нинішнього скликання Ужгородської міськради (18%), але він приблизно на 9% нижчий від нинішнього складу Мукачівської міськради.

За партійним складом у Мукачівській міськраді «Нашу Україну» представляють 5 жінок (25% з 20 депутатів від цієї політичної сили), БЮТ – 3 (37,5% з 8 бютівців), ПР – 2 жінки (менше 20% з 11 «регіоналів»), КМКС–Партію угорців України – 1 жінка (50% з 2 депутатів). Тобто номінально жіноче представництво найкраще виражено в КМКС–Партії угорців України (1 жінка з 2 депутатів), але фактично – в БЮТ і «Нашій Україні» (де значно більше депутатів загалом). Найслабше репрезентовані жінки серед депутатів від Партії регіонів.

Із загальної кількості депутатів (78 чол.) у Мукачівській райраді четверо «нашоукраїнок». Це – 13% представництва партій «Нашої України» в цьому органі влади. А загалом партії блоку «Наша Україна» – НСНУ і КУН – мають 31 депутата, тобто 40% складу райради. Дві жінки (12,5%) від партій БЮТ (бютівців у райраді шістнадцятеро, тобто 20,5% усього складу ). Три жінки-соціалістки – 75% членів СПУ у райраді (загалом 4 депутати, 5,1% депутатського складу райради). КМКС–Партія угорців України в райраді має трьох депутатів, серед котрих одна жінка.

У Мукачівській райраді немає жодної «регіоналки», хоча ПР безпосередньо представляють сім депутатів (третя за чисельністю фракція). Те саме стосується й «Відродження», усі три депутати котрого – чоловіки.

Якщо серед жінок-депутатів у міськраді члени партій «Нашої України» становлять 45%, БЮТ – 27%, Партії регіонів – 18%, КМКС–Партії угорців України – 9%, то в райраді 31% із жінок-депутатів представляють партії блоку «Нашої України» (НСНУ і КУН), 15,5% – партій БЮТ («Батьківщина» й УСДП), 23% – СПУ (всі з Мукачева), 7,7% – КМКС–Партію угорців України, а 15,5% є безпартійними (хоча пройшли до райради за списками певних партій чи блоків).

Отже, спільним для обох рад є значне представництво жінок-депутатів від «Нашої України» і БЮТ (сукупно майже три чверті в міськраді і майже половина у райраді від загального представництва жінок). Але в міськраді майже п'ята частина жінок-депутатів – це представниці Партії регіонів, тоді як у райраді майже чверть від депутатів-жінок – соціалістки.

За місцем роботи серед 11 жінок–депутатів Мукачівської міськради, обраних 26 березня 2006 року, найбільшу групу (5 осіб, 45%) становлять керівники зі сфери малого й середнього бізнесу, а інші – з бюджетних медичних і освітніх установ (разом – 27%), державного управління (9%) тощо. Загалом восьмеро депутатів міськради з одинадцяти (тобто 72,7%) є керівниками.

У нинішньому складі Мукачівської райради 54% жінок-депутатів обіймають керівні посади: директор і начальники переважно бюджетних установ (серед усіх депутатів райради 70,5% на керівних посадах). 23% жінок-депутатів є некерівними працівниками бюджетної сфери (медицини й освіти). Тимчасово не працюють 15% жінок-депутатів (2 соціалістки, жительки Мукачевого, але одна з них є другим секретарем РК СПУ, а інша – головою Мукачівської районної спілки жінок). Цікаво також, що місце роботи 54% жінок–депутатів райради розташоване в Мукачевому, а проживають тут 30% жінок–депутатів райради – 3 соціалістки та одна безпартійна (з усіх депутатів райради в Мукачевому проживають 34,6%).

Для з'ясування особливостей впливу жінок-лідерів на ухвали Мукачівської міськради й Мукачівської райдержадміністрації, з'ясування основних перешкод, які заважають посиленню впливу жінок, у лютому–травні 2007 року здійснено експертне опитування. Вдалося отримати відповіді 13 експертів з міськради (депутати й начальники підрозділів) і 9 експертів з райдержадміністрації (начальники підрозділів). Відразу зазначимо: можливі застереження стосовно коректності порівняння обох груп жінок-лідерів (щодо неоднорідності складу обох груп респонденток і різного часу проведення опитувань) ми вважаємо доречними. Але, з нашого погляду, певні несумісності можна вважати неістотними, оскільки найважливішим, що дає нам підстави для порівняння даних обох опитувань, є відсутність переломних політичних змін у період з березня 2006 до травня 2007 року на рівні влади Мукачевого й району (попри вибори 2006 року).

І. Особистісні характеристики

1. За місцем народження опитані жінки–експерти міськради поділяються на три однакові групи (по 31%) – народжені в Мукачевому, іншому районі області та іншій області (лише до 8% припадає на Мукачівський район). Тобто уродженками інших районів області та інших областей є майже дві третини опитаних. А серед опитаних жінок-експертів з РДА 44,4% припадає на Мукачівський район, 33,3% – на Мукачеве та 22,2% – на інший район області. Тобто місце народження лише 31% опитаних у міськраді перебуває в межах відповідної територіальної громади (і лише 8% – Мукачівський район). Серед респонденток РДА 44,4% народилися в районі (Мукачівському), яким вони керують, і 33,3% в Мукачевому. Якщо серед опитаних у міськраді лише 39% уродженців міста Мукачевого та Мукачівського району, то в РДА відсоток уродженок відповідного міста й району вищий удвічі (майже 78%).

2. Вік опитаних у міськраді: 77% – від 45 до 54 років, 7,7% – від 35 до 44, 15% – від 55 до 65. А в РДА: 55,5% – від 45 до 54 років, 22,2% – від 35 до 44, 22,2% – від 25 до 34. Найпоширенішим серед обох груп респонденток є вік від 45 до 54 років: 77% у міськраді і 55,5% у РДА. Якщо додати респонденток вікової категорії від 35 до 44, то отримаємо майже 85% віком від 35 до 54 років у міськраді та майже 78% у райдержадміністрації.

3. Неповнолітня дитина є в 15% опитаних у міськраді та в 11,1% – в РДА, тобто лише в однієї респондентки. Це означає, що наявність малих дітей залишається неминучою перешкодою для кар'єри переважної більшості жінок.

4. Респонденток, котрі працюють у міськраді 2–4 години, – 54%, а 5 годин – 31%. Респондентки з РДА: 3–4 години – 55,5%, а 5 годин – 22,2%. Крім того, затримуються в середньому на роботі від 1 до 3 годин – 54% у міськраді та 77,7% у райдержадміністрації. Ці дані допомагають збагнути самооцінювання завантаженості жінок-лідерів сімейними проблемами та надміром роботи.

5. Наявність вищої освіти підтвердили 85% у міськраді і 100% у РДА. Близько третини респонденток в обох органах влади (31% у міськраді і 33,3% в РДА) мають суспільно-гуманітарну освіту. Про потребу вдосконалення свого освітнього рівня заявили 92% у міськраді і 67% в РДА. Якщо в міськраді вказали на те, що їм бракує передусім правової освіти (77%), то в РДА 33% – правової та економічної.

ІІ. Чинники, які сприяли вступу на посаду чи обранню депутатом, розташувалися в такій ієрархічній послідовності (за результатами відповідей в обох групах):

1) «управлінський досвід»: у міськраді 46% опитаних поставили його на перше місце (на друге – 23%), тобто на 1–2-ге місця разом – 67%, а в РДА 44,4% – на 1-ше місце (22,2% – на 3-тє), разом – 66,6%. В обох органах влади бачимо дуже близькі показники 1-го місця – 44,4–46%, а також сукупності перших місць (1–2-ге і 1–3-тє) – близько 67%;

2) «вольові якості (наполегливість)»: у міськраді 46% – на перше місце, разом з другим – 67%, а в РДА 22,2% – на перше місце (22,2% – на друге), разом (1–2-ге місця) – 44,4%. Цей чинник загалом в обох групах зайняв друге місце, хоча серед респонденток помітна значна розбіжність. Адже на перше місце в міськраді «вольові якості» поставили вдвічі більше експертів (46%), ніж в РДА (22,2%), а на 1–2-ге місця – в міськраді – 67%, а в РДА – 44,4%, тобто в міськраді цей чинник найвище оцінюють принаймні на 22% експертів більше, ніж у РДА;

3) «освіта»: у міськраді 31% респондентів поставили її на третє місце, 23% – на друге, разом (2–3-тє місця) – 54%, а в РДА 11,1% – на перше (22,2% – на друге), разом (1–2-ге місця) – 33,3%. Загалом в обох групах – третє місце серед чинників просування жінок-лідерів; на друге місце в обох групах «освіту» поставили по 22–23% респонденток. Якщо в міськраді її поставили на 2–3-тє місця 54% (більший сукупний відсоток, але за рахунок третього місця оцінки), то у РДА на 1–2-ге місця 33,3% (менший сукупний відсоток, але з урахуванням першого місця оцінки);

4) «участь у громадських організаціях»: у міськраді принаймні 15% поставили її на четверте місце (на перше – 7,7%), разом перше й четверте – 23%, а в РДА 11,1% – на друге місце (на четверте – 11,1%), разом – 22,2% (показники схожі, попри незначну перевагу у міськраді за рахунок місця й відсотка); загалом, за результатами оцінок респонденток в обох групах, – четверте місце.

Брали участь у діяльності громадських організацій (ГО) до вступу на начальницьку посаду (чи перед обранням депутатом): у міськраді – 31% (близько 15% всіх опитаних назвали жіночі ГО), а в РДА – 22,2% (у т.ч. 11,1% – ГО регіонального розвитку), тобто приблизно від чверті до третини опитаних в обох групах. Нині беруть участь у діяльності ГО: у міськраді – 31% (лише 7,7% із них належать до жіночих ГО), а в РДА – 11,1% (молодіжного спрямування), тобто втричі менше, ніж у міськраді;

5) «особисті зв'язки»: у міськраді 23% поставили їх на четверте місце, а в РДА 11,1% – на друге;

6) «партійна приналежність»: у міськраді 7,7% – на п'яте місце, а в РДА 11,1% – на третє (на четверте – 11,1%), разом – 22,2%. Оцінки самих респонденток щодо п'ятого й шостого місць істотно відмінні, позаяк «особисті зв'язки» в міськраді 23% оцінили четвертим місцем, а 11,1% в РДА – другим (вище місце, але менший відсоток), а роль чинника «партійної приналежності» в міськраді оцінили значно нижче (п'яте місце – 7,7%), ніж в РДА (3–4-те місця – 22,2%).

ІІІ. Проблеми й перешкоди

1. Наявність дискримінаційних проблем, пов'язаних із ґендерними відносинами, на шляху до посади чи депутатства визнали 31% у міськраді й 44,4% у РДА. Розв'язували ці проблеми з допомогою чоловіків 15% у міськраді та 22,2% у РДА, а самі (власними зусиллями) – 15% у міськраді та 11,1% – в РДА.

2. Після вступу на посаду наражалися на вияви дискримінації (чи зневажливе, вибірково несправедливе ставлення) з боку чоловіків (як лідерів, так і підлеглих): у міськраді – 7,7%, а в РДА – 44,4%. Тут помітний істотний контраст між результатами в міськраді та РДА (відмінність майже в шість разів).

3. Перешкоди для зростання частки та ролі жінок-лідерів (із запропонованого списку) розташовуються, за результатами опитувань респонденток, у такому порядку:

Найважливіші перешкоди:

1) «традиційне бачення місця жінки з боку колег-чоловіків»: на перше місце цю перешкоду поставили 23% у міськраді і 22% у РДА. Загалом на 1–3-тє місця в міськраді – 54%, а на 1–2-ге та 4-те в РДА – 44,4%;

2) «недосконалість законів, особливо в сфері соціального захисту жінок та їхніх дітей». На 1–4-те місця цю перешкоду поставили 62% у міськраді та на 2–4-те – 55,5% у РДА. Загалом друге місце за результатами опитування в міськраді та третє місце – в РДА;

3) «стреси внаслідок поєднання службових і сімейних обов'язків». У міськраді 1–2-ге й 4-те місця віддали цій перешкоді сукупно 39% опитаних, а в РДА 1–3-тє місця – 33,3%. Загалом третє місце в міськраді та четверте – у РДА.

Важливі перешкоди:

4) «відсутність порозуміння з керівництвом (і завищені вимоги до жінки-керівника)». У міськраді 3–4-те місця – 31%, а в РДА 1–3-тє місця – 44,4%; загалом у міськраді ця перешкода потрапила на сьоме місце, а в РДА – на друге. Значна розбіжність у поглядах і загалом за результатами опитування в обох групах;

5) «відсутність лідерських якостей чи можливостей їх розвивати». У міськраді цю перешкоду поставили на 1–2-ге і 4-те місця 39% (як і попередню перешкоду), але в РДА її оцінили значно нижче, тобто поставили на 1-ше і 4-те місця 22,2% опитаних; загалом, ця перешкода здобула 4-те місце в міськраді та 7-ме в РДА;

6) «занижена самооцінка». У міськраді її поставили на 2–3-тє місця 39%, а в РДА на 1-ше і 3-тє місця – 22,2%; тобто ця перешкода здобула загалом 5-те місце в міськраді й 6-те місце в РДА. 

Найменш важливі перешкоди:

7) «відсутність можливостей для освітнього самовдосконалення». Цю перешкоду поставили в міськраді на 1-ше та 3–4-те місця 31% (загалом – 6-те місце), а в РДА на 5–6-те місця – 44,4% (загалом – 9-те місце);

8) «фінансово-економічні труднощі». У міськраді – 1-ше й 4-те місця 31% (загалом – 8-ме місце), а в РДА – на 1-ше і 3–4-те місця – 44,4% (загалом – 5-те місце);

9) «відсутність професійних, правових, психологічних тренінґів». У міськраді 1-ше й 4-те місця – 23% (загалом – 9-те місце), у РДА 2-ге й 4-те – 22,2% (загалом – 8-ме місце).

ІV. Шляхи розв'язання проблем

1. «Необхідність змін у ґендерних відносинах» визнають 46% респонденток у міськраді (у т.ч. 23% наголошують на правовому напрямі цих змін) і 66,6% у РДА.

2. «Зміни на краще» в ґендерних відносинах стануться, на думку 46% опитаних у міськраді та 44,4% у РДА, завдяки жіночим громадським організаціям. Щодо політичних партій, то їм віддають належне у цих змінах лише 15,4% у міськраді й ніхто в РДА. Серед запропонованих самими респондентками привертають увагу духовно-культурні зміни, за які виступають 7,7% у міськраді та 22,2% у РДА (з них половина стосується жінок і половина – чоловіків).

3. Щодо способів виправлення диспропорції між переважанням жінок серед державних службовців та їх малою часткою серед керівників висловили свій погляд 54% респонденток у міськраді і 55,5% у РДА; при цьому на вирішення питання на державному рівні (включаючи запровадження 50-відсоткової квоти) вказали 23% у міськраді й 11,1% у РДА (вдвічі менше). На потребі більшої довіри до жінок (та зміни стереотипів у ставленні до них) наголосили 15% у міськраді та 33,3% у РДА (вдвічі більше). На активнішій позиції самих жінок (розвитку ділових якостей керівника) зробили наголос 7,7% у міськраді та 11,1% у РДА.

4. Серед запропонованих змін для підвищення статусу жінок у суспільно-політичному житті таких міст, як Мукачеве, чи таких районів, як Мукачівський, на перший план виходять соціально-економічні (підвищення соціальної захищеності та зарплат, розвиток об'єктів для навчання і дозвілля): у міськраді – 23% і в РДА – 22,2%, а також психологічні (переорієнтація самих жінок, визнання жінок-лідерів): у міськраді – 15,4%, а в РДА – 22,2%. Пропонувалися й зміни законодавчі (лише в міськраді – 15,4%) і «відновлення діяльності жіночих ГО» (лише у РДА – 11,1%).

5. Потрібною вважають зміну стереотипів (враховуючи, що чоловіки мають своє світосприйняття, орієнтації, цінності) 62% у міськраді та 66,6% у РДА.

6. Серед заходів для забезпечення рівного доступу жінок до директивних структур і процесу прийняття рішень було названо передусім ухвалення відповідних законів і дотримання їх: в міськраді – 23%, а в РДА – 44,4%. Також пролунали окремі пропозиції стосовно поліпшення відносин між самими жінками (7,7% у міськраді), оцінки жінок за діловими якостями (7,7% у міськраді), змін в оплаті праці (11,1% у РДА), інформування жінок про їхні права (11,1% у РДА).

Висновки

Представництво жінок у мукачівських міській та районній радах має низку спільних і відмінних рис. Спільними особливостями обох рад є: а) загальне переважання представництва жінок від таких найпотужніших у краї політичних сил, як «Наша Україна» і БЮТ; б) паритетне й переважаюче представництво жінок лише серед деяких найменш чисельних партійних фракцій; в) переважання керівників серед жінок-депутатів. Відмінності між міською та районною радами стосуються насамперед:
1) представництва жінок від окремих політичних сил (від ПР у міськраді та від СПУ в райраді); 2) значно меншої частки жінок у райраді, ніж у міськраді; 3) більшого представництва жінок-керівників і жінок-підприємців серед депутатів міськради, ніж серед депутатів райради.

Експертне опитування жінок-лідерів у мукачівських міськраді та РДА засвідчило наявність низки спільних особливостей у становищі представниць прекрасної статі. Серед чинників, які відіграли найважливішу роль у вступі на посаду чи обранні депутатом, найважливіші: 1) «управлінський досвід»; 2) «вольові якості (наполегливість)»;
3) «освіта»; 4) «участь у громадських організаціях».

Перешкоди для просування жінок-лідерів, як і шляхи їх подолання, варто розглядати в комплексі – крізь призму психологічних, правових і соціальних чинників. Лише з урахуванням цього та застосувавши комплексний підхід до мінімізації згаданих перешкод, можна прискорити процес ґендерного вирівнювання в органах влади.

 

Джерела

1. Мельник Т. Ґендер у політиці // Основи теорії ґендеру: Навч. посіб. – Київ: «К.І.С.», 2004. – С. 229. 

2. Кордоба О. Жінки наступають: прийнято рішення створити координаційні ради з питань ґендерної рівності при облдержадміністраціях // Еспрес. – 2006. – 7–8 листопада. – С. 7.

3. Лібанова Е. Ґендерна диференціація доходів населення України // Політика і час. – 2007. – № 3. – С. 37.

4. Нова міська рада приступила до роботи // Мукачеве. – 2006. – № 17 (4 травня). – С. 5.

5. Склад виконавчого комітету Мукачівської міської ради // Мукачеве. – 2006. – № 24 (22 червня). – С. 3.

6. Депутати Мукачівської міськради, обрані 26 березня 2006 року // Мукачеве. – 2006. – № 13 (6 квітня). – С. 3; Мукачеве. – 2006. – № 17 (4 травня). – С. 5.

7. Депутатами Мукачівської міської ради обрано // Мукачеве. – 2002. – № 14 (4 квітня). – С. 2.

Автор: Наталія СКОБЛИК

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня