Новоград-Волинський прорив: безробіття подолано

Ще два роки тому із 56 тисяч мешканців Новограда-Волинського були забезпечені робочими місцями 30,6 тисячі осіб, нині – уже 34 тис. І безробіття подолано, і городян стало більше. Як це вдалося – тема розмови нашого кореспондента з міським головою Новограда-Волинського Миколою БОРОВЦЕМ, якому земляки вже другий термін поспіль довірили очолювати місцеву громаду:

– Одразу скажу: робочі місця з'явилися не на ринках, а на виробництві. І це головне.

У Новограді-Волинському працює декілька унікальних не лише для області, а й для України підприємств, продукцію яких знають далеко за межами країни. Зокрема, це створене на базі колишнього ремонтно-механічного заводу виробниче об'єднання «Техна», яке спеціалізується на виробництві обладнання для птахофабрик та свинокомплексів. Інвестори вклали в це підприємство 4 мільйони доларів, а місто натомість отримало 450 робочих місць.

Ще 250 робочих місць і майже 5 мільйонів доларів інвестицій – у ТОВ «Новотекс». Це перше в Україні підприємство такого типу, створене для фінішної обробки нового одягу, після чого він має не лише кращий товарний вигляд, а й гарантовано не збігається після прання чи хімічної чистки.

Утім, цей перелік можна продовжувати, адже і ТОВ «Новофарм-Біосинтез», створене вже за часів незалежності для виробництва вітчизняних інфузійних розчинів для медицини, і ВАТ «Біоветфарм» – визнаний лідер у галузі промислових технологій вирощування рослинних клітин, мікробіологічного синтезу та використання природних авермектинів, і навіть колишня швейна фабрика, де тепер шиють вишуканий верхній жіночий одяг та фірмові джинси для країн Західної Європи і США, – по-своєму унікальні підприємства з великими потенційними можливостями.

Якщо люди мають добре оплачувану роботу, впевнені у завтрашньому дні, добре і місту, і його мешканцям. Адже й до міського бюджету надходять відповідні податкові відрахування, і людям немає потреби шукати кращої долі по світах.

Правда, під лежачий камінь вода не тече. Переваги Новограда-Волинського треба донести й довести інвесторам. А вони такі: місто вдало територіально розташоване, зручне транспортне сполучення, та головне багатство – добросовісні, освічені, працьовиті мешканці. Отож тим, хто прагне вкласти свої капітали, тут раді, готові до чесної й прозорої співпраці з ними.

– Гадаю, яскравим підтвердженням цього є один із найбільших в області інвестиційних проектів польської фірми «Церсаніт». Причому будівництво заводу з виробництва сучасного сантехнічного обладнання вже завершується. А це в кінцевому підсумку має дати місту 100 мільйонів євро інвестицій і 1400 нових робочих місць.

– Відразу уточню: успішна реалізація цього проекту – не лише наша заслуга, а й керівництва області та держави.

А стосовно інвестицій, то вони, хоч як це парадоксально, офіційно належать до Новоград-Волинського району, адже земельну ділянку потрібних розмірів на території міста знайти було просто нереально. І це, як на мене, ще один вагомий аргумент на користь якнайшвидшого прийняття закону про зони спільного економічного господарювання. Адже, коли йдеться про такі, як «Церсаніт», потужні інвестиційні проекти, що дають поштовх економічному розвитку міста та приміського району, розмежування і неможливе, і непотрібне. Не кажучи вже про те, що сьогодні чітко окреслених територіальних меж у більшості українських міст, хоч як це прикро, просто немає.

– Миколо Петровичу, сприятливий інвестиційний клімат апріорі працює на наповнення бюджету міста, розвиток благоустрою, житлово-комунального господарства. Тож, чи відчувають городяни, що сфера буття поліпшується?

– Це справді найболючіші проблеми не лише для нашого міста. Але, як полюбляв повторювати наш земляк-житомирянин Сергій Корольов, хто не хоче працювати – шукає виправдання, а хто хоче – можливості.

І якщо в Новограді-Волинському не зупинено жодного з майже ста встановлених у міських багатоповерхівках ліфтів, від чого потерпають мешканці інших міст, то це, погодьтеся, теж показник.

До того ж, на мою думку, проблема не лише в браку коштів, яких нікому не вистачає, а й у їх раціональному використанні, визначенні пріоритетів та залученні додаткових фінансових джерел. Бо можна, наприклад, вести довготривалу, але безуспішну «війну» із стихійними сміттєзвалищами, а можна, впровадивши дієву систему збирання та вивезення сміття з приватного сектору, на який у Новограді-Волинському припадає майже дві третини загальної площі міста, раз і назавжди розв'язати проблему. До речі, запровадили цю систему ми за сприяння і фінансової підтримки з боку Муніципальної програми врядування та сталого розвитку (ПРООН/МПВСР).

Допомагає місту ця організація й у розробці стратегічного плану розвитку міста. Адже якщо ми прагнемо, щоб у Новограді-Волинському більшало дітей, а його мешканцям жилося комфортніше, маємо розв'язувати і житлову проблему, і розвивати необхідну соціальну інфраструктуру – від дитячих садків до шкіл, ліцеїв і колегіумів, від жіночих консультацій до некомерційних центрів дозвілля школярів і молоді.

Однак ні для кого не таємниця: споруджувати житло будівельним фірмам вигідно, а об'єкти соціально-побутової сфери – не дуже. Тому ми пішли шляхом зведення житлових комплексів разом із необхідною мешканцям інфраструктурою. Земельні ділянки для будівництва таких комплексів надаються на конкурсних умовах з обов'язковим погодженням конкретних термінів робіт на кожному з об'єктів, недотримання яких є підставою для розірвання угоди.

Так, саме в Новограді торік було відкрито перший і поки що єдиний в області молодіжний соціальний центр. Адже якщо ми, уповноважені на це міською громадою посадові особи, не переймаємося сьогодні проблемами виховання молоді й організації її дозвілля, то вже завтра проблеми постануть перед нами всіма. А їх розв'язання і міській громаді, і всьому суспільству обійдеться вже значно дорожче.

У цій роботі дрібниць немає. Відтак ми однаково серйозно ставимося й до того, щоб у нічний час у нашому місті в магазинах не торгували алкогольними напоями, й до патріотичного виховання юних городян. Тим більше, що такій славній історії, як у нашого міста, можна лише позаздрити. Не випадково саме в Новограді-Волинському ще у 1992 році було запроваджено першу в Україні програму духовного виховання дітей на базі вивчення спеціального курсу історії своєї малої батьківщини.

 Крім того, проведена в липні Міжнародна науково-краєзнавча конференція, в якій брали участь понад 70 науковців, сприяла висвітленню багатьох досі невідомих сторінок історії міста. А виділені згідно з Постановою Верховної Ради України та розпорядженням Кабінету Міністрів «Про відзначення 750-річчя міста Новограда-Волинського» 8 мільйонів гривень дали можливість не лише впорядкувати центр міста, а й відремонтувати та закінчити будівництво вкрай важливих і потрібних міській громаді об'єктів. Ювілей міста святкували саме в День незалежності України. Було справді приємно.

– Що ж, бажаємо вам особисто та всім мешканцям міста нових трудових здобутків і перемог.

– Дякую на добрім слові.

Інтерв'ю взяв Віктор ШПАК.