Погляд із Європи

27 спостерігачів від Парламентської асамблеї Ради Європи готують повний звіт місії про українські вибори-2007. Його обговорюватимуть, імовірно, на січневій сесії ПАРЄ. Однак під час попередньої, жовтневої, що відкрилася наступного дня після українських виборів, наш політичний оглядач Сергій Дойко, побувавши у Страсбурзі та поспілкувавшись з європарламентаріями і виборцями, подає

30 вересня у Франції працювали дві закордонні виборчі дільниці. 106-у розташували в Посольстві України у Парижі. 107-у – в «європейському серці» Старого світу, столиці Ельзасу – Страсбурзі. Тут вона знаходилася у приміщенні Постійного представництва України при Раді Європи. У списках там значилися лише 158 українців. Вони мешкають на Великому Сході Франції: Ельзасі, Лотарингії та Франш-конте. За словами членів 107-ї закордонної дільничної виборчої комісії (ДВК), люди голосували з бажанням. Одна проблема – нові виборчі правила: хто заздалегідь не став на консульський облік, проголосувати не зміг. І таких було немало. Принаймні, відчутно більше, аніж 2006 року. Люди телефонували до постпредства й висловлювали жаль, що не проголосують. А загалом усе відбувалося, як належить, зазначала голова закордонної ДВК № 107 Ольга МІЧЕЛОТ:

– Люди приходили голосувати з бажанням. Декотрі приїздили з районів, з яких до Страсбурга їхати не менше, аніж годину. Відчувалося, люди хочуть проголосувати.

Лілія КОБА, мешканка Страсбурга:

– Можливо, лише за кордоном починаєш розуміти значення слова «батьківщина». Вболіваєш за всі події, що відбуваються там. Я думаю, один голос однаково вирішить щось. А саме – політичну долю України.

Ольга БОБІ, мешканка Мозеля:

– Я хочу, аби в Україні бодай трішки щось змінилося. Щоб не було так, як раніше. Ми ж бачимо, як тут люди живуть. Зовсім не так, як у нас, в Україні.

Юрій ЯКОВЛЕВ, мешканець Тюнвіля:

– Ми маємо контакти з нашою родиною в Україні. За походженням я – росіянин. Але вивчив українську мову. Бо хочу пишатися Україною. Тому й приїхав сюди проголосувати.

Ганна ЧЕБОТАРЬОВА, студентка зі Страсбурга:

– Усі громадяни, хоч би де вони перебували, повинні виявити солідарність, бо вибори – це важливо.

У результаті в Страсбурзі проголосувало 75 українців. Небагато. Серед «трійки» лідерів волевиявлення: «Наша Україна – Народна Самооборона» – 32 голоси, БЮТ – 20, Партія регіонів – 5. 17 осіб проголосували «проти всіх».

Електронне голосування –
не панацея

МЗС України пояснило низьку явку людей на закордонні ДВК складнощами у виборчому законі. А саме – обов'язковим консульським обліком. Тому запропонувало на майбутнє серйозно замислитися над запровадженням електронної системи голосування. За словами окремих депутатів парламенту Франції, електронна система могла б спростити процес волевиявлення. Особливо для тих громадян, котрі на момент виборів перебувають за кордоном. Але, у будь-якому разі, люди повинні бути в списках. Інакше проблем не уникнути, вважає депутат Національної Асамблеї Франції Арлетт ГРОССКОСТ:

– У Франції вперше електронну систему випробовували лише цього року на виборах до Національної Асамблеї. Загалом, це дуже технічно – екран, кнопки. Але нарікань не бракувало. Не думаю, що тут є або небезпеки, або, навпаки, переваги порівняно з класичною системою. Завжди знайдуться люди, що поставлять під сумнів будь-яку систему, хоч би якою досконалою вона була. Із списками виборців у Франції, по суті, такі самі проблеми, як і в інших країнах. Наприклад, мій син вже кілька років мешкає зі мною в Парижі. Проте в списках на столичній дільниці свого прізвища часто не знаходить.

Першопричина недосконалості голосування-2007 – проблеми зі списками виборців, переконаний член делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Іван ПОПЕСКУ.

– Ніхто в ПАРЄ не поспішає давати підсумкову оцінку результатам виборів, допоки ЦВК остаточно не оголосить результати. І не закінчаться всі судові справи, якщо вони будуть. Але спостерігачі звертали увагу на те, що сам процес голосування проходив прозоро, чесно, демократично. Водночас вони зауважували неналежну якість списків виборців: були «двійники», а багато людей не змогли проголосувати. За різними оцінками, таких – до півмільйона осіб. Тож нам слід усерйоз попрацювати над складанням реєстру виборців.

Політичній кризі – ні!

На виборах в Україні працювало 140 міжнародних парламентаріїв. У тому числі 27 спостерігачів від ПАРЄ, на чолі з Ханне Северінсен – главою делегації Данії у ПАРЄ та співдоповідачкою по Україні перед Асамблеєю.

За день до Страсбурга повернулася частина депутатів ПАРЄ, що безпосередньо спостерігали за парламентськими виборами в Україні. Попереднє резюме: волевиявлення 30 вересня відбулося згідно з міжнародними нормами та стандартами демократії. На думку членів місії Ради Європи, голосування-2007 вписується в рамки відкритості та змагальності. Вказувалося на вже згадувані вище дві проблеми: складнощі з голосуванням українців, котрі перебували за кордоном, і відсутність значної кількості прізвищ у виборчих списках. І нововведення в законі про вибори – результат компромісу під час політичної кризи – суттєво обтяжили процес. Але був момент, який у ПАРЄ й досі не можуть зрозуміти, зазначав почесний член ПАРЄ Анатолій РАХАНСЬКИЙ:

– Наш закон про вибори до парламенту викликав щире здивування спостерігачів. Вони запитували, як це можна обирати партії, а не кандидатів у депутати від партій? Підкреслювали, якщо не змінимо закон, то постійно виникатимуть проблеми, бо не буде депутатів на округах і люди не матимуть змоги з ними контактувати.

Мажоритарна – найпрогресивніша виборча система. Можна також обирати й за партійними списками. Але!!! Лише відкриті списки від партії для округу. І не повинно бути жодних «пріоритетних п'ятірок». «Пріоритетна п'ятірка» – це вже антидемократична схема. У демократії не можуть нав'язуватися пріоритети. Сам народ і тільки народ має визначати для себе пріоритети.

Голосування, за словами спостерігачів, відбулося в установленому порядку. Тепер, висловлювали побажання європейці, політичні лідери України мають дотримуватися правил. Замість того, щоб із ними «грати». Згадувалася й агітація з боку національних і місцевих лідерів, котрі на депутатів не висувалися. Хтось із політиків казав: у його країні це навіть уявити важко. А хтось вважав це цілком нормальним явищем. Бо «на кону» – більшість у парламенті та склад уряду. Тому й Україну післявиборну бачили по-різному:

Андреас ГРОСС, представник Швейцарії в ПАРЄ:

– Я працював спостерігачем на виборах в Україні у Криму – Ялті, Сімферополі та Севастополі. Висновок доволі прозорий – тут цілковита гегемонія Партії регіонів. Дуже непокоїть мене регіональний поділ держави, відсутність інтеграційної сили, здатної згуртувати Україну. Можливо, це вдасться пропрезидентським силам. Ясна річ, у разі їхнього об'єднання.

Думаю, якщо «помаранчеві» матимуть «свій» уряд та більшість у парламенті, то чому їм, приміром, не подарувати російськомовним людям російську мову як другу державну? Такі кроки робити варто. Це покаже, що політики готові до співпраці й політичної інтеграції.

Ганіра ПАШАЄВА, представниця Азербайджану в ПАРЄ:

– Під час виборів я працювала в Києві. Оцінка місії спостерігачів: вибори пройшли нормально. Я працювала й на минулих виборах в Україні. Тодішню атмосферу можу охарактеризувати як недобру, агресивну. Цього разу все було спокійно. Звісно, не обійшлося без певних проблем, скарг. Деякі люди говорили, що не могли проголосувати, бо не знайшли своїх прізвищ у списках.

План дій для нового уряду

Комісар Ради Європи з прав людини Томас ХАММАМБЕРГ під час осінньої сесії ПАРЄ оприлюднив свою доповідь по Україні. Він висловив сподівання, що наступна влада дослухається до його рекомендацій, поданих у документі. Сама доповідь викликала чималий резонанс у Раді Європи. Переважно – серед журналістів. Дехто не приховував: якби ніколи не чув про Україну або не відвідував її раніше, у жодному разі туди не поїхав би. Адже прес-реліз до доповіді ряснів такими словами, як тотальна корупція в судах, тортури й нелюдське ставлення до в'язнів, насильство над жінками, дитяча безпритульність і порнографія, наркоманія й торгівля людьми. Складалося враження, ніби в Україні це супермасові явища. Тому деталі доповіді логічно було почути від пана Хаммамберга особисто:

– Жодна з країн – членів європейської сім'ї – недосконала з погляду дотримання прав людини. Новий уряд повинен розробити пакет дій. Гадаю, першим у ньому має бути план з поліпшення функціонування системи правосуддя. Слід подолати корупцію від міліції до розгляду справ у судах.

На засіданні Комітету Міністрів у Страсбурзі я запропонував розробити План дій з втілення моїх нинішніх рекомендацій. Хотів би обговорити його наступного разу, коли відвідаю Україну, з новим урядом.

Ми знаємо, що на ваших минулих перегонах 570 тисяч людей не змогли проголосувати. У мене, як у Комісара з прав людини, безперечно, є повноваження порушити це питання в ПАРЄ.

Доживемо до
листопада–січня

Як зазначалося вище, повна доповідь представників місії спостерігачів від Ради Європи, котрі працювали в Україні під час дочасних парламентських виборів, з'явиться в листопаді. Її планується винести на розгляд ПАРЄ вже на січневій сесії 2008-го року. Але, здається, під час обговорення підсумкової доповіді спостерігачів червоніти Україні не доведеться.

Ханне СЕВЕРИНСЕН, співдоповідачка по Україні перед ПАРЄ:

– Було багато розмов про те, що плануються масові фальсифікації виборів. Ці чутки не підтвердилися. Вибори були чесними та прозорими. Але я обов'язково поінформую своїх колег – членів Моніторингового Комітету ПАРЄ – про проблеми в українському законодавстві. Саме вони й позбавили можливості велику кількість виборців скористатися правом голосу. На мою думку, Україна має якнайскоріше розв'язувати проблему зі списком виборців.

Адмінресурс:
модно та сучасно?

За словами Ханне Северинсен, підтримка Президентом України НУ–НС під час передвиборної кампанії, скоріше, є нормальним явищем для демократичної держави, аніж навпаки. Хоча в попередньому резюме, оприлюдненому 1 жовтня, наголошувалося: в Україні була агітація з боку найвищих державних чиновників, котрі не висувалися кандидатами в депутати. Водночас окремі спостерігачі від ПАРЄ поставилися до цього навіть позитивно.

Андреас ГРОСС, представник Швейцарії в ПАРЄ:

– Це нормально. У нас, наприклад, таке було з боку міністра юстиції. У демократії це непогано. Це, навіть, сучасно. Своєрідна пиха чи самоусунення вищих посадових осіб від політичних процесів – пережитки минулого. У вас багато критикували Ющенка за те, що він агітував за свою політичну силу. Це тому, що ви ще цілком не звикли до демократії. До того, що президент каже те, що думає. Адже його партія, навіть якщо вона третя, прагне об'єднати країну, зробити краще для всіх.

Тема передвиборної агітації вищими українськими посадовцями, напевно, ще порушуватиметься в ПАРЄ. Імовірно, це станеться в січні, після оприлюднення й під час обговорення у Страсбурзі повного звіту місії про українські вибори.

Автор: Сергій ДОЙКО