Таїна двох

Хоч вибори, хоч дощ, а весілля – за календарем закоханих сердець. Бо осінь…

«Даринко! Я тебе люблю!»

Коли повернули до знайомого будинку, отаман у золотисто-пісочному смокінгу й смушевій шапці заспокоївся: його білий кінь ніде жодного разу не спіткнувся. Почет із друзів-козаків, притримавши шаблі, змовк.

Святковий поїзд нареченого зупинили жінки. Почесна сваха, поправляючи барвисті стрічки свого вбрання, запитала вершників: «Куди це ви їдете, такі веселі та щасливі, з гарними квітами й подарунками?» Боярин/свідок Ярослав і помічники молодого й справді, за давньою традицією, везли подарунки для дружок, майбутньої тещі та молодшого брата нареченої. Сам наречений тримав великий букет, а в кишені, про всяк випадок, мав гроші й був готовий до викупу коханої.

Коли розпочався цей народний обряд, почесна сваха допитувалася: «А чи любиш ти дівчину, до якої приїхав? А зможеш це проказати так голосно, щоб наша красуня почула?» Роман по-козацьки вигукнув на повні груди: «Даринко! Я тебе люблю!». Дівчина почула освідчення в коханні. Хоч обряд викупу ще тривав: друзів змусили продемонструвати козацьку вправність, нареченого – впізнати кохану за ароматом її улюблених парфумів. Найзатятіше торгувався Руслан: брат нізащо не хотів віддавати сестру. Нарешті змилостивився. Звісно, за гроші. Довелося зі сміхом витрусити всі кишені.

 Кохання з першого погляду

Він
Киянин Роман Корж. 20 грудня святкуватиме 33. Випускник Київського національного торгово-економічного університету, кандидат економічних наук, генеральний директор ЗАТ «Інтернет Медіа Груп».

Вона
Уродженка Севастополя Дарина Кожем'якіна. Тепер – Корж.
6 жовтня прийняла вітання з 21-річчям. Студентка четвертого курсу Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, співробітниця журналу «Internet ua».

Вони познайомилися на вечірці. Роман перший звернув увагу на тендітну вродливицю у вишуканому вбранні й прошепотів старшому братові: «Бачиш, яка тоненька…» Юрій схвально кивнув головою. Ніхто не помітив їхнього знайомства, але щось ніби змінилося в світі, й космічний годинник почав відлічувати інший час. Час для двох – Романа Коржа та Дарини Кожем'якіної.

Менше як за півріччя він запропонував бути його дружиною. Дівчина погодилася, хоча й не відразу, а через хвильку, що здалася вічністю.

З анкети чистої душі

 Як може сприйняти респектабельний чоловік жартівливі чи напівжартівливі запитання своєрідної «Анкети чистої душі»? Звичайно, всміхнутися й відкласти в довгу шухляду. А ось Даринка сумлінно відповіла на всі каверзно-прихильні пункти. Отже: найближчі люди називають її Дашенькою, вона донині зберігає дві ляльки й пам'ятає, як у дитинстві любила «пірнати в пісочницю» (саме «пірнати», адже народилася біля Чорного моря), за що батьки постійно сварили свою улюбленицю, бо вся «голова була в піску».

Безпосередньо зізналася: ще не читала чоловікової кандидатської дисертації «Побудова і застосування математичних моделей для формування цінової політики провайдера Інтернет». Не втаїла, що закохалася в Романа, справжнього джентльмена, романтика, залюбленого в східну філософію та західний живопис, уважного до неї та батьків (у стосунках із матір'ю по-синівськи лагідний, безпосередній, просто-таки зворушливий). Любов Василівна, Романова мати, називає Дарину то нашою «вєточкою», то рідною «гілочкою».

«Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання»

Весілля в святковій залі новітнього отелю, що оселився між дзвонами Михайлівського собору й золотими банями Святої Софії, Десятинної церкви та Володимирської гірки, було справді радісним, неординарним і традиційним водночас. Як і належить, молодят зустріли батьки хлібом-сіллю, благословили на щасливе подружнє життя. І неординарним водночас – поріднилися депутатські родини Віталія й Любові Коржів і батьків Дарининих – Андрія й Наталії Кожем'якіних.

Молоде подружжя вітали Юлія Тимошенко й Олександр Турчинов, інші відомі люди. Найзворушливішим було привітання директора Дроздівської середньої школи Людмили Лівенко. Вона подарувала різьблену скриню на власноруч вишитому рушникові, а в ній – уособлення родинного добробуту, пшеницю та всіляку пашницю, калину та хліб-сіль.

Усе було стильно, гламурно й воднораз традиційно, воістину по-українськи, так, як повелося з давніх-давен. Як і належить, молодята відбули у весільну подорож. Інформація для цікавих: шлюбного контракту не укладали. Прізвище Дарина взяла чоловікове. Оселилися в його власній квартирі. А на згадку мають тему весільних світлин.

Ми бажаємо щастя вам!