№17, вересень 2007

Йде вже зима...

В Україні ще по-літньому тепло. Проте вересневі ночі вже сповіщають про настання календарної осені з її передзимовим подихом, холодами, а отже, пересторогою – ось-ось доведеться гріти власні домівки. А це завжди пов'язано з цілою вервечкою проблем, особливо в житлово-комунальному господарстві держави: бракує коштів, не вклалися в графіки ремонтів, не завезли достатньої кількості палива. Тож чи навчені Алчевськом, чи намагаємося робити все завчасно, аби, як то кажуть, не дмухати на гаряче? Детальніше про це – у матеріалах із регіонів.

Одеса

На останній сесії Одеської міськради прийнято рішення про запровадження нової посади – заступника міського голови з житлово-комунального господарства. Депутати мотивували це тим, що настав час від аматорських розмов на тему «Як реформувати ЖКГ, щоб городянам жилося краще?» переходити до реальних практичних справ.

– Чи не запізно спохватилися? – запитуємо Миколу Тельвака, якого призначили заступником міського голови. – В Одесі от-от задощить, а там і опалювальний сезон не за горами...

– Гадаю, ми не спізнилися, – каже Микола Миколайович. – Підготовка до зими розпочалася в місті одразу після завершення минулого опалювального сезону. Нині вона отримала новий імпульс.

По-перше, маємо фінансове забезпечення роботи житлово-комунального комплексу в зимових (і не тільки) умовах. У бюджеті розвитку Одеси на реформування ЖКГ передбачено 70 млн. гривень. Із них 13 млн. заплановано на капітальний ремонт ліфтів, 11 – на ремонт зовнішнього освітлення, 2,5 – на технічне переоснащення підприємств ЖКГ, 2,85 – на реконструкцію котелень.

По-друге, з'явилися перші комерційні структури, що ризикнули почати працювати в житлово-комунальній галузі.

 Що зроблено до початку осені? Практично завершено ремонт покрівель будинків (100 дахів не просто залатали, а «пошили» нову одежину), а також інженерних мереж (44 із них повністю переклали). Модернізовано 174 ліфти, підготовлено 3711 систем центрального опалення, 490 бойлерів, 2514 систем гарячого водопостачання.

 Чи будуть проблеми в комунальників нинішньої зими під час опалювального сезону?

– Так, – відповідає Микола Тельвак. – І головна з них – Одеська ТЕЦ, що постачає тепло центральній частині міста-героя. Побудована в 1954 році вона є власністю держави. А остання не квапиться ані ремонтувати, ані реконструювати свій об'єкт. Ситуація із забезпеченням центру Одеси теплом, відверто кажучи, надзвичайно напружена. Одеська ТЕЦ має катастрофічну заборгованість перед «Одесагазом» за спожите блакитне паливо. Газовики днями твердо заявили, що жодного кубометра газу в борг ТЕЦ не отримає.

 Зношеність теплових мереж призводить до того, що для забезпечення нормальної роботи систем опалення потрібно щодня здійснювати підкачування до 10 тис. тонн води додатково.

 Торік із міського бюджету було виділено 10 млн. гривень на ремонт котлів ТЕЦ. Таку фінансову допомогу КРУ після перевірки назвало незаконною й заборонило фінансувати державне підприємство з місцевого бюджету. Рішення правильне. Та коли не підставив би міський бюджет фінансове плече ТЕЦ, третина міста просиділа б усю минулу зиму без опалення.

Чи є вихід із катастрофічної ситуації?

– Звісно, – каже перший заступник Одеського міського голови Анатолій Ворохаєв. – Для цього потрібно передати ТЕЦ у власність територіальній громаді Одеси, й ми у стислий термін її і реконструюємо, і модернізуємо.

 На жаль, Мінпаливенерго ігнорує численні звернення територіальної громади Одеси з проханням передати ТЕЦ на баланс міського бюджету.

 Паніки в одеських комунальників на порозі осені немає. Немає й благодушного настрою. Є лише бажання нарешті вийти з того принизливого становища, в якому опинилася найважливіша галузь міського господарства, і зробити все, аби взимку життя в Одесі не завмерло, не «замерзло», не перетворилося на зимову сплячку.

Кіровоград

«Кіровоградщина до зими буде готова весною», – таку фразу довелося почути з уст одного чиновника, і, схоже, він недалекий від істини. Якщо раніше про підготовку до зими хоча б говорили, то нині в Кіровограді щодо цього повне затишшя. Політики готуються до виборів, керівники, хто не у відпустках, переймаються іншими справами.

Щоправда, наприкінці минулого місяця на цю тему трохи потеревенили. До обласного центру завітав міністр ЖКГ Олександр Попов і провів нараду. Нічого нового і для журналістів, і для пересічних громадян на ній не пролунало. Керівники міст і районів скаржилися на брак грошей і просили допомоги в Києва. Міністр, у свою чергу, наголошував, що регіони мають вишукувати власні резерви, й навіть навів приклад кількох містечок, зокрема райцентрів Бобринця та Знам'янки, де майже всі будинки обладнані автономним опаленням, відповідно, й голова в керманичів не болить.

Щодо самого Кіровограда, то ситуація взагалі патова: кілька років тому всі теплогенеруючі підприємства було передано в оренду приватним особам, й відтоді міська влада жодного впливу на них не має. Міський голова Володимир Пузаков так і сказав: орендні підприємства взятих зобов'язань не виконують, тарифи – неймовірні, якість послуг – ніяка. Дотації з міського бюджету витрат підприємств не покривають, грошей на встановлення індивідуального опалення немає, а підвищувати тарифи напередодні виборів не можна.

До речі, про тарифи. Хто-хто, а нові керманичі колишніх комунальних підприємств про них не забувають. Так, новопризначений директор ДП «Кіровоградтепло», найбільшого виробника тепла в обласному центрі, Володимир Пісний в інтерв'ю одній із місцевих газет наголосив, що минулий рік підприємство завершило зі значними збитками, бо нинішній тариф у 3,95 грн. за квадратний метр площі, яка обігрівається, не відповідає реаліям. У разі застосування всіх енергозбережних технологій, за його словами, справжня ціна за тепло сьогодні має бути не менш ніж 5,49 грн. за квадратний метр. І це, наголосив він, навіть без урахування підвищення заробітної плати працівникам підприємства.

Звісно, директора можна зрозуміти. Однак, з погляду городян, така цифра геть непідйомна. Скажімо, мешканцям середньостатистичної квартири площею 60 кв. м лише за тепло доведеться платити понад 300 грн., а це майже середньостатистична кіровоградська зарплата. А ще ж і вода, і електроенергія, і квартплата…

У тому, що після виборів тарифи переглядатимуть, сумніву не виникає. Так було завжди. І ніколи на проблеми городян особливої уваги не звертали. А, отже, кіровоградцям залишається лише сподіватися на те, що нинішня зима буде такою само теплою, як і минула.

Харків

Донедавна в Харкові досить потужно готувалися до зимових холодів: організовували штаби для підготовки та контролю, тримали в напруженні чиновницький апарат, скликали селекторні наради, приймали щоденні зведення. Що приймали іще – невідомо. Щоправда, до мітингів та пікетів мешканців міста тоді ще справи не доходили. Та хоч би як там було, осінь і зиму місто зустрічало більш-менш підготовленим.

Останнім часом ця незламна традиція почала слабнути. У тому розумінні, що з'явився новий підхід до підготовки півторамільйонного мегаполіса до зими. Почали з реформування комунгоспу, відмовившись від ЖЕКів на користь спеціалізованих загальноміських структур, здатних утримувати міське господарство в доброму стані навіть восени і взимку. До речі, запровадили нову посаду радника міського голови з питань житлово-комунального господарства.

Принаймні Харків за багатьма параметрами з підготовки до зими має кращі показники, ніж у середньому по Україні. Приміром, готовність водопровідного та каналізаційного господарств міста – найвища серед усіх регіонів. Рівень готовності теплового господарства також перевищує середній показник по Україні. На сьогодні всі котельні готові до опалювального сезону на 70, теплорозподільні станції – на 74, зовнішні теплові мережі – на 68 відсотків.

А загалом об'єкти житлового господарства міста підготовлені до зими на 57 відсотків, що на 4 відсотки більше, ніж у середньому по Україні.

– Ці показники досягнуто за рахунок того, що роботу ми почали заздалегідь, – сказав радник міського голови з питань житлово-комунального господарства Роман Нехорошков. – Уже в травні все розпланували, провели наради й поставили завдання. Створили міський й районні штаби з підготовки до зими. Голови райрад теж відповідно попрацювали на місцях. Усе це планомірна й копітка робота, що почалася одразу ж після закінчення минулого опалювального сезону. Звісно, є ще проблема поточного ремонту покрівель, під'їздів, внутріквартирного освітлення тощо. Тут ми трохи відстаємо від планових завдань, але до початку опалювального сезону надолужимо. Термін – не пізніше 1 жовтня, коли підіб'ємо підсумки. А до цього, у вересні, працюватимемо з проблемними будівлями (їх у Харкові близько двох тисяч). А ось дитсадки, школи та лікарні до зими підготовлені всі.

***

 То який загалом нині рівень готовності житлово-комунального господарства України до осінньо-зимового періоду? З'ясовується, показники істотно перевищують торішні. На цьому наголошував на урядовій нараді з питань підготовки об'єктів ЖКГ та ПЕК до роботи в осінньо-зимовий період віце-прем'єр-міністр України Володимир Рибак. «На всіх напрямах житлово-комунального господарства досягнуто зрушень», – констатував високопосадовець. Станом на 1 серпня житлово-комунальне господарство держави комплексно підготовлено на 53 відсотки, тоді як на ту саму дату торік рівень готовності становив 47 відсотків. До роботи в осінньо-зимовий період уже можуть приступити 12 тис. котелень (58%), 38 відсотків водопровідних і 45 відсотків каналізаційних мереж. Водночас віце-прем'єр вказав на недостатню роботу з підготовки до зими Автономної Республіки Крим, Львівської, Чернівецької, Чернігівської, Житомирської і Черкаської областей та міста Севастополя.

За словами міністра з питань житлово-комунального господарства Олександра Попова, викликає занепокоєння ситуація з капітальним ремонтом теплових мереж. Відремонтовано лише 44 відсотки, а найгірша ситуація в Миколаївській області, де цей показник становить 15 відсотків. Він також повідомив, що міністерство вийшло з пропозицією до Мінфіну перенести фінансування програм з грудня на вересень, аби всі підготовчі роботи було виконано до 15 жовтня.

Згідно з даними, що їх наводили під час наради, загалом в Україні передбачено комплексно підготувати до осінньо-зимового періоду 2007–2008 років із видачею паспортів готовності 219,9 тис. будинків, серед яких 188,3 тис. – комунальної власності, 112 тис. – об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та ЖБК, 3 тис. – громадської власності. На виконання цих робіт у місцевих бюджетах та за рахунок інших джерел фінансування закладено 730,2 млн. грн., із яких фактично профінансовано 271,5 млн. На день наради комплексно підготовлено 116 тис. будинків.

 У сфері теплопостачання із запланованих до підготовки 22,4 тис. котелень уже підготовлено 13 тис., серед яких 8,2 тис. належить місцевим радам. За плану капітального ремонту 1,7 тис. котелень фактично відремонтовано 0,7 тис., із запланованих до заміни 2,2 тис. котлів замінено 0,9 тис.

На теплових електростанціях заготовлено 294,9 тис. тонн вугілля та 6 тис. тонн рідкого палива.

Рівень підготовки до роботи в осінньо-зимовий період міського електротранспорту становить: рухомого складу – 54 відсотки, колій – 44, контактних мереж – 45. Капітально відремонтовано 2,6 млн. кв. м вулиць і доріг, що становить 57 відсотків від запланованого. Підготовка ЖКГ до роботи в осінньо-зимовий період триває.

Усім нам хочеться сподіватися, що тепло в квартири багатоповерхівок подадуть вчасно, а громадський транспорт осінньо-зимової пори працюватиме безперебійно.

 

Огляд готовності ЖКГ провели:

Віктор КОРНІЮК,
В'ячеслав ВОРОНКОВ,
Олег БОНДАР,
Сергій КОРСУН.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня