№3, лютий 2006

Попит і пропозиції на виборчому ринку

Актуальні політичні та соціально-економічні цінності в програмах політичних партій
(блоків) і очікуваннях громадян
(соціологічне дослідження)

Для характеризування чинників політичного процесу усталеним є поняття "політичний ринок". Ним позначаються політичні цінності, які, з одного боку, поділяються громадянами, їхні очікування щодо політичного процесу, а з другого – програмові засади, цілі, проголошені політичними партіями, громадськими організаціями чи політиками одноособово. Безперечно, на становлення поняття вирішальний вплив справило (істинне чи позірне) уподібнювання політичного процесу з ринковими відносинами. Про певний розквіт "політичного ринку" можна говорити за умов демократії, що забезпечує широкий доступ до державної та муніципальної влади, а також гарантує недоторканність політичних суб'єктів, вільне висловлювання й обстоювання політичних цінностей.

В умовах становлення демократії (саме цей процес відбувається в Україні) демократичні інституції остаточно не усталені. А це, звісно, не може не визначати кризовості суспільних процесів. Відтак у політичній свідомості не можуть не проявлятися тоталітарні тенденції. Одним із найвиразніших проявів кризи демократії є популізм. Це своєрідна віха, що може бути точкою відліку становлення як демократії, так і тоталітаризму. Отже, актуальним предметом політологічного аналізу є характер політичної свідомості (політичні експектації громадян) і суспільно-політичні завдання, котрі політичними суб'єктами (партіями, виборчими блоками, політиками тощо) висуваються як активні.

Саме тому було поставлене завдання дослідити актуальні суспільно-економічні та політичні потреби громадян й ті шляхи їхньої реалізації, що пропонуються учасниками парламентських виборів.

У контексті поставленого завдання Центром економіко-статистичних досліджень і практичної політології Державної академії статистики, обліку та аудиту проведено соціологічне дослідження, мета якого – з'ясування громадського уявлення про найактуальніші суспільно-політичні проблеми, а також розкриття обізнаності у програмових засадах політичних партій і блоків, представники яких балотуються в народні депутати України. Форма дослідження: телефонне опитування. Термін: 11–20 січня 2006 року. Регіон: місто Київ. Вибірка: 1000 респондентів обох статей різного соціального статусу від 18 до 72 років. Особливістю телефонного опитування є неможливість застосування методу спостереження, тож основна похибка дослідження пов'язана з коливаннями вибірки. Респондентам ставили такі запитання:

Запитання 1.
Назвіть три найважливіші політичні та соціально-економічні цінності, котрі мали б обстоювати партії (блоки), представників яких буде обрано до Верховної Ради України;

Запитання 2.

Назвіть партію (блок), представники якої обстоюватимуть найважливіші для вас політичні та соціально-економічні цінності після входження до Верховної Ради України;

Запитання 3.

Назвіть три найважливіші політичні та соціально-економічні цінності (програмові засади), які після входження до Верховної Ради України обстоюватимуться такими партіями (блоками).

Відповіді на перше запитання подано за ступенем рангової кореляції (від 0 до 10) у таблиці 1.

Усі учасники телефонного опитування найважливішою проблемою визнали розв'язання енергетичної кризи. Проте цю проблему варто визнати ситуативною, а не такою, що визначає загальні політичні потреби. Інші цінності, найімовірніше, формують загальну основу політичних потреб.

Відповіді на друге та третє запитання представлено в таблиці 2. До таблиці включено не всі політичні партії та блоки, що братимуть участь у парламентських виборах, а тільки названі респондентами. Політичні цінності, актуальні для політичних партій і блоків, визначалися за допомогою аналізу їхніх програмових документів. Програмові засади цитуються дослівно, зі збереженням стилістики документів. У багатьох передвиборних програмах визначається значна кількість пріоритетів. У таблиці подано ті, які згадують автори документів передусім.

Як бачимо, уявлення громадян про пріоритети політичних партій і блоків незрівнянно скромніші порівняно з проголошеними положеннями. Показовою є також невідповідність соціальних уявлень програмовим засадам. Найважливіше: жодна політична партія чи блок не відображає у своїх програмових документах ієрархії соціальних цінностей, яку поділяють громадяни.

Політичні цінності, проголошені політичними партіями, переважно мають виразно популістський характер. Так само проявляються і громадські очікування. Тож можемо говорити про реальну небезпеку поновлення тоталітарних форм політичного устрою. Інакше, як проявом авторитаризму, неможливо назвати й існування політичних блоків, що носять імена символічних лідерів (НСНУ, БЮТ, зареєстровано навіть блок Путінської політики).

Проте популізм по-українськи вельми своєрідний. Намагаючись потурати масовим суспільним уподобанням, партійні функціонери навіть не спромоглися з'ясувати, які ж саме ці політичні уподобання.

Сучасний стан українського парламентаризму з однаковим правом можна назвати і піднесенням, і кризою. Бо обидві характеристики – це ознаки розвитку. Сумнівно, що законодавчий орган, сформований політичними партіями, які перебувають у стані своєрідної ідеологічної робінзонади, зможе подолати виявлені негативні тенденції, повною мірою безболісно для суспільства втілити дієздатну систему влади в державі, забезпечити перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки. Тим паче що в цьому процесі нема єдності та владної політичної волі.

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Глава Пентагону поговорив з грецьким колегою на тлі публікацій про тиск щодо Patriot для Києва Сьогодні, 24 квітня

Держдеп США згадав телемарафон у звіті щодо порушень прав людини Сьогодні, 24 квітня

Рекордна партія зброї з Британії, новини щодо допомоги США, МЗС обмежує "ухилянтів": новини дня Сьогодні, 24 квітня

Зеленський і Сунак обговорили найбільший військовий пакет від Британії Вчора, 23 квітня

Знайти в США зброю для України на всю суму допомоги ЗСУ може бути проблемою – посол Вчора, 23 квітня

Туск: Польща не передасть Patriot Україні, але допоможе іншими засобами Вчора, 23 квітня

Кулеба пояснив, чому консульства України зупинили надання послуг чоловікам мобілізаційного віку Вчора, 23 квітня

Зеленський заявив про домовленість щодо ATACMS для України Вчора, 23 квітня

Тонкощі використання клейових сумішей для армування плит пінополістиролу Вчора, 23 квітня

Союзники назвали дату нової зустрічі щодо зброї для ЗСУ у форматі "Рамштайн" 22 квітня