Моральні зобов'язання найвідповідальніші

Деякі питання, пов'язані з проведенням сесії та самими дебатами, прокоментував «Вічу» Віталій ШИБКО (на знімку), голова Комітету Верховної Ради України V скликання у закордонних справах, а також заступник голови оргкомітету з підготовки та проведення 16-ї сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ:

– Те, що літня сесія ПА ОБСЄ відбувається саме в Києві, почесно. Спільна Декларація, яку ухвалять за результатами сесії, матиме назву від міста проведення засідання. Тож декларація цьогорічної літньої сесії називатиметься «Київська Декларація». Безумовно, питання, які розглядатимуть на форумі, навічно закарбуються в історії цього об'єднання держав. До того ж політики наголошуватимуть, що ті чи інші важливі рішення було ухвалено саме в Києві.

– Які з питань сесії видаються вам найголовнішими?

– Я виділив би два. Перше – енергозбереження й енергозабезпечення. Друге – на цій сесії чи не вперше розглядатимуть питання імплементації рішень. Відомо, що сесії зазвичай мають певний рекомендаційний характер. Здебільшого – морального плану. Тобто всі держави-члени, котрі добровільно вступили до ОБСЄ, погоджуються – спочатку потрібно ухвалити резолюції в комітетах, а потім – спільну декларацію й почати виконувати її. Мабуть, саме тут і виникають певні проблеми. З виконанням. Тому парламентарії й вирішили перейти від морального чинника до дієвіших кроків, спрямованих на впровадження кожною країною або парламентами країн рішень, ухвалених під час сесії.

– Що говоритимуть про енергетичну безпеку Європи?

– Країни–члени ОБСЄ – різні за своїми енергетичними можливостями. Одні їх мають. Другі – лише споживачі. Треті – споживачі і транзитери. Як правило, всі країни спираються на певні загальновідомі міжнародні правила – договори, угоди. На той само Кіотський протокол, який регулює викиди в атмосферу шкідливих для довкілля газів тощо. У Києві йтиметься про те, щоб продовжувати дотримуватися цих норм і не завдавати шкоди навколишньому середовищу. На жаль, сьогодні є країни, котрі нехтують ці норми.

– Це питання було чи не найголовнішим і на недавньому саміті «G8» у Німеччині...

– Так. Адже країни, котрі входять до «великої вісімки», входять і до ОБСЄ. Так само мають своїх представників і в Парламентській асамблеї ОБСЄ. Тому на цій сесії в Києві може йтися про конкретніші масштаби використання, приміром, нетрадиційних джерел енергії. Або про конкретні обсяги енергозбереження. Сьогодні називаються різні цифри планованих імовірних енергетичних заощаджень – 10, 20 відсотків. Тож ОБСЄ проаналізує взяті державами зобов'язання, зафіксовані у вигляді договорів чи угод. Тим самим Організація ще раз наголосить: держави повинні дотримуватися визначеної раніше й публічно задекларованої позиції.

– Монопольну роль Росії в питаннях енергопостачання обговорюватимуть?

– Не думаю, що питання на сесії ставитиметься саме так. Не думаю, що матиме місце певний тиск або, скажімо, натиск. Організації це не притаманно. Гадаю, у такому жорсткому стилі подібні до наведеного питання можуть звучати в якихось інших інституціях. Тут все звучатиме з урахуванням, як я казав, морального чинника – як ті або інші країни ОБСЄ виконують свої зобов'язання.

– Чи не замало брати лише моральні зобов'язання?

– Моральні зобов'язання – найвідповідальніші. Уявіть, якщо певна країна, котра є учасником ОБСЄ, кілька разів поспіль не виконуватиме взятих на себе зобов'язань. Тоді до такої держави складеться й відповідне ставлення з боку інших. Її тоді вважатимуть ненадійним партнером. Тобто якщо певна країна, скажімо, та сама Росія, нехтуватиме чимось, то країни, що з нею співпрацюють, можуть всерйоз розпочати пошук альтернативних транзитних шляхів для доправлення палива або ж пошук альтернативних видів енергії. Після відомих ситуацій, пов'язаних з позицією РФ, деякі держави так і зробили. Одне слово, якщо зобов'язання не виконуються, з тобою ніхто не матиме справу й такі відносини ніколи не підуть тобі на користь.

– Чи говоритимуть на сесії про плани США розмістити в Європі елементи власної ПРО?

– Гадаю, ні. У будь-якому разі в анонсованому порядку денному засідання цього питання немає. Можливо, хтось ініціюватиме окрему резолюцію з цього питання. Адже, крім того, що ініціативи стосовно резолюції вносять три комітети Парламентської асамблеї ОБСЄ, окремий депутат так само може зініціювати резолюцію з того чи іншого питання. У такому разі він має зібрати двадцять підписів парламентаріїв. І щоб серед них були представники не менш як чотирьох країн. Тоді така резолюція набуває чинності та вноситься до порядку денного.

Мене, правду кажучи, вразило, що на останньому саміті «Великої вісімки» Росія запропонувала США використати Габалинську РЛС в Азербайджані. Путін заявив, що розмовляв на цю тему з президентом Ільхамом Алієвим. Мені здається, США про це й не думали. Це цікавий поворот ситуації. На мою думку, так буде сприятливіше для України, для її спокою. Для того, щоб бодай із цих питань у нашій державі не точилися суперечки.

– Що депутати можуть говорити про Україну – її політичну кризу, напівлегітимний парламент тощо?

– Підкреслю, приймаючою стороною цієї сесії є український парламент. Цим ще раз засвідчено (незважаючи ні на що) – сесія відбудеться. Тож парламент чинний. А в рамках засідання, безумовно, обговорюватимуть питання, пов'язані з нашою внутрішньополітичною ситуацією. Необов'язково це має відбуватися під час офіційної частини обговорення. Буде багато зустрічей з керівництвом держави. Окрім питань, які вже внесено до порядку денного сесії, під час таких зустрічей обговорюватимуться й проблеми України. Гадаю, представникам держав–членів ОБСЄ цікаво те, що відбувається у нас. Адже від цього залежить, як далі розвиватимуться відносини між членами ОБСЄ та Україною, котра також є членом цієї Організації.