Інтереси населення – понад усе

Відповідно до Конституції Естонії проблеми місцевого життя та його облаштування розв'язують місцеві самоврядування. В 1993 році прийнято Закон «Про місцеве самоврядування», який відтоді зазнав чимало змін та доповнень. Місцеве самоврядування Естонії – це право, здатність і обов'язок демократичних органів влади самоврядування на підставі законів самостійно організовувати місцеве життя і керувати ним, зважаючи на нагальні потреби та інтереси населення волості або міста з огляду на особливості їхнього розвитку. Ті чи інші обов'язки на органи місцевого самоврядування можуть покладатися лише на підставі закону або за домовленістю з ними. Територіальні кордони самоврядувань не можна змінювати без зважання на їхню думку.

За адміністративно-територіальним поділом Естонія (населення 1,136 млн. мешканців) складається з повітів, міст і волостей. У 15 повітах (такий поділ залишився ще з радянських часів) державне адміністрування здійснюють урядові заклади й повітові старшини, котрих уряд призначає на 5 років. Адміністративного самоврядування на повітовому рівні немає. Але його здійснюють у 227 (станом на 2007 р.) місцевих самоврядуваннях: 194 волостях та 33 містах, які дуже різні за кількістю населення. Так, у 34 місцевих самоврядуваннях мешкають менш ніж по 1000 осіб, у двох третинах місцевого самоврядування населення становить менш ніж по 3000 осіб і тільки в 16 місцевих самоврядуваннях – більш ніж по 10 тис. На початок року найменше населення проживало на островах Пійріссаар на Чудському озері (100 осіб) і Рухну в Ризькій затоці (117 осіб), а найбільше – в столиці – близько 400 тис. осіб.

До головних завдань органів місцевого самоврядування Естонії належать:

– організація соціальної допомоги й послуг;

– соціальне забезпечення людей похилого віку;

– робота з молоддю;

– надання житлово-комунальних послуг;

– благоустрій і територіальне планування;

– організація волосного та міського громадського транспорту;

– утримання волосних та міських доріг (якщо ці завдання у конкретній волості або місті не зобов'язані за законом виконувати інші органи чи організації).

Витрати, пов'язані з виконанням місцевим самоврядуванням державних обов'язків за законом, покриваються за рахунок держбюджету (дивись діаграму 1).

Діяльність органів місцевого самоврядування ґрунтується на таких засадах:

– самостійне та остаточне вирішення питань місцевого життя і його облаштування;

– забезпечення законних прав і свобод кожної людини у волості або в місті;

– дотримання законів під час виконання своїх завдань та обов'язків;

– право населення волості або міста брати участь у здійсненні місцевого самоврядування;

– відповідальність за виконання своїх завдань;

– гласність діяльності;

– надання громадських послуг на щонайвигідніших умовах.

Діяльність місцевого самоврядування базується на адміністративному поділі території країни. Вона здійснюється через представницькі органи й органи виконавчої влади, а також шляхом референдуму, опитувань або завдяки ініціативі народу (збирання підписів не менш як одного відсотка мешканців).

Місцеве самоврядування вирішує питання дитячих дошкільних установ, основних шкіл, гімназій і спеціалізованих шкіл, бібліотек, народних будинків, музеїв, спортивних баз, притулків та інтернатів, закладів охорони здоров'я, а також інших місцевих установ у разі, коли вони є власністю самоврядування. Для цих установ законом може бути передбачено відшкодування певних витрат із коштів держбюджету або інших джерел.

Місцеве самоврядування також розв'язує та регулює проблеми місцевого життя, які не покладені законом на когось іншого.

Керівним органом місцевого самоврядування є збори представників, яких обрали жителі волості або міста на 4 роки. Зазначимо, що право голосу мають не лише громадяни Естонської Республіки або інших країн, котрі легально мешкають в Естонії, а й, на відміну від Латвії, «негромадяни», тобто люди, позбавлені деяких політичних прав після відновлення естонської державності в 1991 році. Таких сьогодні понад 10 відсотків від усього населення. На останніх виборах до складу зборів обрано 3111 представників. Наступні вибори відбудуться в 2009 році.

Збори зі складу своїх членів обирають голову та його заступника, а також мера міста чи волосного старшину і затверджують запропонований ними склад виконавчого органу – міської чи волосної управи.

* * *

Досить гостро нині стоїть питання укрупнення місцевих самоврядних громад. У 2005 році в результаті об'єднання 22 місцевих самоврядувань створено 8 нових волостей.

Міські збори чисельністю більш як 30 членів є лише в Таллінні (63), Тарту (49), Пярну (33), Нарві (31). Найменший склад волосних зборів – 7 членів. Таких волостей нині 11.

Місцеві самоврядні громади мають бюджети, принцип формування яких установлено законом. Вони володіють правом упроваджувати й збирати місцеві податки, накладати повинності.

Основними джерелами прибутків місцевих бюджетів у 2005 році стали:

– податок на прибутки фізичних осіб (45%);

– державна допомога (20%);

– надходження з «фонду вирівнювання» прибутків (від самодостатніх самоврядних громад бідним) (11%);

– надходження від результатів економічної діяльності підприємств самоврядування (7%).

Понад 90 відсотків естонських волостей і міст отримують дотації з держбюджету для вирівнювання їхньої прибуткової бази. До держбюджету належать також інвестиції та інші кошти загального й спеціального призначення, що їх виділяють волостям і містам.

Цікаво розглянути діаграми 1 і 2 у сукупності. У 2005 році держава дала можливість місцевим самоврядним громадам отримати з держбюджету близько 14,6 мільярда естонських крон (6 млрд. гривень). Ця сума складається з прибуткового податку, державної допомоги, надходжень із фонду вирівнювання, цільової допомоги (4%) та інвестицій (4%).

Волосні та міські збори відповідно до закону про місцеві податки мають право запроваджувати до 8 місцевих податків: на продаж, на човни, рекламу й оголошення, перекриття доріг та вулиць, механічні транспортні засоби, утримання домашніх тварин, на розваги, за паркування транспортних засобів.

Основні статті витрат місцевих бюджетів у 2005 р.:

– освіта (38%);

– інвестиції (16%) та внесок в економічну діяльність (14%);

– управлінські витрати та на культуру й спорт (по 10%).

* * *

Самоврядні громади мають право створювати спілки і сумісні заклади. Сьогодні діють загальнодержавні Спілка міст Естонії та Спілка сільських самоврядувань Естонії. Вони сформували спеціальний комітет співробітництва, котрий здійснює переговори з урядом про принципи формування місцевих бюджетів та визначення сум дотацій, які їм надають через держбюджет. Предметом переговорів є також закони та інші правові акти, що регулюють певну сферу соціального й економічного життя.

Питаннями місцевого самоврядування та регіонального розвитку опікується Міністерство внутрішніх справ, один із двох міністрів якого – міністр із регіональних питань Яан Иунапуу – відповідає за це безпосередньо. Нагляд за правотворчими актами органів місцевого самоврядування (постанови зборів, а також управ) здійснює Канцлер юстиції (особа, яку призначає парламент з метою нагляду за відповідністю законів Конституції. Вона виконує також функції омбудсмена), а за окремими актами (рішення зборів і розпорядження управ) – повітові старшини.

Основні проблеми в системі місцевих самоврядувань:

– естонські самоврядні громади занадто малі, але всі вони незалежно від кількості населення та площі, мають рівні права і – головне! – обов'язки в наданні громадських послуг. Проте бюджети багатьох громад недостатні для виконання всіх завдань;

– низька адміністративна дієспроможність невеликих самоврядних громад;

– брак кваліфікованого персоналу;  

– негативна демографічна ситуація (низька народжуваність, старіння населення, прагнення молоді до проживання в містах).

Створена урядом міжміністерська комісія й делегація Ради спілок самоврядувань проводять переговори. Комісією керує міністр із регіональних питань. Спільне керування делегацією Ради спілок самоврядувань здійснюють голова Спілки міст Естонії та голова Спілки сільських самоврядувань.

Головною метою переговорів є розробка державного бюджету і бюджетів місцевих громад, зокрема, й з бюджетною стратегією держави, та державна програма розвитку, а також інші питання, пов'язані з місцевим самоврядуванням.

Спілки самоврядувань порушили перед урядом такі проблеми для розв'язання їх у 2007 році:

– розробити нову модель фінансування основних шкіл;

– збільшити на 15 млн. крон фінансування повітових спілок (по 1 млн. на повіт);

– збільшити на 150 млн. крон фінансування культурних об'єктів на території самоврядних громад;

– збільшити на чверть допомогу для громадського транспорту повітів;

– у зв'язку iз здійсненням Таллінном функцій столиці Естонії виділити 4 мільйони крон;

– передати місцевим громадам частину державних земель, які поки що не підлягали реформуванню (загалом у держрезерві перебуває 18 відсотків усієї землі).

Беручи до уваги важливість для нових країн Євросоюзу регіонального розвитку й проведення адміністративно-територіальної реформи, Єврокомiсія також допомагає Естонії у фінансуванні цих проектів.

Автор: Володимир СТРОЙ