№3, лютий 2006

Аспекти угоди про постачання природного газу в Україну в 2006-му та в подальших роках

Предмет аналізу

Скільки природного газу споживатиме Україна в 2006 році?

За різними оцінками, від 76 до 78 млрд. куб. м, із них 20 млрд. становитиме власний видобуток (у 2001 році вироблено, за даними Держкомстату України, 18,4, у 2002-му – 18,7, у 2003-му – 19,3 млрд. куб. м)3.




Динаміка цін на російський газ
у 2005-2006 роках


Країна, регіон Ціна в $ 
за 1 тис.
куб.м
Зміна
 ціни у %
2005р 2006р
Німеччина 200255 +21,5
Україна 50 230 +78,2
Польща 120200 +40
Молдова 80 160 +50
Балтія 85-95 120-125+26,5
Закавказзя56-68110+48,1
Білорусь 4747 0


Уряд вважає, що потребу в газі буде задоволено, але його споживання буде зменшено на 10%.

Істотні зміни, внесені газовою угодою

Наведемо основні положення російсько-швейцарсько-української угоди. За угодою про врегулювання відносин у газовій сфері від 4 січня 2006 року, функції постачальника імпортного газу на внутрішньому ринку передано компанії "РосУкрЕнерго". Згодом вони перейдуть до спільного підприємства, яке створюватимуть "Нафтогаз України" та "РосУкрЕнерго"4.

За продажами річний товарний баланс газу компанії "РосУкрЕнерго" становитиме в 2006 році 34 млрд. куб. м, який підлягає продажу за ставкою $95 за 1 тис. куб. м, що діє в першому півріччі 2006 року для наступної реалізації на внутрішньому ринку України без права його реекспорту.

Досі закупівельна ціна газу була пропорційно узгоджена з ціною газотранспортної послуги. Ставка сплати за транзит природного газу, що належить "Газпрому" та "РосУкрЕнерго", через територію РФ та України встановлена на рівні $ 1,6 за 1 тис. куб. м на 100 км4, що значно нижче ринкових європейських тарифів ($ 3,0 та вище)5. Якщо газ подорожчає (що ймовірно), газотранспортна система України працюватиме збитково. Щоб "прокачати" 120 млрд. куб. м російського газу до Європи, українські компресорні станції самі спалюють близько 6,5 млрд. куб. м. Якщо ми нині купуємо газ за гроші (а не отримуємо за бартером як плату за транзит, як раніше), то зростаюча ціна на нього зробить роботу українських компресорних станцій витратною, тобто збитковою4.

Втрачено значну частину прибутку, яка раніше діставалася НАК6, і контроль з боку НАК над використанням туркменського газу та частково контроль над власною газотранспортною системою.

Не встановлено нові тарифи на газ для внутрішніх споживачів в Україні з початку 2006 року та з 1 липня.

На думку першого заступника голови "Нафтогазу України" Андрія Лопушанського, дороге російське пальне не потрапляє в Україну. З урахуванням 20 млрд. куб. м власного видобутку Україні вистачить 56 млрд. куб. м середньоазійського палива, яке вона й купить у "РосУкрЕнерго"2.

Але з ціною на середньоазійське та казахстанське паливо немає остаточної ясності. На думку аналітиків корпорацій Росії, за ціни туркменського газу $ 85 за 1 тис. куб. м "РосУкрЕнерго" зможе уникнути збитків, лише піднявши ціну для України до $ 105–110 за 1 тис. куб. м1.

На думку представників "Газпрому", цією угодою розірвано зв'язок між транзитом газу через Україну на експорт та поставками на цей ринок. Шляхом створення компанії "РосУкрЕнерго", яка підконтрольна російському бізнесу, здійснюється диверсифікація ризиків російських корпорацій, зокрема цінових, пов'язаних із постачанням середньоазійського газу 2,4.

Україна не пішла шляхом передачі прав володіння власною газотранспортною мережею іншій стороні (як це відбулося в Білорусі та Молдові).

Вплив на рівні мікроекономіки

Підвищення цін для промислових споживачів призведе до збільшення собівартості продукції та зниження її конкурентоспроможності. Про такі наслідки казали представники металургії, хімії та інших галузей економіки.

Деякі переваги над іншими відчують підприємства, які вже провели технічне переозброєння енерговитратних виробництв. Але й вони занепокоєні значним збільшенням ціни на газ. Не всі підприємства можуть дозволити собі впровадження технологій з енергозбереження, бо в багатьох із них відсутні обігові кошти, нема можливостей залучати кредити. А витрати з 1 липня 2006 року становитимуть до $230 за 1 тис. куб. м російського газу, який підлягає закупівлі у ВАТ "Газпром"4. Крім того, реалізація програм з енергозбереження та переходу на альтернативні види палива розтягнеться на роки та десятиріччя, а ціни на газ зростуть саме нині. Інвестування переозброєння (підприємств металургійної промисловості) можливе тільки за умови, що ціна газу становитиме $95 на кордоні й триматиметься не менше трьох років. Підприємствам хімії потрібно не менш як три–п'ять років на модернізацію виробництва7.

Пропозиції представників металургійної, машинобудівної та хімічної галузей
промисловості:


  • Зменшити податкове навантаження на інвестиції, що спрямовуються на енергозбереження, зняти мито на імпорт необхідного обладнання (приблизно 12%) для тих компаній, що візьмуть на себе зобов'язання зменшити енергоємність своєї продукції не менш як на 30% за три роки, знизити на 30% залізничний тариф на перевезення вантажів гірничо-металургійного комплексу (ГМК).

  • Прийняти національну програму з енергозбереження на сім–десять років; впровадити на державному рівні механізми підтримки розвитку виробництва альтернативних видів палива; наприклад, видобуток газу з бурого вугілля, торфу, використання шахтного метану.

  • Запровадити особливий режим кредитування "за ціною газу-2005" для господарюючих суб`єктів, які зобов'язуються знизити енергоємність кінцевих продуктів на 30–35% протягом найближчих трьох років7,8.

  • Корисним може бути досвід 1999–2001 років, коли в Україні проводили економічний експеримент у ГМК9. Незважаючи на певне погіршення умов наприкінці цього періоду (зменшення податкових пільг з податку на прибуток та збільшення зобов'язань зі сплати інших податків), підприємства ГМК змогли збільшити оборотні кошти, здійснити технічне переозброєння виробництва, поліпшити виробничі показники7.

    Вплив на макроекономічному рівні

    Основні споживачі природного газу становлять основу експортного сектору економіки держави (труби, метал, мінеральні добрива, аміак). Надмірна залежність української економіки від експорту зумовлює підвищену чутливість ВВП від змін в експорті. У 2004 році частка експорту у ВВП становила 50%. За оперативними даними Держкомстату, у 2005 році український ВВП виріс лише на 2,4% (у 2004-му – 12,1%), експорт – лише на 5,6 %10.

    З урахуванням угоди про газ Світовий банк оновив (у бік погіршення) прогноз зростання ВВП України на 2006 рік: з 3,5–5,5% до 1,4–3,5%. Мінекономіки відкликало свій попередній прогноз (6–7%), але не назвало нових показників. В уряді очікують затримання зростання ВВП у 2006 році, якщо газ подорожчає до $ 87 за 1 тис. куб. м10.

    Передбачається зростання дефіциту бюджету: на 2006 рік він визначений у 2,6% від ВВП. Світовий банк оновив прогноз: з 3,5–4 % до 4–4,5%8. Збільшення навантаження на промислових споживачів газу (якщо тарифи для населення не зростуть) з 6 до 8%.

    Зростання цін на газ погіршить поточний платіжний баланс країни на 3% ВВП.

    Якщо не зростуть тарифи, операційна маржа "Нафтогазу України" істотно знизиться, що значно погіршить його здатність погашати операційні витрати та борг.

    Рецепти від Світового банку:

    Відмовитися від перехресного субсидування та виведення ціни на газ для населення на "економічно обґрунтований рівень" (230–250 грн. за 1 тис. куб. м).

    Запровадити сучасні стандарти прозорості та корпоративного управління за всіма газовими угодами.

    Започаткувати всеохоплюючу програму реформ в енергетичному секторі8.

    Міжнародні наслідки

    На позачерговому надзвичайному спільному засіданні Комісії ЄС та Європарламенту 11 січня затверджено резолюцію про залучення до контролю торговельно-економічних відносин Росії і сусідніх із нею країн у галузі трубопровідних постачань енергоносіїв Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Керівні органи ЄС прийняли рішення найближчими днями сформувати технічні місії ЄС для незалежного моніторингу режимів та умов постачання до країн ЄС нафти, газу й електроенергії зі Сходу. Оприлюднено законопроекти щодо прозорих і недискримінаційних правил транзиту енергоносіїв територією країн Євросоюзу. А до весни ЄС розробить нову концепцію власного енергопостачання5.



    4–11 ЛЮТОГО 1945

    4–11 лютого 1945 року відбулася Кримська (Ялтинська) конференція. В останній рік Другої світової війни на Кримському узбережжі, де ще півроку до цього точилися бої, провели зустріч "великої трійки": вдруге зустрілися Йосиф Сталін, Теодор Рузвельт і Вінстон Черчілль. Досягнуті домовленості визначили світовий устрій майже на півстоліття, бо фактично заклали підвалини біполярної геополітичної системи. Саме в Ялті було окреслено сучасні кордони в Центральній і Східній Європі, зокрема визначено західні кордони України. Тоді ж ухвалили рішення про участь СРСР у війні проти Японії, що й визначило "соціалістичний вибір" Китаю. Домовилися й про утворення міжнародної організації безпеки – ООН. Рішення конференції були згодом підтверджені в Потсдамі.


    Висновки

    Коментарі аналітиків щодо газової угоди можна звести до такого:

    Однобока орієнтація внутрішньої економічної політики на Схід та зовнішньої економічної політики на Захід передбачає здійснення неординарних та дієвих зусиль для подолання негативної ситуації, що склалася у виробництві природного газу, транспортуванні російського, казахстанського та середньоазійського газу територією України, споживанні його населенням та підприємствами ключових галузей економіки.

    Потреба реального розвитку альтернативних джерел енергії – завдання номер один.

    Загострення ситуації, невжиття адекватних заходів може призвести до збільшення ризиків, неконкурентоспроможності значної кількості підприємств, зростання дефіциту бюджету, зниження темпів зростання ВВП.

    Об'єктами контролю стають технологія постачання, "прокачки", споживання та обліку газу, ідентифікація первинного постачальника газу, застосування певних тарифів і розрахунків за газ, діяльність учасників ринку природного газу. При цьому використовуються такі сучасні прийоми контролю, як моніторинг, технічний, екологічний і фінансовий аудит, внутрішній контроль та внутрішній аудит, внутрішні норми, стандарти, правила й регламенти.


    Джерела:

    1 Резник И., Беккер А. Война не окончена // Ведомости (Москва). – 2006. – 13 января. – С. 1.

    2 Резник И., Беккер А. "Газпром" отдал Украину посреднику // Ведомости (Москва). – 2006. – 11 января. – С. 3.

    3 Україна в цифрах: Стат. довідник, 2004 р. //К.: Консультант. – 2005. – 263 с.
    4 Гибнем за метан //Бизнес. – 2006. – № 1–2. – С. 18–20.

    5 Петров И. Европа испугалась зависимости // Деловая столица. – 2006. – № 1–2. – С. 4.

    6 Пиросмани Г. Успех по Ющенко // Деловая столица. – 2006. – № 1–2. – С. 5.

    7 С газом и без газа // Бизнес. – 2006. – № 1–2. – С. 78–80.

    8 Бережанський А., Савченко А., Тополюк Р. Ледниковый период // Экономические известия. – 2006. – 20 января. – С. 1–2.

    9 Закон України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" № 934-ХІV від 14. 07. 99 р.

    10 Горюнов Д. Теплиці для "чайників" // Экономические известия. – 2006. - 20 января – С. 3.

    Автор: Володимир ПАНТЕЛЄЄВ

  • Останні новини

    Поляки блокують залізницю з України, Швецію пустять в НАТО, бойові катери для ЗСУ: новини дня Сьогодні, 21 лютого

    Як підібрати меблі для офісу у Києві Вчора, 20 лютого

    Президентка Єврокомісії повторно претендуватиме на цю посаду на виборах 2024 року 19 лютого

    ЗМІ: в уряді України обговорюють обмеження на торгівлю з Польщею у відповідь на блокади 18 лютого

    Зеленський розповів, чого чекає від Марка Рютте, коли той стане генсеком НАТО 17 лютого

    Данія закликала Європу не ховатися за проблемами виробництва у постачанні зброї в Україну 17 лютого

    Президент Чехії каже, що знайшов 800 тисяч снарядів для постачання в Україну 17 лютого

    Зеленський: рішення Конгресу щодо допомоги Україні – це зараз ключове питання 17 лютого

    Британська розвідка: Росія витратила мінімум 400 одиниць техніки, штурмуючи Авдіївку 17 лютого

    Чи можна довіряти свої кошти та вкладати в навчання по криптовалюті 17 лютого