Леонід КЛІМОВ: Політикам потрібно піднятися над обставинами

На думку багатьох політологів, відомих політиків, громадян України, представників міжнародних європейських організацій, нещодавно ухвалене за принципом політичної доцільності рішення глави держави про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України є неконституційним і може призвести до дуже серйозних наслідків, навіть до громадянського протистояння.

Леонід Михайлович Клімов – народний депутат IV і V скликань Верховної Ради України. Будучи досвідченим політиком і бізнесменом, зумів матеріалізувати ідеї розвитку банківської системи України і закріпити їх законодавчо. Заснував АКБ «ІМЕКСБАНК» – банк, що виріс із статусу регіонального до рангу одного з найбільших банків України. За його плечима втілені в життя соціально значущі проекти: освітні, спортивні, із благоустрою Одеси та області. Однак тема сьогоднішньої розмови – політична ситуація, що склалася в Україні.

Верховна Рада України звернулася до глав держав, урядів і парламентів країн Європи, країн – гарантів безпеки України, міждержавних і міжпарламентських організацій із проханням направити до України офіційних представників своїх країн як посередників і спостерігачів за розвитком подій. Також Верховна Рада заявила про те, що виступає за одночасне проведення позачергових виборів парламенту, Президента та референдуму зі вступу до НАТО.

З проханням прокоментувати ситуацію ми звернулися до народного депутата України, керівника Одеського обласного відділення Партії регіонів Леоніда Клімова:

– Я переконаний, що будь-які загальнодержавні проблеми – політичні, економічні – потрібно розв'язувати винятково в правовій площині з чітким дотриманням принципів демократії. Нині запити парламенту про конституційність указів Президента  розглядає Конституційний Суд.

Однак я впевнений, що дострокові вибори не приведуть до виходу з політичної кризи. У результаті виборчої кампанії політична конфігурація Верховної Ради загалом не зміниться. Більше того, Партія регіонів набере ще більшу кількість голосів. Чи задовольнить такий результат лідерів БЮТ і НСНУ? Звичайно, опозиція не змириться з поразкою. А що далі? Знову «майдани» і чергові позачергові вибори?

Самі по собі вибори нічого не вирішують. Причина політичної кризи не у Верховній Раді чи Кабінеті Міністрів, які, до речі, працюють як єдиний організм, у короткий термін подолавши шлях від антикризових дій до розробки нової стратегії реформування Української держави. Причина політичної кризи – в порушенні Конституції України.

Україна знову опинилася в центрі уваги світової співдружності в негативному фокусі, хоча економічні показники уже свідчать про позитивну динаміку росту. Здійснюються розробка й реалізація Стратегії соціально-економічного розвитку України до 2011 року, вступ до СОТ, співробітництво між Україною і ЄС щодо створення зони вільної торгівлі, вихід на новий рівень україно-російських відносин.

Антиконституційний розпуск Верховної Ради завдає удару по суверенітету країни, послаблює легітимність державної влади, загрожує економічній та соціальній стабільності в Україні. Як правило, у першу чергу під удар потрапляє національна валюта, починаються перебої в енергопостачанні, погіршується робота промислових підприємств і сфери послуг, загострюються соціальні хвороби суспільства, такі, як безробіття, невиплата зарплат і пенсій, зростання цін, погіршення криміногенної обстановки. За межею бідності можуть опинитися ще кілька мільйонів людей.

– Але прихильники Юлії Тимошенко не бачать у дострокових виборах нічого неординарного і часто як приклад називають Італію...

– Ситуація в Україні дещо нагадує італійську, але, зробимо невелике уточнення, після Другої світової війни. Справді, поки ця країна не зміцніла економічно і не набралася політичного досвіду, криза відбувалася за кризою. За короткий період в Італії змінилося близько 40 урядів. Але ми з вами живемо не в повоєнні роки, та й Україна – інша держава, з іншою ментальністю, із своїми традиціями й культурою, а також проблемами.

– Колишній Президент України Леонід Кравчук заявив, що антиконституційний розпуск Верховної Ради може призвести до політичного й територіального розколу України по лінії «Схід– Захід».

– Із його оцінкою ситуації важко не погодитися. Україна в її сучасних кордонах відбулася, але українська нація ще не викувалася, не загартувалася, «як сталь»... По лінії «Схід–Захід» є і цивілізаційні, і культурні, і релігійні «розломи». На жаль, між мешканцями українського Харкова й російського Бєлгорода значно більше спільного, ніж між жителями Харкова і Львова.

З огляду на ці реалії й указ про розпуск Верховної Ради, і порушення Закону про вибори депутатів Верховної Ради, і будь-які можливі дії влади, спрямовані на забезпечення перемоги пропрезидентських сил, провокують глобальну кризу в Україні, коли можуть утворитися два парламенти і два уряди. Одна Верховна Рада і сформований нею Кабінет Міністрів представлятимуть одну частину країни, а другий парламент і уряд – іншу її частину. Тобто прогноз Леоніда Кравчука про загрозу цілісності країни може почати справджуватися. Звідси, я ще раз хочу наголосити, розвиток політичного процесу поза рамками чинної Конституції – це серйозний і винятково болючий удар по конституційному ладу в країні, наслідки якого можна порівняти хіба що з подіями, що супроводжували розпад СРСР.

– Що ж робити?

– Президент України Віктор Ющенко й Коаліція національної єдності повинні сісти за стіл переговорів і почати все з чистого аркуша.

Коаліція національної єдності, із свого боку, зробила перший крок до зближення. Депутати ухвалили постанову, у якій ідеться: «Тимчасово, до прийняття Конституційним Судом рішення щодо можливості входження до складу коаліції депутатських фракцій позафракційних депутатів, зупинити дію пункту четвертого статті 61 Регламенту Верховної Ради України». Постановою парламенту доручено прискорити підготовку проекту принципів внутрішньої й зовнішньої політики з урахуванням відповідних положень Універсалу національної єдності, а також проекту закону про внесення змін до Закону «Про Кабінет Міністрів України».

Сьогодні є необхідним крок назустріч і з боку Президента України Віктора Ющенка. Безперечно, виборці очікують, що навіть за таких умов може бути знайдено політичне рішення. Для цього необхідно всім політикам, котрі несуть відповідальність перед країною, провести діалог і про державну систему, і про провідне місце в ній органів місцевого самоврядування, і про непорушність конституційного порядку й верховенства Конституції.

– Леоніде Михайловичу, що, на ваш погляд, може об'єднати всі політичні сили або навколо чого вони можуть об'єднатися?

– Є тільки одна цінність – людина, людське життя. Скільки «списів» було зламано довкола проблеми вступу України до Європейського Союзу... Тож давайте від політичної риторики перейдемо до справи і побудуємо Європу в Україні. Перейдемо від розмов, які тривають ще з радянських часів, до конкретних справ – піднімемо наші села і малі міста. Проведемо 100-відсоткову газифікацію, розв'яжемо проблеми з водопостачанням, зведемо сучасні очисні споруди, проведемо каналізацію, побудуємо дороги і заасфальтуємо їх. З розв'язання цих за європейськими стандартами звичайних побутових проблем і розпочнеться реальне відродження духовності народу і реальний рух у Європейський Союз.

Ми можемо об'єднатися і навколо відстоювання України як транзитної держави. Хоч би скільки ми говорили про вигідність географічного розташування нашої країни, а вона, як і раніше, перебуває на узбіччі розвитку європейського енергетичного потенціалу, що досить дивно для держави, котра розмістилася в самому центрі Європи.

Усі країни світу борються за транзит. Це реальні гроші для державної скарбниці, до того ж великі гроші. Відстоїмо Україну як транзитну державу, у неї з'являться реальні кошти для підвищення пенсій і зарплат, на розвиток соціальної сфери сіл і малих міст, на фінансування науки й культури. Приміром, у цей час Європейський Союз здійснює величезну роботу з реалізації проекту будівництва нового газопроводу «Набукко» (Румунія–Угорщина–Австрія). Це транспортування газу з каспійського регіону до Європи, причому не тільки в обхід Росії, а й України.

Раніше за задумом авторів проекту транскаспійський газопровід повинен був з'єднати Азербайджан з українською Феодосією через Грузію дном Чорного моря, а далі через нашу країну з Європою. Але останнім часом у Європейському Союзі дедалі частіше звучить думка про те, що ситуація в Румунії здається їм більш передбачуваною, тому не Україна й українські порти, а Румунія з її портом Констанца має стати ключовим транзитним елементом енергетичних комунікацій Європи. А до України можна буде прокласти трубу пізніше, але не з Грузії, а з Румунії.

Нас може об'єднати й необхідність створення сильних регіонів. Хоча, як бачимо, колишні прихильники конституційної реформи своїми діями доводять зворотне. Але питання не знімається, адже в самодостатніх регіонах зацікавлена будь-яка держава, особливо та, що прагне бути європейською, розвинутою, сильною.

– Дуже засмучує такий стан речей, який ще й посилюється політичним штормом. Верховна Рада України, незважаючи на спроби тиску опозиційних політичних сил і Президента, веде засідання, ухвалює важливі рішення...

– Робота йде в колишньому інтенсивному режимі. Працюють комітети, комісії. Інакше бути не може. Хоча фраза про те, що за кожним із нас стоять виборці здається «заїждженою», але зміст залишається тим самим – глибоким. Від нас чекають результативної роботи й учителі, і шахтарі, і підприємці, ветерани, бізнесмени.

– На Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, у якому ви працюєте, покладено відповідальну місію стабільної роботи фінансових інститутів країни.

– Мені за родом діяльності вже другу каденцію доводиться брати участь у розробці і прийнятті законів України, котрі відкривають більш райдужні перспективи перед банкірами країни, громадянами, і які відіграють важливу роль у розвитку банківського сектора України. Ще жодній країні не вдалося виконати економічні й соціальні завдання окремо від налагодженої роботи банківської й фінансової сфер. По-моєму, нам удається з колегами з комітету, НБУ, Асоціації банків–учасників НСМЕП працювати результативно. Думаю, ми змогли економіку країни зробити захищенішою.

Мною особисто та у співавторстві з іншими народними депутатами подано 14 проектів законів України, якими регулюються податкові відносини, виплата заробітної плати, посилення відповідальності за недотримання правил дорожнього руху тощо.

Нині на розгляді в комітетах Верховної Ради України перебуває проект закону, яким визначається стратегія розвитку національної системи масових електронних платежів, гарантується її надійність і безпека, правила застосування у всіх секторах грошового обігу: зарплатних, соціальних проектах, платіжних переказах, безготівкових операціях на підприємствах торгівлі, у сфері послуг та інших.

Нині є як прихильники розвитку сильної національної внутрішньодержавної платіжної системи, так і її опоненти. Доводиться багато переконувати, в тому числі й апелювати до досвіду світових фінансових лідерів у цьому питанні, таких, як Німеччина, Франція, Швейцарія, Японія. Створення національних систем на основі банківських платіжних карток – це своєрідний спосіб захисту грошово-кредитної системи й економіки держави від залежності від приватних іноземних компаній. Відмова від розвитку національних платіжних систем призводить до втрати контролю над платіжною системою держави, може завдати шкоди економічній і політичній незалежності країни. Наша національна система масових електронних платежів не тільки є важливою економічною й соціальною складовою держави, вона реально слугує інтересам кожного українця...

Насамкінець хочу сказати, що всі політики, незалежно від політичної приналежності, повинні пам'ятати, що політична нестабільність девальвує цінність і України, і людини. Сьогодні усім необхідно зрозуміти, що нам потрібно бути сильнішими за обставини, піднятися над ними.