№5, березень 2007

Ми, що нижче підписалися…Ми, що нижче підписалися…

Ой косо моя, косо, зле тобі ...

Листи жителів Кінбурнської коси, адресовані владі, із проханнями врятувати унікальний ландшафтний заповідник, припинити земельний «дерибан» – це спроби воланнями зруйнувати бетонну стіну. Лист голові Миколаївської обласної ради Тетяні Демченко залишився без відповіді. Немає відповіді й від Президента України.

 

Із листа голові Миколаївської облради Демченко Т. В.«…Нашего мнения никто не спрашивал и никаких общественных опросов по распродаже земли Кинбурна у нас не проводил. А это прямое нарушение закона, что неизбежно приведет к уничтожению заповедного уголка природы и, как следствие, к ухудшению жизни местного населения.Ведь одна беда не ходит. Кроме уничтожения природы, теперь территория косы будет состоять из одних шлагбаумов, прорытых траншей и заторов. На частную базу или заповедные угодья не попадешь, в хозяйственную зону лесхоза тоже нужен пропуск. Вот и оставят нам только села, правда, говорят канализацию всем сделают. Только неизвестно, канализация будет идти от села к базам отдыха или наоборот – от баз отдыха к селам.Мы знаем, уважаемые депутаты, что вам пообещали участки земли на косе. Об этом нам сообщил один высокопоставленный чиновник, пожелавший остаться неизвестным. Да мы вам и так выделим от громады участки, если пожелаете. Только не загубите, пожалуйста, наши родные земли. Ведь они могут быстро обесцениться, потому что немногие захотят жить среди шума и гама, дискотек и фейерверков, ворья и проституции.Как вы думаете, нужна ли нам канализация за такую цену? Те, кто у нас отнимает землю – будь то местные богачи или заезжие, все они похожи на захватчиков. А еще со временем Суворова оккупантам кинбуряне всегда оказывали достойное сопротивление…».

На черговій сесії 16 березня своїм рішенням Миколаївська облрада розширила межі сіл Кінбурнського півострова. А лист із Києва від начальника держслужби заповідних справ Ігоря Іваненка на сесії не зачитували – його зміст суперечив проектові рішення. Усе було б добре, однак ці землі – природно-заповідні, їх потрібно виводити зі складу регіонального ландшафтного парку, що й робитиме райдержадміністрація. Та чи потрібне таке розширення селам? Нині на косі постійно мешкають не більш як 800 осіб, середній вік яких наближається до пенсійного. Школярів – одна людина на клас. Говорити про те, що продаж земельних ділянок поповнить скарбницю сільради, смішно. Гектар землі на Кінбурні офіційно коштує 240 тис. гривень. Сільрада та ради рівнями вище одержать відсотки як компенсацію від продажу. Але ж реальна вартість гектара землі тут у п'ять разів дорожча! Сільрада на офіційний рахунок отримає копійки, інші СУМИ розійдуться по кишенях. Невже Кінбурн спіткає доля Коблевого, Залізного Порту: витоптати, заасфальтувати, забудувати чебуречними?..

434 гектари узбережжя підуть з аукціону під запропоновані проекти баз відпочинку. Навряд чи покупцями будуть місцеві (таких грошей у регіоні немає), ними стануть прибульці.

Торік у липневому випуску журнал «Віче» порушував проблему збереження первозданності унікального регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса». Ведучи репортаж з 13-ї екологічної регати на приз Кінбурнської коси імені Сергія Шаповалова, ми підкреслювали прагнення всіх її учасників не допустити варварського вторгнення на Кінбурн. Маленький штрих: усе сміття, що зібралося за три дні регати, яхтсмени тоді, рік тому, привезли до Миколаєва й урочисто обміняли на призи від спонсорів.

Проводили регату під патронатом голови Миколаївської облдержадміністрації Олександра Садикова. Один із учасників цього природоохоронного дійства – директор Південної філії Інституту екології (Миколаїв) Олег Деркач застерігав: охочих приватизувати ці території приваблює перспектива побудувати бази відпочинку. Тоді організатори регати звернулися до облдержадміністрації з проханням допомогти в її проведенні, сприяти збереженню та розвиткові ландшафтного парку, а одержали... зацікавлених у продажі безцінних земель осіб. Забудовуючи косу, розбазарюючи заповідні землі, Україна порушить Боннську конвенцію про збереження мігруючих видів диких тварин, Бухарестську конвенцію щодо захисту Чорного моря від забруднення, Рамсарську конвенцію щодо захисту водно-болотних угідь.

Сили не рівні, проте активісти мають намір оскаржити в суді рішення Миколаївської облради, готуються до перевиборів голови Покровської сільради Григорія Агафонова, збирають підписи й пишуть чергового листа. Цього разу – прем'єрові.

Автор: Світлана ГОРОБЕЦЬ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня