№5, березень 2007

Де вони, скрині з неоціненними шевченківськими скарбами?Де вони, скрині з неоціненними шевченківськими скарбами?

Нещодавно до Києва повернулися унікальні рукописи, документи та фотографії, пов'язані з життям і творчістю Тараса Шевченка. Але не всі. Про це розповідає заступник директора з наукової і видавничої діяльності Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка НАН України Сергій ГАЛЬЧЕНКО:

– Ще 1992 року під час мого перебування в Нью-Йорку генеральний секретар Української вільної академії наук у США і завідувач її архіву Василь Омельченко розповів, що має інформацію про невідомі шевченківські матеріали – рукописи, офорти та інші раритети. Звичайно, моє серце стрепенулося. Ладен був негайно все побачити й докласти будь-яких зусиль, аби повернути документи туди, де вони вперше побачили світ. На жаль, з'ясувалося, що зробити це непросто: існує сила-силенна спеціальних процедур, усіляких узгодженостей, а також… таємниць за сімома замками. Отож я привіз додому лише альбом фотознімків 1920 – 1930-х років Моринців і Кирилівки та оригінал рукопису вірша Янки Купали «Пам'яті Шевченка» 1911 року.Це був скромний, але обнадійливий початок. Украй важливо, що клубочок почав розмотуватися. Ниті з нього простяглися в різні куточки світу. Воістину скрізь (за винятком хіба що Антарктиди) й досі зберігаються неоціненні документи, освячені іменем Кобзаря. Особливо багато їх розпорошилося під час Другої світової війни, коли не вдалося евакуювати основні фонди Київського будинку-музею Тараса Шевченка (рукописний фонд Інституту літератури та експонати Центрального музею вчасно вивезли до Уфи й Новосибірська). Директор музею Андрій Терещенко разом із дружиною Любиною спакували всю колекцію в місткі скрині. Так вони й стояли у ветхому приміщенні поблизу Хрещатика. Восени 1941 року раритети мало не загинули під час пожеж на центральних столичних вулицях. Коли розпочався наступ радянських військ, німецька адміністрація організувала вивезення експонатів на Захід. Усе відправляли похапцем. Діяли різні групи. В одній із них був професор Мансфельд, який добре розумів цінність Шевченкіани. Ніхто не знає, що він привласнив, куди відправив найдорожчі експонати. Деякі скрині потрапили до Львова, деякі – до Праги. Чимало матеріалів опинилося в Польщі. Частина з них помандрувала до США… Поки що нам вдалося повернути лише дещицю шевченківських скарбів.

(Докладну розповідь про пошуки шевченківських скарбів буде опубліковано в одному з наступних номерів «Віча»).

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня