Проблема заборгованості розв’язується позовом до власника

14 березня в Комітеті ВР з питань соціальної політики та праці відбулися слухання: «Стан виплати заробітної плати на підприємствах, в організаціях, установах усіх форм власності».

У вступному слові голова комітету Іван БОНДАРЧУК назвав причини зібрання: викликає занепокоєння невиконання державних гарантій з оплати праці, встановлених законами про освіту, охорону здоров'я, культуру, наукову та науково-технічну діяльність; гальмуються II та III етапи запровадження Єдиної тарифної сітки в оплаті праці працівників бюджетної сфери. Як наслідок, рівень оплати праці працівників освіти та науки, охорони здоров'я і культури на 40–60 відсотків менший, аніж встановлено законами.

Іван Бондарчук звернувся до присутніх у залі: «Обов'язково давайте рекомендації та пропонуйте шляхи розв'язання проблеми». Як виявилося потім, вдалося це не всім.

Першим виступив міністр праці та соціальної політики Михайло ПАПІЄВ. Він зачитав доповідь: «Про стан виплати заробітної плати на підприємствах, в організаціях та установах». Присутні уважно стежили за словами пана Папієва, які майже цілковито збігалися з текстом інформаційних матеріалів, розданих до початку слухань.

Міністр, зокрема, сказав:

за даними Держкомстату України, заборгованість у виплаті заробітної плати станом на 1 січня 2007 року становить 806,4 млн. гривень і є найнижчою за час відстеження цього явища. У 2005 році загальна сума заборгованості становила 1111,2 млн., у 2006-му – 960,3;

за 2006 рік вчасно не виплатили зарплату 165,3 тис. осіб, тобто 1,5 відсотка від загальної кількості штатних працівників. А на початку 2000-го зафіксовано такі цифри: 9 млн. 467 тис. осіб, або 65,4 відсотка;

протягом 2006 року державні інспектори праці провели 15 тис. 510 перевірок на 11 тис. 209 підприємствах-боржниках. За наслідками перевірок до суду передано 11 тис. 9 протоколів про адміністративні правопорушення та порушено 855 кримінальних справ. Загальна сума штрафних санкцій – 2,6 млн. гривень;

номінальна середня зарплата в січні 2007 року становила 1112 гривень, що на 28,6 відсотка вище торішнього показника;

у зростанні зарплати мають бути зацікавлені роботодавці та держава, бо це сприяє зниженню плинності кадрів, скороченню витрат на добір та навчання працівників;

проведення політики «дорогої робочої сили» є об'єктивною вимогою сучасного етапу розвитку виробництва на основі його науково-технологічного оновлення, впровадження нових наукомістких технологій і устаткування.

Заступник Генпрокурора Тетяна КОРНЯКОВА доповіла про результативну діяльність органів прокуратури. Так, торік за фактами недотримання норм і правил оплати праці порушено 1 тис. 800 кримінальних справ. Серед яскравих прикладів «розкуркулених» підприємств було названо «Міттал стіл Кривий Ріг» (колишню «Криворіжсталь»). Виявляється, керівництво металургійного комбінату не виплатило працівникам винагороди на суму 38 млн. гривень. Чи потрібно казати, що після втручання компетентних органів усе стало на свої місця?

Закінчивши доповідь, пані Корнякова подякувала міністрові Папієву за те, що він «щира й відверта людина», бо визнає проблему невиплати зарплати.

Згідно з порядком денним наступними виступили голова Національної служби посередництва і примирення, представники міністерств: юстиції, аграрної, промислової політики. «Як розв'язати проблему? Що заважає? Статистику ми знаємо, аналіз давайте, аналіз», – такими коментарями супроводжували присутні в залі виступи практичного кожного доповідача. І справді, ця частина слухань була більше схожа на рапорти про виконану роботу, ніж на конструктивний діалог чи обмін досвідом.

Конкретно й до діла говорив заступник голови Федерації профспілок України Сергій УКРАЇНЕЦЬ. Він вважає за потрібне посилити відповідальність роботодавців і передбачити виплату компенсацій за затримку зарплати. Робітникам слід максимально використовувати колективні договори та угоди для вчасної оплати праці. Для захисту в судах прав робітників Федерація профспілок відновлює інститут правових інспекторів у кожній області. Крім того, присутнім на слуханнях було представлено розроблений експертами федерації аналітичний матеріал про невиконання державних гарантій у бюджетній сфері, зокрема в галузі освіти й охорони здоров'я, та список пропозицій, які пізніше врахували в ухвалених рекомендаціях.

Василь ПІДДУБНИЙ, заступник голови Федерації роботодавців України, запропонував ширше подивитися на проблему. За його словами, невиплата зарплати – це вершина айсберга. В основі – велика кількість судових позовів до роботодавців, величезний відсоток кредиту. А найголовніше – відсутність «мотивації поведінки роботодавця», тобто мотивованості до збільшення зарплати працівникам. Пан Піддубний вважає за доцільне залучити до наступних обговорень міністерства економіки та фінансів.

Оплески в залі пролунали лише раз – коли виступала заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла ЛІБАНОВА. Вона сказала те, що вже дві години хотіли почути присутні: «Як розв'язати проблему заборгованості? Позовом до власника підприємства! Серед інших промовцями наводився приклад 92-відсоткової заборгованості у зарплаті в оборонно-промисловому комплексі. Які проблеми? Держава – власник, а отже, вона має платити».

Щоб здійснити інформаційний прорив і мати якісну робочу силу, Елла Марленівна пропонує:

1. Запровадити тарифну сітку в бюджетній сфері.

2. Підвищити зарплати бюджетникам. Це спричинить зростання зарплат у приватному секторі.

3. Прокуратурі розібратися й перевірити всі «збиткові» підприємства. Жодна нормальна людина не працюватиме, протягом трьох років зазнаючи збитків, а статистика має і такі приклади.

Наостанок Іван БОНДАРЧУК зазначив: перетворення України на конкурентоспроможну державу в умовах поглиблення ринкових трансформацій в економіці потребує посилення державної політики у сфері дотримання законодавства з оплати праці, доведення рівня оплати до стандартів розвинених країн.

За підсумками слухань учасники ухвалили рекомендації. Зокрема, Комітету з питань соціальної політики та праці рекомендовано повною мірою використовувати можливості парламентського контролю, забезпечити разом із Кабміном посилення контролю за додержанням норм Конституції України та вимог законів з питань оплати праці; спільно з всеукраїнськими об'єднаннями роботодавців і профспілок за підтримки Міжнародної організації праці провести «круглий стіл» на тему: «Досвід і функціонування фондів гарантування заробітної плати в зарубіжних країнах».

Кабінетові Міністрів рекомендовано внести на розгляд Верховної Ради проект Концепції створення в Україні гарантійного фонду для забезпечення захисту грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця; законопроект щодо посилення відповідальності посадових осіб суб'єктів господарювання за вчасну виплату заробітної плати та законопроект про професійний розвиток персоналу на виробництві тощо.

Достеменно невідомо, чи вплинули на рішення народних депутатів слухання в комітеті, але наступного дня парламент ухвалив зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно з якими: підвищено розміри прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, стипендій студентам; застосовуватимуться єдині засади у формуванні грошового забезпечення військовослужбовців; запроваджено стимулювання соціально-економічного розвитку областей шляхом перерахування до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим частини понадпланових надходжень.

У 2007 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 492 гривень, з 1 квітня – 525, а з 1 жовтня – 532. Відтепер мінімальна заробітна плата становитиме 400 гривень на місяць, з 1 квітня – 420, з 1 липня – 440, а з 1 жовтня – 460. Розмір стипендій підвищено зі 167 до 173 гривень.

Автор: Олексій СИЩУК