№23, грудень 2015

Якщо Росія почне повномасштабний наступ, то маємо сили їй протистояти

День народження української армії. 6 грудня 1991 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Збройні Сили України», й саме ця дата стала офіційним святом військових. За останні два роки довіра до захисників Вітчизни зросла настільки, що більшість виборців України повірили: саме ті з них, хто пішов у велику політику, зможуть змінити на краще діяльність парламенту. Й саме цих людей журналісти «Віча» попросили оцінити нинішній стан української армії. А також розповісти про те, як далі вирішуватиметься доля українців, котрі 2014 року добровільно вирушили на Донбас захищати свою Батьківщину.

«У військкоматах справи стояли під ніжкою стола»

Сергій ПАШИНСЬКИЙ, Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони:

– За останні два роки повністю змінена законодавча база функціонування української армії: починаючи від формування особового складу й завершуючи модернізацією структури війська та його забезпечення.

Нині триває послідовна модернізація армії. Разом із представниками НАТО напрацьовуємо новий концепт реформування. Робота складна й суперечлива, але зовсім скоро ми дійдемо до спільного знаменника. Наш комітет практично кожен день подає якийсь закон. Зараз актуальним є питання про електронний реєстр військовослужбовців. Згадайте першу хвилю мобілізації. Мені розповідали про випадок в одному з київських військкоматів, коли четверо хлопців, які йшли до війська добровольцями, не могли знайти своїх справ тому, що вони стояли під ніжкою стола. Схожим ситуаціям не місце в армії.

Також надзвичайно актуальним є питання про оборонне планування. У нас оборонне замовлення формується на рік. Це звучить смішно, адже для того, щоб розробити новий тип зброї і поставити його в армію, потрібно мінімум два–три, а то й п’ять років.

Із приводу так званих добровольчих формувань можу сказати, що нині це питання неактуальне. Усі ті, хто на початку конфлікту на Сході України перебували у структурі збройних сил, нині належно оформлені.

«Армії ще немає. Вона народжується в муках»

Юрій БЕРЕЗА, народний депутат України, колишній командир полку спеціального призначення «Дніпро­1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, сформованого з добровольців:

– Якщо попередні 24 роки ми казали, що в нас є військові частини, які називаються українською армією, то нині стоїмо на порозі створення справжньої української армії. Її ще немає. Вона народжується в муках, боях. Вона досі, на жаль, перенасичена агентами ФСБ. Особливо у вищому військовому керівництві. Але молоді офіцери – від командира взводу до командира батальйону – це вже наскрізь ідеологічні українці. Це важливо. Насправді в українській армії ніколи не було ідеології. Вона будувалася на умовних ідеях. Але ми йдемо до створення спроможної армії, яка зможе за три доби дійти до Москви. Припинення війни в повному сенсі цього слова можливо тільки після того, як у нас буде потужна українська армія з українською філософією!

Основні мої законопроекти не під сукном, а в процесі творення. Сподіваюся, що два закони буде ухвалено до кінця року. По­перше, це позбавлення українського громадянства всіх, хто воює проти держави Україна. Другий – удосконалення озброєння, отримання озброєння й фінансування, щоб наша новітня зброя якомога швидше доходила до української армії.

У війні перемагає тільки регулярна армія. Я прихильник цього. «Дніпро­1» – це добровольчий батальйон, але це не завадило йому бути у складі МВС.

«Законопроекти для розвитку армії – це лише тюнінг маразматичного бардака»

Юрій ТИМОШЕНКО, народний депутат України, гвардієць Першого батальйону оперативного призначення імені генерала Кульчицького:

– Стан української армії набагато кращий, ніж це було півтора року тому, коли ми на початку травня поїхали на війну. Нам показують по телебаченню гарні картинки про постачання зброї, але практично за час перебування на фронті я жодного з цих видів зброї не бачив. Тільки один раз нам дали два бронетранспортери новішої моделі й більше ніколи нічого. Тож нехай не розказують, що виділяють якісь велетенські гроші на озброєння. Ми воюємо зброєю ще радянських часів! От нам дали автомати 70­х років, які були настільки іржаві, що аж червоні. А ще снайперські гвинтівки 1946 року, котрі вже не стріляють, а «плюють» патронами метрів на 400. А проти нас – ворог із новітніми снайперськими гвинтівками, які б’ють на два кілометри. І як з ними воювати? Це був жах. І це продовжується... Адже сценарій спектаклю під назвою «війна» чітко розписаний одним і другим. У ньому чітко домовлено, як удавати видимість бойових дій. Ніколи не забуду травень минулого року й слова офіцера під час довірливої розмови, який мені сказав: «Юро, якби моя воля, то я цю війну за тиждень закінчив би. Не дають!». І це правда!

Законопроекти для розвитку армії – це лише тюнінг того маразматичного бардака, який існує. Доки не буде змінено найвище військове керівництво, добра не буде. Не треба жодних законів. Треба винищити зраду. У хлопців є ідея, і у хлопців є Україна, яку вони захищатимуть. А в тих, хто захищатиме найвище керівництво, немає нічого. Не буде ніякої революції і третього Майдану. Одні зі зброєю прийдуть, а другі перелякано втечуть. І буде кінець усьому. Наш добровольчий батальйон Кульчицького вже хочуть розігнати. Добровольці – це не просто вояки, це люди, які свідомо обрали можливість загинути за Україну й пішли. І їх влада боїться найбільше! Нині все робиться, аби їх послабити, роз’єднати, розігнати, зрештою, знищити.

«Половина бюджету війська має витрачатися на забезпечення»

Юлій МАМЧУР, народний депутат України, полковник Повітряних сил ЗС України:

– Основне питання для наших військових – грошове забезпечення. Воно завжди було на наднизькому рівні. І за останні півтора року нам істотно не вдалося поліпшити ситуацію. Також, звісно, й житлове питання. Це те, що болить кожній військовій сім’ї.

У питаннях харчового, речового, матеріально­технічного, паливно­мастильного забезпечення, відновлення відстійної техніки, корабельного складу та найрізноманітніших видів озброєння спостерігається доволі непогана динаміка. За півтора року ми максимально сприяли виділенню коштів на ремонт та відновлення озброєння. В ідеалі 50 відсотків бюджету війська мають витрачатися на забезпечення, 25–30 –
на бойову підготовку й 20–25 – на новітні зразки озброєння. Ця ідеальна схема давала б можливість для ефективного розвитку та переозброєння нашого війська. І ми намагатимемося її дотримуватися.

Щодо питання добровольців, то вважаю його здебільшого надуманим. Свого часу вони відіграли надважливу роль: узяли зброю і захищали територіальну цілісність держави. Бо на той момент склалася така ситуація. Тепер збройні сили наростили м’язи, ефективно переозброюються, отримують відремонтовану техніку тощо. Національна гвардія має гідне фінансування. Тому нині їм потрібно вирішити, до яких із трьох силових структур увійти. Якщо вони патріоти й бажають захищати Вітчизну, то повинні робити це в легальних силових структурах.

«Зарплата військового має становити не менш як 8 тисяч гривень»

Михайло ГАВРИЛЮК, народний депутат України, колишній боєць добровольчого батальйону «Золоті ворота»:

– Два роки тому армії як такої в нас практично не було. За такий короткий період, ще й під час війни, наше військо дуже сильно зміцнилося, й тепер ми можемо дати відсіч навіть Росії. Якщо вони почнуть наступ, то ми вже маємо сили для того, щоб їм протистояти.

Нині велику частину коштів, які виділяють на армію, поглинає війна. Та, незважаючи на це, нашим воїнам необхідно підвищити зарплату, щоб вони могли гідно служити. Вважаю, що зарплата пересічного військового має становити не менш як 8 тисяч гривень.

Усі добровольчі батальйони нині перейшли в підпорядкування Міноборони або Національної гвардії. Отже, всі добровольці, які воюють у зоні АТО й підпорядковуються офіційним силовим структурам, отримають відповідний статус учасників АТО. Значно тяжче з тими, хто нікуди не увійшов. Вони кажуть, що воювали, але це не так просто довести, щоб отримати певні пільги чи ще щось. Зараз ми в комітетах працюємо для того, щоб спростити процедуру надання статусу учасника бойових дій, учасника АТО чи іншого статусу.

«Генштаб та Міноборони стоять на позиції розвитку армії радянського зразка»

Семен СЕМЕНЧЕНКО, народний депутат України, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, майор запасу Національної гвардії України:

– Вважаю, що ми рухаємося не в тому напрямі, бо спочатку всі брали курс на створення професійної, контрактної армії за зразками та стандартами НАТО, й от якраз добровольчі батальйони демонстрували, як цей стандарт повинен розвиватися. На жаль, Генштаб та Міноборони стоять на позиції розвитку армії радянського зразка, тому боєздатність зросла, але якість підготовки особового складу дещо зменшилася, бо з війська пішла велика кількість досвідчених людей.

Не ухвалено багато потрібних армії законів. Загалом я не задоволений темпом законодавчої роботи в цьому напрямі. Бо ми орієнтуємося не на власне розуміння ситуації як парламент, а насамперед на запити Президента та Міноборони. Лежить під сукном мій законопроект, який передбачає зміни до Закону «Про розвідувальні органи», що дозволяє створити базу для партизанського руху й підсилить позиції розвідувальних органів. На жаль, це не єдиний приклад. Але ми поліпшуватимемо якість роботи.

Питання ж добровольчих батальйонів залежатиме від підсумків політичної боротьби. Нині триває протистояння між силами реваншу, Майдану й силами, котрі позиціонують себе як проукраїнські, хоча насправді ведуть до відновлення режиму Януковича. Відповідно, якщо переможуть сили Майдану, то доб­ровольчий рух стане основою армії, якщо ж ні – його намагатимуться знищити й «розчинити», створивши натомість фейковий рух.

Автори: Яна СТАДІЛЬНА, Тарас РОМАНЮК

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня