№23, грудень 2015
1 грудня – День працівників прокуратури. Для військових прокурорів це свято є особливим, адже рік тому, коли на українську землю прийшов ворог, стало зрозуміло, що без військових прокуратур держава не втримає під контролем ситуацію з армією зокрема й обороноздатністю загалом. Про відродження військових прокуратур розповідає військовий прокурор Західного регіону України Олег СЕНЮК у інтерв’ю «Вічу».
— Хоч би як намагалася попередня влада знищити, скоротити військових прокурорів, вони вижили. Військові прокурори в прямому сенсі слова захищають її. На Заході України одним із найголовніших є завдання мобілізації. Розкажіть, будь ласка, як прокуратурі вдалося втримати ситуацію під контролем.
– Можна сказати, що попередніми роками військові прокуратури постійно зазнавали критики, порушувалося питання щодо необхідності їх ліквідації. У 2012 році керівництво держави прийняло рішення про ліквідацію на території України військових прокуратур. На їхній базі створили спеціалізовані прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.
Однак через події на Сході України, загострення ситуації із забезпечення незалежності та територіальної цілісності нашої держави
22 серпня 2014 року наказом Генерального прокурора України спеціалізовані прокуратури, у тому числі й прокуратура Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, реорганізовані шляхом перетворення у військові прокуратури.
Відтоді прокурорськослідчих працівників військових прокуратур, яких одразу повернули на військову службу, почали відряджати для проходження служби безпосередньо в зону проведення антитерористичної операції.
Щодо порушень, які виявлялися військовою прокуратурою Західного регіону України під час шести хвиль часткової мобілізації, проведених упродовж 2014–2015 років, та на які здійснено реагування, можемо навести конкретні приклади.
Основними порушеннями мобілізаційного законодавства стали: зловживання посадовців військових комісаріатів під час призову громадян на військову службу; неналежне проведення медичного огляду військовозобов’язаних військоволікарськими комісіями, внаслідок чого траплялися випадки незаконного призову/непризову на військову службу; ухилення військовозобов’язаних від призову на військову службу; перешкоджання службовими особами підприємств у здійсненні законної діяльності Збройних Сил України в особливий період; невиконання службовими особами підприємств, установ та організацій військовотранспортного обов’язку, що в результаті призвело до неповного виконання мобілізаційних завдань з комплектування військових формувань особовим складом, зокрема необхідних спеціальностей, технікою тощо.
На жаль, службові особи органів місцевого самоврядування допускають випадки самоусунення від обов’язків з оповіщення військовозобов’язаних про їх виклик до військкоматів.
Тож результати проведення шести хвиль мобілізації виконуються в Закарпатській (26,7%), Тернопільській (33,1%) та ІваноФранківській (46,5%) областях.
Тому військовою прокуратурою регіону розпочато 199 кримінальних проваджень за різними категоріями злочинів: ст. 1141 КК України –
120 кримінальних проваджень, ст. 336 КК України – 69 кримінальних проваджень, ст. 367 КК України – два кримінальних провадження, вісім кримінальних проваджень за фактом отримання неправомірної винагороди.
Складено 169 протоколів про вчинення військових адміністративних правопорушень, до 88 військовослужбовців застосовано штраф, до 19 осіб – адміністративний арешт з утриманням на гауптвахті.
Для прикладу: 26 червня 2015 року військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону завершено досудове розслідування кримінального провадження за фактом одержання військовослужбовцем ЗборівськоКозівського ОРВК неправомірної вигоди в розмірі 1600 доларів США за сприяння в прийнятті рішення щодо звільнення громадянина від проходження медичного огляду та призову на військову службу за мобілізацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3692 Кримінального кодексу України.
21 липня поточного року винну особу засуджено до двох років реального позбавлення волі.
1 вересня нинішнього року військова прокуратура Західного регіону України зареєструвала кримінальне провадження за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди в розмірі 5 тисяч гривень завідувачем хірургічного відділення однієї з міських лікарень міста Львова за підготовку та видачу військовозобов’язаному медичних документів для ухилення від призову на військову службу за мобілізацією. Досудове розслідування триває.
24 липня та 8 серпня поточного року військовою прокуратурою Львівського гарнізону внесено тринадцять відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1141 Кримінального кодексу України.
Як ви розумієте, це лише частина нашої роботи, яку не припиняємо.
– Які особливості порівняно з іншими військовими прокуратурами має військова прокуратура Західного регіону, адже розрізняються вони не лише за територіальним принципом?
– Особливістю військової прокуратури Західного регіону України є те, що порівняно з іншими військовими прокуратурами регіонів вона має найменшу кількість прокурорськослідчих працівників, а тому, враховуючи численні факти дезертирства, ухилення від військової служби та порушення порядку проходження військової служби, які вчиняються під час проведення АТО військовослужбовцями військових частин із постійним місцем дислокації на території Західного регіону, завантаженість кожного працівника є значною.
У піднаглядності військової прокуратури Західного регіону України перебувають шість прикордонних загонів Державної прикордонної служби України, що забезпечують охорону ділянок державного кордону України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. Загальна протяжність державного кордону із суміжними державами становить 1267,4 кілометра.
Осіб, транспортні засоби та вантаж пропускають через державний кордон у 63 пунктах пропуску, з яких
49 є міжнародними. Це величезна відповідальність прикордонників. Зрозуміло, це важлива зона відповідальності й для військових прокурорів.
Військовій прокуратурі Західного регіону України поставлена чітка вимога на забезпечення законності в пунктах пропуску через державний кордон для всіх видів сполучення та пунктах контролю, розташованих у межах протяжності прикордонної смуги.
У Західному регіоні України розміщено два найбільші навчальні центри, полігони, де загартовується міць нашого війська, зокрема з допомогою військовихіноземців. Запорукою гідної боротьби є вишкіл військовослужбовців, який здійснюється на цих полігонах. Ми не повинні забувати, що саме на західному кордоні України з європейськими державами НАТО створює оперативні штаби з метою гарантування безпеки. Це особливий вимір відповідальності для нас, військових прокурорів. Бо від стану дотримання законів у регіоні залежить тепер і європейський вектор розвитку, і безпека нашої країни.
– Засоби масової інформації майже щодня повідомляють нові й нові дані, і ми дедалі більше дізнаємося, скільки земель, споруд вилучили в Міністерства оборони за минулі роки. А яка, скажімо, доля такої пам’ятки архітектури, як Будинок офіцерів у Луцьку, котрий належить Мінобороні, але руйнується? Це тільки окремий приклад, а їх є десятки, сотні, а може, й тисячі. Що вдається зробити військовій прокуратурі в цьому вкрай важливому напрямі?
– Щодо руйнування Будинку офіцерів у Луцьку можу сказати, що 27 липня 2011 року ця будівля на виконання директиви Міністерства оборони України від 14 серпня 2009 року, тобто органу управління державним майном, та розпорядження Кабінету Міністрів України передана до сфери управління Міністерства освіти і науки. На цілком законних підставах компетенція військової прокуратури Західного регіону України не поширюється на вказаний орган виконавчої влади, тож ми жодним чином не можемо обмежити чи запобігти негативним чинникам, через які будівля руйнується.
Але я розумію особливий сенс вашого питання й тому додам кілька висновків з цього приводу. Поперше, військова прокуратура отримує сотні звернень щодо порушень закону від звичайних громадян, від представників засобів масової інформації. І тому, подруге, ми постійно знаходимо в цих зверненнях підтвердження високому авторитету військової прокуратури.
17 квітня 2015 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду задоволено позов військового прокурора Луцького гарнізону про визнання протиправним і скасування розпорядження Волинської обласної державної адміністрації щодо надання в постійне користування державному підприємству «Ковельське лісове господарство» земель авіаційного полігону в селі Повурськ Волинської області площею 6,9 тисяч га, вартістю понад 138,7 мільйона гривень.
Проблемним питанням захисту інтересів держави у сфері земельного законодавства лишається незначне фінансування на оформлення правоустановчих документів на земельні ділянки, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України. Це негативно впливає на винесення судових рішень щодо земельних ділянок і нерухомого майна, на які відсутні правоустановчі документи.
Цього року на їх оформлення квартирноексплуатаційним органам надано 772 тисячі гривень, а потреба становить понад 15 мільйонів... Такими є наші реалії, і суспільство має знати про них.
– Пане прокуроре, ось витяг із повідомлення на вашому сайті: «Судова колегія Апеляційного суду прийняла аргументи військової прокуратури Західного регіону України й залишила під вартою підозрюваного ексдиректора Львівського бронетанкового заводу із застосуванням застави в розмірі 30 мільйонів гривень». Журналісти знають також, що й в іншому випадку суд підтримав позицію військової прокуратури та заарештував громадянина, який заволодів землями Міноборони в Чернівецькій області, визначивши можливість унесення застави в розмірі 20 мільйонів гривень. Звісно, хочеться знати деталі, зокрема, Олеже Володимировичу, з яких джерел інформації про майновий стан підозрюваного виходить військова прокуратура при визначенні розміру грошової застави в 30, 20 мільйонів гривень?
– Упродовж дев’яти місяців 2015 року військовою прокуратурою Західного регіону України та підпорядкованими військовими прокурорами гарнізонів розслідувано та скеровано до суду 29 кримінальних проваджень, це третій результат по Україні серед прокуратур обласного рівня.
З указаних кримінальних проваджень 15 стосуються отримання службовими особами неправомірної вигоди (хабарів), з яких 10 – посадовими особами військових комісаріатів та членами військоволікарських комісій.
Таких фактів можу навести чимало. Ось деякі приклади скерованих до суду кримінальних проваджень: кримінальне провадження за фактом отримання старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу управління Служби безпеки України у Львівській області П. неправомірної вигоди в розмірі 300 тисяч гривень; кримінальне провадження за фактом вимагання та отримання начальником Чернівецького прикордонного загону М. та ТВО начальника оперативнорозшукового відділу Чернівецького прикордонного загону П. неправомірної вигоди в розмірі 5 тисяч євро (вимагали 25 тисяч); кримінальне провадження за фактом вимагання та отримання начальником Миколаївської виправної колонії № 50 В. неправомірної вигоди в розмірі 5 тисяч доларів США; кримінальне провадження за фактом вимагання та отримання ТВО військового комісара ЛичаківськоШевченківськоЗалізничного ОРВК міста Львова З. неправомірної вигоди в розмірі 5 тисяч гривень; кримінальне провадження за фактом отримання військовим комісаром ІршавськоВиноградівського ОРВК Закарпатської області Б. неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США.
Крім того, військовою прокуратурою Західного регіону України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом незаконного, шляхом обману, заволодіння громадянином земельною ділянкою Міністерства оборони України площею 12,2 гектара, яка розташована за адресою: ІваноФранківська область, ІваноФранківська міська рада, село Крихівці. Вартість землі – понад
20 мільйонів гривень. 30 вересня нинішнього року повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. 7 жовтня стосовно М. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 грудня 2015 року. Як альтернативу, судом визначено заставу в розмірі 20 мільйонів гривень.
Триває досудове розслідування й у кримінальному провадженні за фактом привласнення службовими особами ДП «Львівський бронетанковий завод» грошових коштів підприємства на загальну суму понад 13 мільйонів гривень. 1 жовтня поточного року в кримінальному проваджені повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, колишньому директору державного підприємства «Львівський бронетанковий завод». 2 жовтня йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 грудня
2015 року. Крім того, як альтернативу, судом визначено заставу в розмірі 30 мільйонів гривень.
Визначення судами таких розмірів застави стало можливим завдяки врахуванню вартості незаконно отриманих земель, коштів і наявності достатніх даних про заможний майновий стан підозрюваних. Зокрема, у ході досудового розслідування вдалося здобути відомості, у тому числі з відкритих державних реєстрів, про наявність у підозрюваних грошових коштів і майна, за рахунок яких вони мають можливість внести відповідні суми застави.
Але, повірте, значною мірою позитивну роль у визначенні такої помітної для суспільства застави відіграла принципова позиція військової прокуратури Західного регіону України. І тут наші дії є й залишаться незмінними: військова прокуратура робить усе належне, щоб порушники закону не уникали покарань.
– Нещодавно Міноборони уклало угоду з міськрадою Львова про передачу відомчих будинків КЕЧ (квартирноексплуатаційної частини. – Ред.) у комунальну власність міста. Невже це на часі? Адже воїни АТО потребують житла, та й військові пенсіонери не всі забезпечені. Як прокуратура (від лат. procuro – піклуватися, забезпечувати, запобігати) якісно представляє в суді інтереси тих самих ветеранів АТО, учасників нинішньої війни?
— Передача будинків, які перебувають на балансі Міноборони України (територіальних органів квартирноексплуатаційних відділів), у комунальну власність здійснювалася на підставі розпорядження Кабінету Міністрів.
Ці будинки заселені військовослужбовцями, житлова площа в них повторному розподілу не підлягає. Фактичне перебування житлового фонду на балансу квартирноексплуатаційних органів відволікає від поточних проблем армії в її забезпеченні теплом, приміщеннями тощо. До того ж обслуговування житлового фонду є невластивою для Міністерства оборони України функцією.
Але ви торкнулися вкрай важливої теми – соціального захисту військових і членів їхніх сімей. Тому хочу особливо підкреслити: представництво військовою прокуратурою регіону інтересів ветеранів АТО врегульовано ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року. Захист інтересів ветеранів та учасників АТО органами військової прокуратури шляхом звернення до суду можливе за наявності вказаних у законі підстав.
– У жовтні 2015го минув рік, як прокуратуру позбавили функції загального нагляду. Як це вплинуло на роботу військової прокуратури?
– Відповідно до перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини й громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими й службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина чи держави в суді.
Позбавлення органів прокуратури функції загального нагляду, тобто проведення перевірок у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, дещо обмежило повноваження прокурорів на місцях і позбавило їх низки можливостей, якими вони наділялися раніше.
Ми усвідомлюємо, що є вимоги часу, вимоги європейської інтеграції тощо. Але віддамо належне й вимогам сьогодення власне в Україні, де тривають бойові дії, щоденні провокації з боку ворогів країни. Безперечно, ті рішення негативно вплинули на роботу військової прокуратури Західного регіону України. Ми не маємо можливості оперативно витребувати необхідні матеріали та інформацію, призначити ревізії та аудити, перевіряти наявність складу злочину після опрацювання актів контрольних органів, обмежені в можливостях отримати пояснення певних осіб тощо.
Сподіваємося, пропозиції щодо повернення певних функцій військовим прокуратурам знайдуть підтримку в депутатського корпусу з огляду на воєнні реалії сьогодення.
Що стосується оборонних підприємств, зазначу: джерелом інформації щодо порушень законодавства на підприємствах обороннопромислового комплексу є, зокрема, державні реєстри та офіційні Інтернетсайти органів державної влади, а також інформація, доступна в мережі Інтернет. І тут для нас відкрилися значні можливості завдяки рішенню Верховної Ради про відкриття держреєстрів. Це ще одна можливість долати корупцію. Чекаємо підтримки парламентом і надалі.
– Олеже Володимировичу, яким чином згідно з новим Законом України «Про прокуратуру» військовій прокуратурі вдається захищати інтереси громадян?
— З 15 липня 2015 року після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» військовою прокуратурою Західного регіону України у зв’язку з відсутністю підстав, передбачених ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», позови в інтересах громадян до суду не заявлялися.
Разом із тим до 15 липня 2015 року військовими прокуратурами Західного регіону України до суду пред’явлено 27 позовів в інтересах військовослужбовців і членів їхніх сімей щодо стягнення одноразової допомоги у зв’язку з інвалідністю та загибеллю внаслідок участі в АТО на суму 7,1 мільйона гривень, які після пред’явлення цих позовів виплачені вказаним особам.
28 серпня 2015 року в прокуратурі регіону відбулася науковопрактична конференція з питань представництва прокурором інтересів громадянина чи держави в суді відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року з урахуванням Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
У конференції взяли участь науковці Національної академії прокуратури України, Львівського національного університету імені Івана Франка, керівники та судді апеляційних судів Львівщини, прокурорські працівники прокуратури регіону, гарнізонів і прокуратури Львівської області.
За результатами конференції вирішено ініціювати окремі пропозиції щодо внесення змін до законодавства.
Зміни в законах були б нам дієвою допомогою, і саме в інтересах військових людей, які захищають нашу країну на фронті…
Автори: Лариса МАРЧУК, Юлія ГАЛУЩАК
Архів журналу Віче
№10 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Байден відмовляє Ізраїль від ударів по нафтових об’єктах Ірану
"Торгова війна" ЄС і Китаю, Молдову лякають путчем, рішення ЄС про сосиски: новини дня
Литва визнала Корпус вартових ісламської революції терористами і закликала ЄС брати приклад
Оборонний бюджет Польщі на 2025 рік буде рекордним
Фіцо мріє про "нормальні відносини з РФ" після війни в Україні
Україна отримала систему Patriot від Румунії
У Польщі вітають крок України в бік відновлення ексгумацій жертв Волинської трагедії
Сибіга і Сікорський не мали у Варшаві офіційної зустрічі, але перетнулись на "дружню розмову"
У Франції відхилили ініціативу ультралівих щодо імпічменту Макрону
Суд ЄС підтвердив законність заборони на юридичні послуги для російських компаній