Кремль почав окупацію ще за Януковича й під час Олімпіади

20 лютого 2014 року. Саме цю дату Верховна Рада визначила як день вторгнення російських військ в Україну. Відтоді Київ розпочав відлік тимчасової окупації Криму. «Саме в той день, коли ми на Майдані йшли в бій, коли помирали хлопці, почалася агресія, почалася атака на Україну, незважаючи навіть на те, що тоді Янукович перебував в Україні. Їх цікавила ослаблена Україна та її знищення. Чому ця дата важлива? Тому що Олімпіада тривала до 23 лютого. Їм важливо перед світом показати, що вони агресію почали поза Олімпіадою, а не в час, який у всі часи й у всіх народів вважався періодом, коли не можна починати війну. Цією датою ми демонструємо, що Російська Федерація, Путін пішли не тільки проти будь­яких принципів безпеки у світі, а й проти будь­яких моральних принципів, які тисячоліттями культивувалися в європейському суспільстві», – зазначив під час обговорення законопроекту №2954 Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій.

Цікаво, що на зворотному боці заснованої Мінобороною Російської Федерації медалі «За повернення Криму» стоять дати «20 лютого – 18 березня 2014». До нагородження цією медаллю серед інших представили міністра оборони Росії Сергія Шойгу й офіцерів командування Чорноморського флоту Воєнно­морського флоту РФ. Закарбувавши дату окупації, Росія вкотре порушила не тільки традицію призупиняти будь­які бойові дії в період Ігор, закладену майже три тисячі років тому, а й навіть власну резолюцію «Олімпійського перемир’я», ініційовану Росією та Грецією 7 листопада 2013 року. Згідно з цим документом перемир’я мали оголосити за тиждень до Олімпіади й завершити через 7 днів по її закінченні…

Прийнятий закон усуває правову невизначеність, пояснив глава Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін під час виступу у Верховній Раді: «Фактичне захоплення Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбулося 26 лютого, а порушення Збройними силами РФ порядку перетину кордону – 20 лютого. Це підтверджено відповідними юридично­правовими нормами». Хибне визначення дати початку тимчасової окупації мало для України негативні наслідки й у міжнародно­правовому плані, й у плані захисту державних, майнових і немайнових прав, а також прав громадян і юридичних осіб. Як зазначають автори прийнятого закону, раніше в Україні як такої не було встановленої законом дати початку агресії Російської Федерації. В одних випадках нею вважалося 27 березня 2014 року, коли Генасамблея ООН не визнала підсумки референдуму в Криму щодо відокремлення від України. У решті випадків датою початку війни вважалося 27 квітня 2014 року – день, коли набув чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод на тимчасово окупованій території». Відтепер законом установлено, що Росія почала окупацію ще до втечі з країни Віктора Януковича.

Нині в Європейському суді з прав людини перебувають чотири позови України проти Росії. Перший стосується подій, що відбувалися в 2014 році в Криму та на Сході України. Другий – викрадення груп дітей у східній частині України та їх тимчасового перевезення в Росію. Третій – справи сина Мустафи Джемілєва Хайсера. Четвертий — порушень прав людини, зокрема кримських татар.

Українські правозахисники сподіваються, що перші рішення Європейського суду будуть прийняті вже до кінця цього року. Однак юристи вважають: враховуючи традиції затягування судових розглядів, Україні слід не чекати рішень ЄСПЛ, а звертатися з новими позовами до Стокгольмського арбітражу. Щодо відповідача, то 14 липня Конституційний суд Російської Федерації ухвалив, що Росія може не виконувати рішення ЄСПЛ, якщо воно порушує основоположні конституційні норми РФ…

Експерти стверджують: нинішнє рішення Ради зміцнило позиції України в міжнародних судах, і вона має шанси домогтися від Росії компенсації за анексію Криму й окупацію частини Донбасу.

Яна СТАДІЛЬНА.