Wi-Fi у «Гуцульській піраміді»

Запрацював перший в Україні високогірний рятувальний пост

Для безпеки туристів на третій за висотою вершині Карпат – горі Піп­Іван віднині функціонує окремий рятувальний пост Державної служби з надзвичайних ситуацій у Івано­Франківській області. Тепер в одному з приміщень відновлюваної силами Прикарпатського й Варшавського університетів обсерваторії, яку ще називають «Білий слон» або «Гуцульська піраміда», постійно перебувають рятувальники. Невелика група учасників «VIII польсько­української зустрічі», що відбулася в Яремчому наприкінці вересня, піднялася на Попа­Івана, щоб подивитися, як ідуть відновлювальні роботи, та поспілкуватися з черговими, які розповіли «Вічу» чимало цікавого.

Піп­Іван зустрів нас непривітно. Дощ, сильний вітер, густий туман. Незважаючи на це, понад десяток будівельників продовжували роботи з відновлення довоєнних руїн кам’яної стіни, що 1938 року оточувала будівлю астрономічної обсерваторії. Як уже писав «Віче» в серпневому номері, до 2018 року тут планують створити метеорологічний, сейсмологічний, біологічний та екологічний центр досліджень для студентів і науковців університетів України та Польщі. Труднощі будівельних робіт пов’язані не лише з екстремальними погодними умовами, а й з тими стислими термінами, в які тут у принципі можна працювати...

Паркан парканом, але споруда ніколи не буде живою, якщо в ній не житимуть люди. А «Білий слон» нарешті оживає! Бо тут уже цілодобово несуть службу українські рятувальники, які готові прийти на допомогу будь­якої миті. Сюди вже можна зателефонувати. І тут навіть є доступ до інтернету!

– Створення окремого рятувального поста в районі Чорногірського хребта значно скорочує час прибуття рятувальників до місця нештатної ситуації, і є можливість своєчасно надати допомогу людям. Головне завдання підрозділу – проведення пошуково­рятувальних робіт, надання максимально швидкої допомоги людям, у тому числі й першої домедичної, інформаційне сприяння, налагодження комунікації та взаємодії з туристами, проведення роз’яснювальної роботи, – пояснив у інтерв’ю «Вічу» керівник Державної служби з надзвичайних ситуацій у Івано­Франківській області Володимир Чернецький.

Живуть рятувальники в службово­побутовому приміщенні, де й чергують. Поки що тут не дуже затишно, але плани стосовно наведення краси в помешканні мають грандіозні. Окремо є приміщення для надання допомоги й обігріву туристів. Ну, а як працює опалювальний котел типу «Булер’ян», ми випробували на собі, коли, гріючись біля нього, слухали цікаві розповіді рятувальників про їхню службу на Попі­Івані.

– Нещодавно ми надавали допомогу парі зі Львова. Вони заблукали в темряві, перенервували, дуже втомилися й страшенно змерзли. Здавалося, що в них немає сил дійти навіть до ліжка. Але, побачивши в мене на столі комп’ютер, раптом здивовано запитали, чи є тут інтернет. Отримавши ствердну відповідь, туристи, що хвилину тому були ледь притомні, миттєво ожили й попросили пароль від Wi­Fi, – сміється фахівець групи реагування на надзвичайні ситуації аварійно­рятувального загону спеціального призначення Тарас Бринда.

Він розповів «Вічу», що до рятувальників на горі Піп­Іван звертаються щодня. Щотижня на вершину піднімається від 20 до 40 груп. Це від 200 до 500 туристів. Із них від 20 до 40 іноземців. Як розповів рятувальник, одного вечора до них по допомогу звернулася група туристів із семи чоловік. Їм надали притулок на час несприятливих погодних умов, а двох із них – громадянку Ізраїлю та її супровідника через неможливість продовження ними походу в обсерваторії взяли на нічліг. «Нам доводиться інколи надавати й психологічну допомогу. Бо в людей трапляється істерика. І таких випадків чимало», – каже Тарас.

А ще рятувальники розвідали джерело води на відстані 400 метрів на південь від будівлі обсерваторії на висоті 1879 метрів над рівнем моря. Узяли пробу води й віддали її на хімічний аналіз, який показав, що вона повністю придатна для пиття. Хлопці розчистили джерело та облаштували його для зручного забору води.

Нині завершується робота над створенням максимально ефективної та економічної системи енергоживлення. Розроблено систему, яка складається з генератора інверторного типу, акумуляторів і світлодіодних освітлювальних приладів.

Для оптимальнішого й раціональнішого використання ресурсів рятувальники пропонують службово­побутове приміщення, яке наразі обладнано для несення служби, дообладнати для того, щоб мати змогу перебувати тут у найсуворіші зимові місяці.

Зважаючи на отриманий досвід, рятувальники вважають оптимальним чотирьохзмінний графік роботи з тривалістю вахти до 5 діб і 7 днів на етапі, коли будівлю обсерваторії буде повністю відновлено й вона почне функціонувати за призначенням. Штатна чисельність зміни – чотири особи (два відділення по дві особи).

– Досвіду створення й функціонування таких підрозділів на високогір’ї в нашій країні немає, – пояснив «Вічу» Володимир Чернецький. – Тому необхідно його набувати, й у процесі цієї роботи формувати й удосконалювати концепцію, підходи до роботи, організацію життєзабезпечення та вимоги до технічного оснащення служби.

Фото автора.

Автор: Яна СТАДІЛЬНА