№17, вересень 2015

Живильні артерії благають про допомогуЖивильні артерії благають про допомогу

Полтавщиною несуть свої води майже півтори сотні річок загальною довжиною понад 5000 кілометрів. Великі (понад 500 кілометрів) – Дніпро і Псел, вісім середніх – Ворскла, Сула, Коломак, Хорол, Удай, Оріль, Говтва, Артополот, а також 135 так званих малих річок. Ворсклиця, Сухий Омельник, Грунь-Ташань, Полузір’я, Суджа, Сліпорід, Войниха, Лисогір, Ладиженка, Веприк, Іченька… Проте фахівці попереджають: нині понад 70 малих річок на Полтавщині потребують допомоги, інашке ризикуємо втратити живильні артерії землі.

Норовиста Оріль…

У Нехворощі Новосанжарського району є чудова річка Оріль, їй пощастило оминути великі міста. Однак торік Оріль почала зникати.

На початку 1970­х будівництво каналу Дніпро–Донбас перетнуло в районі Нехворощі русло Орелі. І потекла вона невдовзі не своїм звичним шляхом, а так званим дренажним каналом, через величезні труби, дамбу рукотворним водоспадом. Та час від часу річка таки обурювалася, однак нагадувала про свої колишні права весняними повенями дедалі рідше. Води в ній помітно поменшало...

– Якось весною мене стурбували крики птахів, – розповів ветеран праці Костянтин Феодосійович Подріз, який усе життя прожив на березі Орелі й ледь не з власного городу рушав човном рибалити. – Підійшов до берега, а там мої лиски «плачуть» (сам хоч і мисливець, але поряд із домом ніколи не полював, уважаючи цих птахів своїми). Бачу, вода від берега раптом відійшла, а гнізда цих бідолах високо над водою опинилися. Вони плавають­плавають, скиглять, а гнізд своїх знайти не можуть! Аж не по собі якось стало...

Відповідь знайшли. Виявилося, Оріль прорвала відведені їй колись будівельниками штучні береги й пішла­попливла по луках...

Її різке обміління призвело до того, що за дуже короткий термін порушилася рівновага в усій природній системі життя. На суходолі залишилася ікра, яку відкладала на мілководді риба під час нересту. Навіть комарі, яких тут зажди безліч, зникли. Без цього корму зникли жаби, ластівки, стрижі. Відлетіли й чаплі та інші птахи, які полювали на жаб... Тоді справу сяк­так залагодили, берег «полатали», але загалом проблему не розв’язали й досі…

А от жителі Полтави масштаби проблеми помітили кілька років тому, коли на Ворсклі ремонтували шлюз у Нижніх Млинах. Воду довелося спустити… Полтавці жахнулися: у межах міста Ворсклу тоді відразу в кількох місцях можна було перейти вбрід! Ось такий, виявляється, наразі її природний стан. А колись тут від самої Опішні курсували навіть баржі з керамікою. Нині тримати рівень допомагають лише отакі шлюзи, включно з тими, що розташовані на кількох електростанціях, які й «підпирають» Ворсклу.

Тарапуньку теж загнали в труби!

Відомий наш гуморист Юрій Тимошенко узяв справді кумедну назву як сценічний псевдонім. Відтоді про Тарапуньку­артиста дізналися всі, а от сама Тарапунька – колись найбільша з п’яти малих річок Полтави – весь цей час занепадала. Нині Тарапуньку й справді деінде можна не побачити, адже місцями її також загнали в …труби. Та вона й «на волі» має не найкращий вигляд.

Ще у 1950­ті роки воду з річки пили та купалися в ній. Нині ця притока Ворскли заросла чагарниками, деревами, забруднена сміттям. За даними інспекції, що контролює благоустрій, екологічний і санітарний стан Полтави, прибережні захисні смуги по обидва береги мають бути не менш як 25 метрів від води по всій довжині річки в межах наявної забудови. Тобто будь­які будівлі від берегів Тарапуньки мають розміщуватися більш як за два десятки метрів. Натомість біля її берегів впритул розташовані гаражний кооператив та приватні будинки. Тарапунька біжить дворами й садибами, її засмічують побутовими та городніми відходами, а далі цей бруд потрапляє до Ворскли.

Кілька разів упродовж останнього часу різні екологічні організації намагалися допомогти Тарапуньці. Волонтери час від часу «прочісували» береги, збирали сміття… Та все поверталося.

Псел, Удай, Хорол та інші

З фонду охорони навколишнього природного середовища області на розчищення річок виділено близько чотирьох мільйонів гривень, які повністю освоєно. На річках Псел, Удай, Хорол, Вільхова Говтва, Котельва, Орешня, Свинківка, Многа, Кобелячок розчистили лише окремі ділянки, для продовження екологічних робіт треба гроші. Обсяг фонду охорони навколишнього природного середовища області не перевищує 11—12 мільйонів гривень на рік, а щоб відреагувати на різні запити щодо тих чи тих екологічних проблем, які потребують негайного розв’язання, необхідно у кілька разів більше. Торік, наприклад, бажана сума сягала 48,5 мільйона гривень.

Завдяки концентрації коштів з обласного та районного бюджетів, а також спонсорських профінансували розчищення річки у Великій Кручі Пирятинського району. Там підприємство, яке має готель, власний пляж, узяло на себе значну частку робіт.

Проте останніми роками єдиним діючим в області проектом залишається розчищення й відновлення водності річки Котельва в межах райцентру з однойменною назвою. Але й там ці роботи виконали лише на окремій ділянці, а загальна кошторисна вартість робіт об'єкта становить 1 мільйон 564 тисячі гривень. Як кажуть, крапля в морі!

Замулення русел, обміління, заболочення прилеглої території триває. Натомість порятунок річок має екологічний, соціальний та економічний ефект. Це й збереження довкілля, й створення зон відпочинку, й розвиток туристичної інфраструктури області. Якщо процес довести до пуття. А як – ні, то… згадують гіркий досвід села Плоского Решетилівського району. Колись тут між Плоским і Твердохлібами взялися розчистити русло річки Полузір’я. Тривалий час неподалік села працював і земснаряд, але все якось повільніше, повільніше… Зрештою роботи припинилися. Труби з часом розтягли, а затим… порізали на металобрухт і сам земснаряд.

Оживімо живі річки!

Недавно довелося побувати в Німеччині. Там є цікава програма ренатуралізації річок. Їх ніби вписують у наявний міський ландшафт. Будуються штучні пороги, з’являються нові плеса й чорториї. Тобто із натуральних матеріалів створюється річище, яке свого часу було знищене. І містом струмить жива річка. Україна, зрозуміло, не має такої можливості (в матеріальному сенсі), але ми здатні змінити громадську свідомість. Кілька десятиліть тому Рейн називали стічною канавою Європи. Сьогодні тут можна побачити навіть таку
примхливу рибу, як лосось.

А в нас забруднення блакитних артерій рукотворне. У найгіршому стані саме малі річки, які є пуповиною великих. Навкруги малих річок з’являються дачні кооперативи. Все будівельне, господарське сміття і відходи життєдіяльності люди викидають у воду. Вирубування дерев на берегах річок призводить до зсуву землі, що спричиняє замулення, а з полів у водоймища зливаються нітрати. Випаровування забрудненої води впливає на стан здоров’я людей, окрім того, через ґрунтові води забруднена вода потрапляє у колодязі.

За даними обласного виробничого управління «Полтававодгосп», зі 146 річок на території області половина потребує очищення та впорядкування. Це становить 3800 кілометрів їхніх русел. Про відновлення водного наповнення ставків та малих озер годі й казати. Щоправда, за рахунок обласного бюджету та природоохоронних програм, які фінансує держава, вдається зібрати більше коштів на утримання водогосподарського комплексу Полтавщини. Але й цього катастрофічно не вистачає. Можливо, й використовують їх нераціонально. Втім, це вже інша тема, а проблеми річок, особливо малих, залишаються й дедалі загострюються.

Автор: Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня