№13, липень 2015

Зміни до Конституції: підготовлено, схвалено, внесено до парламентуЗміни до Конституції: підготовлено, схвалено, внесено до парламенту

2 липня Президент України офіційно направив до Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)», який зареєстровано за № 2217а.
Проте чи констатують децентралізацію остаточно до місцевого волевиявлення восени цього року, з огляду на передбачені законодавством процедури внесення змін до Конституції? Чи вноситимуться до законопроекту зміни додатково? Відповіді на ці та багато інших запитань, які також пов’язані з практичним впровадженням реформи децентралізації в Україні, наразі перебувають у площині політичних компромісів, котрі хоча й насилу, але все ж досягаються парламентською коаліцією.

Глава держави Петро Порошенко, представляючи 1 липня зміни до Конституції в частині децентралізації, зауважив, що він – «лише суб’єкт подання законопроекту», а справжніми його авторами вважає дві комісії – Конституційну й Венеціанську.

Крім цього, Президент особливо наголосив на підтримці пропонованих конституційних змін Радою регіонального розвитку, до складу якої, до речі, входять не лише голови державних і обласних адміністрацій, а й усі керівники обласних рад та найбільша кількість міських голів.

Голова Верховної Ради, Голова Конституційної комісії Володимир Гройсман 19 червня представив Венеціанській комісії тоді ще «робочий» варіант проекту змін, напрацьований членами Робочої групи з питань конституційних засад організації та здійснення державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно­територіального устрою України та децентралізації влади. Після отримання від експертів Венеціанської комісії в цілому схвального попереднього висновку «щодо запропонованих конституційних змін стосовно територіальної структури та місцевої адміністрації» (№ 803/2015 від 24 червня) з відповідними рекомендаціями текст законопроекту Робочою групою було доопрацьовано й 26 червня на засіданні Конституційної комісії схвалено для передачі Президентові.

При цьому варто зазначити, що надання попереднього висновку є нетиповою практикою для Венеціанської комісії. Одначе ця авторитетна організація, яка в пріоритетах має права людини й у своїх висновках завжди враховує баланс та противагу влад, пішла Україні назустріч.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман вважає напрацьовані комісією зміни до Основного Закону демократичними, європейськими: «Це означає, що той варіант, який ми запропонували, відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування».

Справді, вперше в Конституції України закріплюватимуться принципи Європейської хартії місцевого самоврядування, а саме: децентралізації, повсюдності, спроможності та субсидіарності. Також законопроект враховує положення додаткового протоколу хартії, і це надзвичайно важливо, адже особлива увага приділяється не лише органам місцевого самоврядування, а й їхньому первинному суб’єкту – територіальній громаді. Передбачається, що вона здійснюватиме самоврядування безпосередньо.

Отже, децентралізація має наблизити нашу політичну систему до європейської. А після її запровадження на рівень громад, які є опорою, базовою одиницею адміністративно­територіального устрою України, вони матимуть левову частку повноважень, делегованих від трикутника центральних органів влади – парламенту, Президента, уряду.

І вже відомо, що після завершення роботи над змінами щодо децентралізації та місцевого самоврядування Конституційна комісія й далі працюватиме над системними змінами в судовій системі, над питаннями прав людини й іншими, які потребують регулювання в рамках Конституції України.

Політичні компроміси швидко не відшукуються апріорі, а особливо при конституюванні новел і настільки глибинних перетворень, якими змінюється вся «архітектура» територіального устрою й практично всі основні засади й механізми здійснення державного управління.

А якщо до цього додати ще й кардинальну зміну в розподіленні державних фінансів і докорінну зміну парадигми власності та розпорядження державною землею, а також конституювання нового владного суб’єкта з наділенням його фактично управлінськими повноваженнями (контролю, забезпечення та координації), то й поготів на швидкі та якісь остаточні компроміси розраховувати не варто.

Отже, ситуація, яка нині склалася з підтримкою депутатською більшістю такого політично вагомого й значущого законопроекту, як зміни до Конституції, – і це вже не приховує навіть керівництво держави – справді не найкраща. Ілюстрацією цього є неодноразові спічі деяких народних депутатів, а також періодичні заяви лідерів фракцій, до того ж не лише для преси, про складання повноважень фракційного керівництва. І до всього оливи додають ще й перипетії, пов’язані з підготовкою остаточної редакції тексту закону про місцеві вибори й ухвалений поспіхом у третьому читанні закон № 1558­1 про валютні кредити.

До осені, а отже й до місцевого волевиявлення, котре має відбутися 25 жовтня, лишається кілька місяців. Рівно стільки ж лишається до спливу часу, за який влада перед українським народом та іноземними партнерами взяла на себе зобов’язання змінити Конституцію й закріпити в ній основні положення здійснюваної реформи децентралізації влади. Тож головне, щоб різноманітні політичні перипетії все ж не завадили запустити одну з найважливіших реформ.

Проте, повертаючись до перспектив ухвалення ініційованих Президентом конституційних змін та ймовірності їхньої швидкої практичної імплементації й об’єктивації в чинному законодавстві, можна стверджувати, що національний політикум, за класикою основ політології, поділиться на три основні групи: прихильників, не з усім згодних і против­ників. Приблизно таким нині є поділ й серед народних депутатів коаліції. Хоча, як нерідко доводить практика, добра ініціатива завжди матиме більше прибічників, але за умови, що вона справді відповідатиме декларованим намірам. Тож не робитимемо оцінних суджень передчасно.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня