№13, липень 2015

Декларації про державний суверенітет України — 25!

16 липня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

Ця подія в нашій новітній історії, без перебільшення, вважається відправною точкою легітимізації правового статусу новоутворюваної суверенної національної держави, хоча й ще формально­юридично в межах кордонів республіки як частини СРСР.

Можна скільки завгодно звинувачувати тодішню політичну еліту в надмірній обережності під час підготовки тексту декларації, бо формально останнім реченням у тексті передбачалось укладання союзного договору, а отже, й зберігалася ймовірність союзної держави.

І можна навіть закидати нерішучість, адже Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України лише після того, як схожі за назвою акти вже були ухвалені в інших союзних республіках, зокрема РРФСР і Молдавській РСР.

Та навряд чи в когось знайдуться контраргументи, що (враховуючи всі політичні реалії і настрої на той момент ще радянського суспільства) ухвалений чверть століття тому документ все одно було виписано сміливіше, радикальніше, аніж ті, які наважились ухвалити квазіпарламенти всіх тоді ще також союзних республік.

Проголошене самовизначення національної державності українського народу набуло формальної об’єктивації в засадничих і фактично конституційних положеннях Декларації про державний суверенітет України. Нею утверджувалися: незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах; поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову з єдиним її джерелом —українським народом; власні Збройні Сили та органи державної безпеки; недоторканність кордонів та самостійність в утворенні адміністративно­територіальних одиниць; самостійність економічного статусу (фінансової, митної, податкової систем) і виключне право українського народу на національне багатство в межах Української РСР.

Поза всяким сумнівом, нинішній конституційний лад України закладено саме цим передконституційним документом, який значною мірою вже виконав свою історичну місію.

24 серпня 1991 року на виконання саме Декларації про державний суверенітет було ухвалено Акт проголошення незалежності України. А Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року, затвердивши Акт проголошення незалежності України, фактично її легітимізував.

Окрім того, за правовою позицією Конституційного Суду Конституція України є актом установчої влади українського народу, який ухвалила Верховна Рада України, керуючись Актом проголошення незалежності України, а отже, опосередковано й Декларацією про державний суверенітет.

Відповідно до Перехідних положень Конституції України закони та інші правові акти, ухвалені до набуття чинності цією Конституцією, є чинними в частинах, що їй не суперечать. Тож серед учених­конституціоналістів наразі переважає позиція, що є достатні правові підстави вважати Декларацію про державний суверенітет України документом, який не втратив своєї юридичної сили та продовжує діяти не лише як акт особливого політико­правового значення, а й (відповідно до пункту 1 Перехідних положень Конституції України) як і будь­який інший акт національного законодавства.

Автор: Єгор Рахновецький

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Ексдепутата Деркача у США звинуватили у фінансових злочинах, йому загрожує до 30 років за ґратами Сьогодні, 08 грудня

США не заважають Україні розвивати можливості для ударів на великі відстані – глава Пентагону Вчора, 07 грудня

Німеччина виділяє Україні грант на 200 млн євро для підтримки внутрішньо переміщених осіб Вчора, 07 грудня

ЄС закликав країни Західних Балкан приєднуватися до зовнішньої політики і санкцій блоку Вчора, 07 грудня

Норвегія передає майже 15 млн євро для місії ЄС із тренування українських військових Вчора, 07 грудня

Безалкогольні напої в широкому асортименті в «Продукто» 06 грудня

Латвія анулювала ліцензію телеканалу "Дождь" через ризики для нацбезпеки 06 грудня

Макрон: я завжди підтримую прямий контакт із Путіним, ізоляція для нього найгірше 05 грудня

Угорщина заявила про виключення з граничної ціни на російську нафту, в рішенні ЄС цього немає 04 грудня

РФ і Білорусь змінили угоду про військову співпрацю, Лукашенко заявив про "єдину армію" 04 грудня