Відповідальність. Можливість. Власність

Ще Джон Рокфеллер свого часу писав, що будь-яке право накладає відповідальність, будь-яка можливість зобов'язує, а будь-яка власність породжує почуття обов'язку. Саме ця тріада й є рушійною силою прогресу. Саме такі принципи формують країну вільних людей. Водночас обмеження або наступ на права власника суперечать національному ідеалу українців, який історично ґрунтується на приматі права приватної власності. Нині суспільство в Україні на порозі докорінних змін і потребує вдосконалення юридичного забезпечення права власності. Тож
в Інституті законодавства Верховної Ради 2–4 червня відбулися триденна українсько-німецька науково-практична конференція та семінар для студентів і фахівців на вельми актуальну наразі тему «Удосконалення правового забезпечення права власності в Україні, Німеччині та Польщі».

Захід відбувся у рамках спільного науково­правового проекту Інституту законодавства Верховної Ради та Мюнхенського інституту східноєвропейського права. У ньому взяли участь представники органів виконавчої та судової влади, посольств Німеччини та Польщі в Україні, юристи, науковці, студенти вищих навчальних закладів Харкова, Києва, Одеси та Маріуполя.

Із вітальними промовами до учасників звернулися директор Інституту законодавства, член­кореспондент НАН України Олександр Копиленко, керівник консульсько­правового відділу Посольства ФРН в Україні Мартін Граф, керівник проекту від Мюнхенського інституту східноєвропейського права Тіна де Фріз.

Директор Інституту законодавства Верховної Ради України Олександр Копиленко, відкриваючи конференцію, заявив, що ця зустріч є дуже важливою для розуміння шляхів розв’язання проблеми права власності. Він нагадав, що нині за ініціативою Голови Верховної Ради в парламенті реалізується план законодавчого забезпечення реформ в Україні, один із розділів якого стосується проблем удосконалення права власності.

За нинішніх умов, коли Україна обрала шлях євроінтеграції, співробітництво з країнами Європи диктує потреби в розробці спільних «правил гри» шляхом удосконалення українського національного законодавства до європейського, наголошували промовці. «Ми виходимо з того, що мати забагато — це не є дуже добре, – пожартував керівник консульсько­правового відділу Посольства ФРН Мартін Граф. – Власність зобов’язує, бо ви маєте не тільки свободу, а й владу». У свою чергу, керівник проекту від Мюнхенського інституту східноєвропейського права Тіна де Фріз акцентувала на важливості врегулювання права власності в Україні для іноземних інвесторів, які зацікавлені працювати у зрозумілих та прозорих умовах.

Директор Інституту законодавства Верховної Ради повідомив, що за результатами семінару підготують пропозиції, котрі передадуть керівництву парламенту, профільним комітетам для врахування в законопроектах. Він також нагадав, що спільно з Мюнхенським інститутом східноєвропейського права вже проведено майже десять таких семінарів у Києві та Регенсбурзі. За їхніми результатами видаються книжки, готуються пропозиції стосовно вдосконалення вітчизняного законодавства, що є дуже важливим чинником на шляху реалізації кінцевої мети України – вступу до Європейського Союзу. Тож із 2009 року в Інституті законодавства Верховної Ради провадять спільні заходи в рамках програми «Підтримка демократії в Україні».

Упродовж трьох днів учасники нинішньої конференції обговорювали питання правового та цивільно­правового регулювання права власності, законодавчо­правові засади приватизації, теоретико­правові та конституційні основи права власності, а також реформування системи власності та законодавства.

Наприкінці семінару його учасникам вручили сертифікати, видані спільно Інститутом законодавства Верхов­ної Ради України та Мюнхенським інститутом східноєвропейського права.

Студентка магістратури факультету морського права і менеджменту Одеської національної морської академії Яна Редько, яка брала активну участь у триденних дискусіях, в інтерв’ю журналу «Віче» заявила, що почула дуже цікаві доповіді з актуальних нині питань. «Моя тема – приватизація портів. Доповідачі, котрі виступали переді мною, певним чином торкалися і цього питання, тому, на мою думку, такий колективний підхід представників різних країн до питання й приведе до комплексного розуміння проблеми, навіть у такій вузькій галузі, як морське право. Загалом обговорили значний комплекс питань не тільки української, а й німецької та польської проблематик. Цей закордонний досвід допоможе під час удосконалення вітчизняного законодавства», – вважає студентка.

Зокрема, найжвавіші дискусії викликала вкрай актуальна нині тема, що стосується реєстрації речових прав. Нагадаємо, 14 жовтня 2014 року Верхов­на Рада України відкрила доступ до Держреєстру майнових прав. У квітні Кабінет Міністрів скоротив терміни державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а нещодавно у Верховній Раді запропонували внести низку змін до цього процесу, зокрема спростити процедуру та запровадити адмінвідповідальність за порушення термінів. Тож учасники конференції з різних куточків України розповіли, як працюють у них реєстри, почули від гостей з Німеччини та Польщі про їхній досвід і повернулися додому, вже маючи чітке розуміння, з якими пропозиціями треба звернутися до законодавців та органів місцевої влади з тим, аби це працювало якнайкраще.

Автор: Яна ОСАДЧА