№11, червень 2015
Єдині у поглядах на мапу майбутньої Європи та її безпеку
Міжпарламентська асамблея України, Литви та Польщі є сучасним інструментом регіонального співробітництва Європейського Союзу та Європейської політики добросусідства. І це не пустослів’я, не пафосний офіціоз із заявами про підтримку, а конкретні дії наших польських та литовських партнерів. Приміром, створення так званого міні-НАТО – спільної польсько-українсько-литовської бригади. Тож нині, як ніколи, парламентська складова цієї співпраці відіграє важливу роль та допомагає Києву впроваджувати належні реформи у важкі часи економічної кризи та військової агресії з боку РФ. Цьогоріч Парламентській асамблеї трьох дружніх країн виповнюється десять років. Перша зустріч відбулася 2005-го в Луцьку. Минулорічну скасували через війну на Донбасі… А 28–29 травня 2015 року в Сеймі Литви у Вільнюсі відкрилося шосте засідання Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сенату та Сейму Республіки Польща.
Українську делегацію на тристоронній Міжпарламентській асамблеї очолив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман. У своєму виступі «Десять років після Луцька. Досягнення та актуальні цілі Асамблеї» він окреслив головне завдання – перетворити пострадянську корумповану Україну на сучасну європейську демократичну державу.
Використати всі можливості
Коли в Луцьку заснували Міжпарламентську асамблею Верховної Ради України, Сейму Литви, Сейму та Сенату Польщі, мабуть, ніхто не міг уявити, які виклики постануть перед Києвом. Наразі український парламент, за словами Голови Верховної Ради, рішуче налаштований на реформи. Депутати кожного дня доводять свою спроможність приймати важливі рішення. Це й ухвалення закону про право на справедливий суд; створення на законодавчому рівні умов для започаткування системної боротьби з корупцією на державному рівні, внаслідок чого створено Національне антикорупційне бюро; прийняття рішень щодо дерегуляції; рішень, спрямованих на відновлення обороноздатності України; започаткування реформування правоохоронних органів; ухвалення закону про суспільне мовлення; прийняття законів у контексті бюджетної та податкової децентралізації. «Верховна Рада не провалила жодного важливого рішення», – запевнив партнерів Володимир Гройсман.
«Я вірю в те, що торованим Литвою і Польщею шляхом Україна також повернеться до об’єднаної європейської сім’ї демократичних держав», – зазначив він. «За вашої підтримки ми будемо успішно йти шляхом складних реформ і зміцнимо незалежність України. Сподіваюся, що, зібравшись на одне з майбутніх засідань нашої Асамблеї в 2025 році, Голова Верховної Ради виступатиме якщо не від імені державичлена, то, щонайменше, від імені країникандидата на вступ до ЄС», – сказав Голова Верховної Ради, додавши, що українська влада та громадяни нашої держави «усвідомлюють усю важливість і відповідальність сьогоднішнього моменту», а Україна «абсолютно відкрита, готова до використання європейського досвіду й налаштована на результат».
Спікер Сейму Литовської Республіки Лорета Граужинєнє наголосила на важливості подальшого розвитку діалогу всередині Євросоюзу з питань європейської інтеграції України.
Щодо агресії Російської Федерації стосовно України пані Граужинєнє заявила: «Ми не маємо обмежуватися політичними деклараціями». На її думку, необхідно розглянути питання щодо можливості застосування правових механізмів, зокрема з’ясувати позицію міжнародного суду. У цьому контексті вона акцентувала на важливості активізації парламентської співпраці на міжнародних парламентських форумах. Також висловила переконання щодо успішного здійснення реформ в Україні. «Ви маєте задіяти всі можливості», – сказала пані спікер, підкресливши важливість широкого інформування міжнародної спільноти про перебіг реформ у нашій державі. Голова литовського Сейму впевнена, що робота Асамблеї має спрямовуватися на досягнення головної мети – становлення наших вільних і демократичних держав. «Наші країни цілеспрямовано і далекоглядно крокують до змін», – констатувала Л. Граужинєнє.
Маршалок Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич заявив, що Україна є надзвичайно важливою країною й для Польщі, й для Литви, й загалом для Європи. Він запевнив у готовності надавати Україні всіляку підтримку щодо впровадження реформ у сфері децентралізації, боротьби з корупцією, реформування правоохоронної та судової систем.
Пан маршалок також наголосив на важливості розгляду питання щодо надання Україні безвізового режиму й запевнив, що в цьому Польща підтримуватиме Україну.
Чекаємо на чіткий сигнал
Упродовж двох днів парламентські делегації аналізували результати саміту Європейського Союзу та країн «Східного партнерства» в Ризі, а також стан реалізації Мінських угод.
Українці потребують чіткого сигналу щодо перспективи членства в ЄС та запровадження безвізового режиму. «Щодо Ризького саміту – є питання стосовно безвізового режиму, є рішення щодо підтримки України. Ми розуміємо, які кроки Україна ще має зробити, – зазначив В. Гройсман. – Разом із тим, ми хочемо чітких і зрозумілих рішень для України».
Зокрема, Голова Верховної Ради розповів про перебіг конституційної реформи в частині децентралізації й реформи місцевого самоврядування, зауваживши, що ефективна модель управління державою є запорукою здійснення системних реформ. «Очевидно, що процес триває – і змін, і реформ. Можливо не так швидко, як хотілося б, але ці процеси вже неможливо зупинити, зокрема процес конституційних змін у частині децентралізації влади», – наголосив він, додавши, що ми дуже близькі до знаходження якісної моделі.
Керівник українського парламенту подякував своїм колегам за всебічну підтримку. «Ми відчуваємо й розуміємо, що будуть нові виклики», – сказав він, підкресливши, що військова агресія Росії стосується не лише України, а спрямована на розкол Євросоюзу і є потенційною загрозою для інших країн. «Дуже хотілося б, аби до наступного засідання нашої Асамблеї в Україні запанував мир і будьякі загрози для України й Євросоюзу були усунуті», – зазначив В. Гройсман. І додав, що сьогодні надзвичайно важливими є поглиблення міжпарламентської тристоронньої співпраці та координація зусиль країн на міжнародній арені.
Особливе партнерство
Нині координація взаємодії України, Литви й Польщі набуває особливого значення. «Сьогодні, коли український народ довів, що європейські цінності й прагнення свободи варті найвищої самопожертви, наша з вами координація й взаємодія набувають нового значення, – наголосив під час зустрічі у Вільнюсі керівник українського парламенту. – Це не просто слова, а прагнення, за які українці готові боротися і покладати життя».
Володимир Гройсман висловив сподівання, що Литва та Польща й надалі всіляко підтримуватимуть європейські прагнення України, охарактеризувавши парламентський вимір тристоронньої співпраці як «Луцький трикутник», де ці країни допомагають Україні на її євроінтеграційному шляху.
«Сподіваюся, що ви за кожної нагоди підтримуватимете внутрішню дискусію в Євросоюзі з цього питання», – звернувся він до парламентаріїв.
Спільно протистояти діям Кремля
Для України важливо зберегти позиції міжнародної спільноти щодо засудження агресивної політики Російської Федерації. На цьому акцентували голови парламентів й представники делегацій.
Голова Верховної Ради висловив вдячність польській та литовській делегації за всебічну підтримку в Парламентській асамблеї Ради Європи, Парламентських асамблеях ОБСЄ і НАТО. «Ми маємо спільно протистояти діям Кремля, спрямованим на підрив єдності в Європейському Союзі», – підкреслив Володимир Гройсман.
«Агресія й гра м’язами Кремля має одну мету – змусити Захід зректися України в обмін на власну безпеку», – заявив він, зауваживши, що українська сторона залишається відданою Мінським угодам, а Росія дотепер не виконала жодного пункту: попри оголошене більш як три місяці тому припинення вогню, українці гинуть чи не щодня, російські найманці обстрілюють позиції українських військових.
«Вони не відводять важке озброєння. Навпаки, ми бачимо надходження нової техніки та людських ресурсів із території Росії. Спеціальній спостережній місії ОБСЄ російські бойовики перешкоджають верифікувати режим припинення вогню й місця розташування озброєння», – констатував очільник парламенту.
Російська Федерація уникає обміну полоненими за принципом «всіхнавсіх» та цілковито ігнорує численні заклики міжнародного співтовариства звільнити члена ПАРЄ Надію Савченко, а також інших громадян України, яких незаконно тримають під вартою на території Росії, а пасивна позиція Росії щодо виконання Мінських домовленостей потребує активної протидії з боку Євросоюзу. «Хоч якою б щирою була позиція України, Росія використовує Мінські домовленості суто як «димову завісу» для затягування часу й поновлення агресії», – підсумував Голова Верховної Ради і назвав три основні компоненти нашої спільної реакції на це. Поперше, скерування в Україну миротворчого контингенту чи операція з підтримки виконання Мінських домовленостей, що позбавить Москву планів стосовно подальшого наступу й сприятиме встановленню сталого миру. Подруге, вироблення чіткого алгоритму посилення санкцій проти Російської Федерації. Потретє, спільні зусилля зі зміцнення обороноздатності України. Йдеться не лише про оборонну зброю, а й про підвищення стандартів підготовки та оперативності українських Збройних Сил. Зокрема, цим цілям сприятиме започаткування діяльності литовськопольськоукраїнської бригади.
У декларації, ухваленій Міжпарламентською асамблеєю Верховної Ради України, Сейму та Сенату Республіки Польща та Сейму Литовської Республіки, засуджено агресію Росії проти України.
«Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму та Сенату Республіки Польща та Сейму Литовської Республіки на своєму засіданні у Вільнюсі 28–29 травня засуджує акти агресії Російської Федерації, а саме – незаконну анексію Криму в 2014 році та військову агресію на Сході України, які відбулися з порушенням міжнародного права та загрожують безпеці в регіоні та Європі загалом», – зазначено в документі.
Підписанти декларації закликали Росію негайно розпочати відведення всієї військової техніки з території України, а також будьяких інших збройних формувань та військових, відновити цілковитий та ефективний контроль над українськоросійським кордоном і створити Україні умови для виконання такого контролю.
У підсумковому документі зустрічі також зазначена всебічна підтримка партнерами незалежності України, її суверенітету та територіальної цілісності згідно з міжнародно визнаними кордонами. Сторони висловили солідарність із нашою державою на основі спільного розуміння інтересів, зобов’язань, поваги та цінностей Європейського Союзу й України.
Крім того Міжпарламентська асамблея підтримала твердий намір депутатів Верховної Ради продовжувати реформи, котрі вже впроваджують, та розширити галузі для важливих реформувань, зокрема стратегічні прагнення України до європейської інтеграції, нагадавши, що відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз Україна як європейська держава має європейську перспективу й може подавати заявку на членство в ЄС.
За повідомленнями пресслужби Верховної Ради України.
Архів журналу Віче
№10 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Прем'єр Словаччини сказав Шмигалю про холодне ставлення до вступу України у НАТО, але не в ЄС
Нідерланди виділять 400 млн євро на розробку безпілотників для України
Фіцо каже, що ніколи не погодиться на членство України в НАТО
Президент Естонії закликав Захід знести стіну обмежень навколо України
Байден відмовляє Ізраїль від ударів по нафтових об’єктах Ірану
"Торгова війна" ЄС і Китаю, Молдову лякають путчем, рішення ЄС про сосиски: новини дня
Литва визнала Корпус вартових ісламської революції терористами і закликала ЄС брати приклад
Оборонний бюджет Польщі на 2025 рік буде рекордним
Фіцо мріє про "нормальні відносини з РФ" після війни в Україні