Не конкурс краси, але…

Київ вважає підсумки саміту «Східного партнерства» позитивними

Умови зони вільної торгівлі з Україною почнуть виконуватися з 1 січня 2016 року, протягом якого очікується отримання безвізового режиму. Євросоюз і країни-партнери підтвердили свою позицію щодо засудження анексії Криму та надали Україні 1,8 мільярда євро допомоги. Такі основні підсумки зустрічі на найвищому рівні лідерів Європейського Союзу й країн–учасниць програми «Східного партнерства», яка відбулася в Ризі 22–23 травня. Українські експерти заговорили про євророзчарування: у підсумковій декларації нема пункту про перспективи членства й дати запровадження безвізового режиму. Однак Президент України Петро Порошенко заявив, що він задоволений підписаним у столиці Латвії документом, який підтверджує підтримку Євросоюзом Києва та інших членів «Східного партнерства». Перспектива членства залишається головною метою України, а над отриманням від Брюсселя «зеленого світла» на безвізовий режим Київ активно працюватиме й «доб’є» це питання ще цього року.

Тривалий процес під пресингом ворогів

Самітом складних формулювань і труднощів перекладу можна назвати те, що відбувалося в Ризі. Суперечки щодо згадки в тексті декларації про європейську перспективу пострадянських країн були дуже гострими. Про це висловився й Голова Європейської ради Дональд Туск під час підсумкової прес­конференції в Ризі:

– Формулювання в політиці мають значення, але головне – це дії. Нічого в наших намірах не змінилося, ми залишаємося на обраному шляху.

Водночас він нагадав, що ініціатива «Східного партнерства» ніколи й не передбачала автоматичного вступу до ЄС…

Оливи у вогонь додав поширений ЗМІ першого ж дня саміту некоректний текст заяви Голови Європейської комісії Жана­Клода Юнкера. У ньому він нібито категорично заявив про відсутність перспективи членства для країн «Східного партнерства». Насправді Юнкер сказав те саме, що й Туск. Мовляв, «це не зустріч, на якій розглядаються питання членства в ЄС». «Ми повинні переконатися, що європейська перспектива існує для кожної з цих країн. Але поки що і вони не готові, і ми не готові», – відверто констатував він, додавши: «Незважаючи ні на що, процес триває. У нас є друзі, є скептики, є вороги. І це нормально».

До речі, про ворогів на зустрічі також ішлося чимало... Так, наприклад, Президент Литви Даля Грибаускайте відкрито назвала Росію країною­агресором, на що наша войовнича сусідка негайно охрестила Ризький саміт «антиросійським». І це не дивує, адже проект «Східне партнерство» об’єднує шість пострадянських країн: Україну, Молдову, Грузію, Азербайджан, Вірменію та Білорусь.

Тим часом на Ризькому саміті «чорна кішка» намагалася пересварити самих учасників «Східного партнерства»: знову­таки першого дня роботи у пресі з’явилася інформація про те, що Мінськ і Єреван відмовляються підтримувати підсумкову декларацію з пунктом про анексію Криму Росією.

«Країни «Східного партнерства», та ж Білорусь чи Вірменія, котрі не хочуть давати месиджі, які потрібно, щодо територіальної цілісності, називаймо речі своїми іменами, мають іти своїм шляхом за своїми політичними пріоритетами», – прокоментував ситуацію глава МЗС Павло Клімкін.

– «Східне партнерство» – це не конкурс краси між Росією та ЄС. Але краса теж має значення. Якби Росія хоч трохи була м’якшою, привабливішою, чарівнішою, тоді, можливо, їй не доводилося б розплачуватися за свою недалекоглядність, деструктивну, агресивну й жорстку тактику проти сусідів, – припустив Дональд Туск. І закликав Москву припинити боятися, що ЄС намагається відібрати її колишніх «васалів».

Компромісу щодо тексту спільної декларації таки дійшли: Євросоюз закріпив визнання європейських прагнень і вибору країн «Східного партнерства», які підписали угоду про асоціацію – України, Молдови та Грузії. Друга трійка – Азербайджан, Вірменія та Білорусь не заявили про наміри євроінтеграції. Тож обсяг і глибина співробітництва між сторонами визначатимуться амбіціями ЄС і партнерів, їхніми потребами, а також успіхами в реформах.

Щоб стати повноправним членом Європейського Союзу, Україні потрібно провести від 40 до 60 реформ, заявив у Ризі Комісар з питань європейської політики сусідства і переговорів з розширення Йоханнес Хан.

1,8 мільярда євро макрофінансової допомоги надходитимуть траншами по 600 мільйонів євро, до того ж перші два – вже до кінця 2015 року. Отже, свою обіцянку підтримувати Україну фінансово Євросоюз, попри буркотіння українських євроскептиків, підтвердив.　

У декларації вдалося зафіксувати, що Брюссель із нетерпінням чекає завершення виконання Україною та Грузією другого етапу Плану дій з візової лібералізації і в разі позитивного відгуку Єврокомісії наприкінці 2015 року щодо їхнього поступу ЄС негайно рекомендуватиме Європарламентові та Єврораді запровадити безвізовий режим для їхніх громадян.

– Ми зробимо все, щоб цього досягти. На сьогодні прибрали всі політичні перешкоди, залишилися суто технічні питання, які полягають у тому, щоб були забезпечені безпека ідентифікаційних документів (це функція Державної міграційної служби) й створення спеціальних ID­карт, що замінять внутрішній паспорт, – перелічив наступні кроки Президент України.

Відразу після закриття саміту в Ризі тим керівникам, які зволікали з виконанням певних пунктів Плану дій з візової лібералізації, народний депутат України Ірина Геращенко написала на своїй сторінці у Facebook: «Найбільше зауважень до міграційної служби і МВС...». Й оптимістично додала: «До вересня всі пункти плану дій повинні бути виконані, й тоді Україна має всі шанси на безвізовий режим у 2016 році. Враховуючи бюрократичні процедури ЄС, це може бути не початок року, але це вже деталі». 　

Удалося в Ризі й погодити спірні положення стосовно Криму, які блокували Білорусь, Вірменія, а також, за інформацією деяких дипломатів, Азербайджан.

У підсумку в декларації зазначено, що країни ЄС (без згадки країн «Східного партнерства») засуджують анексію Криму та Севастополя. Водночас учасники саміту (всі, зок­рема й шість країн партнерства) підтверджують свою позицію щодо резолюції ООН про територіальну цілісність України від 2014 року. Нагадаємо, тоді Білорусь і Вірменія проголосували проти резолюції на підтримку України.

– Для нас важливо, що незаконна анексія Криму й агресія на Донбасі, ці нові геополітичні реалії, розглядалися на всіх дискусіях протягом саміту. Всі дебати посилили солідарність з Україною. Це дуже важливо для нас, – підкреслив на заключній прес­конференції Президент України.

У свою чергу, учасники саміту наголосили на важливості «Східного партнерства» й висловили його значущість для зміцнення демократії та розвитку реформ у країнах Східної Європи, що не входять до ЄС, але є членами партнерства.

Декларація саміту містить пункт і про те, що його учасники «підтримують зусилля, спрямовані на деескалацію та пошук політичних рішень» для розв’язання конфлікту на Сході України, і закликають усі сторони «повністю виконати Мінські угоди від вересня 2014­го і лютого 2015 року» й звільнити всіх заручників. Сторони схвалили зусилля нормандського формату та білоруського посередництва з цих питань.

На саміті також нагадали про необхідність співпраці з міжнародними слідчими для визначення вин­них у катастрофі малайзійського Боїнга MH­17.

Підбиваючи підсумки саміту, можна сказати, що на сьогодні європерспектива України залежить від виконання підписаної торік Угоди про асоціацію, реалізація якої розрахована на десять років. Залишається сподіватися, що після Ризького саміту Київ зрозумів: самих лише слів замало, потрібні й рішучі дії. Зокрема, це стосується безвізового режиму. Адже у звіті Єврокомісії, який вона опублікувала в середині травня, чорним по білому написано, що Україна не виконала всіх вимог ЄС.

Автор: Яна СТАДІЛЬНА