На кожну Гідру знайдеться свій Геракл

Цей вислів звучить уже не зовсім як метафора. Майже міфічного героя (Національне антикорупційне бюро України), який повинен здолати найбільшого внутрішнього ворога України, віднедавна уособлюють конкретні люди.

До кінця квітня у штаті Національного антикорупційного бюро значився лише його директор – призначений указом Президента України 35­річний адвокат, екс­прокурор Артем Ситник. Перед тим, як очолити відомство, він пройшов, мабуть, перший в українській історії призначень високопосадовців відкритий конкурс, що розпочався ще в січні 2015 року.

Процес ішов важко. Навіть на останньому етапі була досить висока ймовірність того, що директора бюро так і не призначать. Один із претендентів на цю посаду Юрій Сухов навіть хотів подати судовий позов щодо скасування результатів конкурсного відбору, проте суддя відмовилася прийняти позовну заяву.

Після закінчення університету 2001 року нинішній директор НАБУ розпочав кар’єру в органах прокуратури. У 2008 році очолив слідчий відділ у прокуратурі Київської області, 2011­го – звільнився з посади. У своїй біографії причиною звільнення назвав незгоду з політикою режиму Януковича і заангажованістю обласного прокурора.

Пішов працювати в юридичну фірму «Юридичні гарантії» й за декілька років став керуючим партнером.

У своїй біографії Артем Ситник зазначає, що очолювані ним слідчі відділи низку суддів, співробітників СБУ, прикордонників, міліціонерів та інших чиновників за корупцію притягли до відповідальності.

Наприкінці квітня на допомогу директорові НАБУ прийшов кваліфікований грузинський борець із корупцією Гізо Углава – колишній заступник головного прокурора Грузії.

За словами Артема Ситника, в обов’язки його першого заступника входитиме передусім координація слідчої роботи. Він курируватиме роботу детективів та відповідатиме за оперативно­технічні підрозділи й аналітику.

Як запевнив пан Ситник, Гізо Углава має напрацьовані контакти з ФБР, які допоможуть організувати стажування детективів НАБУ за кордоном, де ті запозичуватимуть передовий досвід.

Директор НАБУ матиме ще трьох заступників. Двоє з них відповідати­муть за правоохоронну діяльність, а третій керуватиме силовим блоком, тобто підрозділами швидкого реагування та захисту учасників кримінального судочинства й самих працівників бюро в разі чинення на них тиску.

Усі посади у відомстві обійматимуть люди, які пройдуть конкурсний відбір, що складатиметься з двох стадій – тестування (кваліфікованого іспиту) та співбесіди. Конкурсна комісія для відбору кандидатів створюється наказом очільника НАБУ. До її складу входитимуть деякі працівники бюро, ще трьох членів комісії делегує громадська рада при НАБУ. Пан Ситник нагадав, що громадська рада створюється указом Президента, ним же затверджується положення про її діяльність.

Уже оголошено відкритий конкурс на заміщення 117 посад (із них 100 – детективи). Директор бюро очікує, що ажіотаж буде величезний і надійде до 15 тисяч заявок. Адже для претендентів на посади детективів Антикорупційного бюро лише два кваліфікаційні обмеження (обов’язково треба мати вищу юридичну освіту й щонайменше два роки юридичного стажу).

В одному з інтерв’ю ще до призначення на посаду пан Ситник казав, що серйозною перешкодою для успішної діяльності бюро може стати заборона брати на роботу слідчих, які п’ять років працювали в слідчих органах. Також негативно ставиться він до ідеї приймати до бюро виключно молодих студентів, мовляв, вони не заплямовані корупцією. Здається, пан Ситник – реаліст і розуміє, що від очолюваної ним структури очікують на швидкі та якісні результати.

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, яке відбулося 6 травня, Артем Ситник повідомив, що вже має певні напрацювання для оптимізації діяльності НАБУ. Зокрема, щодо стажування таких фахівців, як детективи, котрі суміщатимуть функції оперативних працівників і слідчих, адже це нова оперативна одиниця в українських правоохоронних структурах.

За його словами, потребують додаткового законодавчого врегулювання й певні технічні нюанси. Так, в Антикорупційному бюро є низка підрозділів, діяльність яких пов’язана з державною таємницею. За законом усі працівники бюро мають призначатися за відкритим конкурсом. Директор НАБУ вважає, що такі підрозділи не можна формувати за відкритим конкурсом і оприлюднювати імена їхніх працівників. Крім того, у законі про Національне антикорупційне бюро вказано, що конкурс на заміщення посад у його центральному апараті має бути проведений упродовж чотирьох місяців після набрання законом чинності. Цей термін спливає 25 травня. Артем Ситник переконаний: його варто продовжити.

У законі також чітко не визначено, коли НАБУ має почати працювати. На думку пана Ситника, це повинно відбутися після оприлюднення в «Урядовому кур’єрі» його письмового рішення про початок роботи відомства.

Він зауважив, що є нюанси й щодо зарплат (які, до речі, не передбачені законом про держслужбу), адже вони істотно відрізнятимуться від високих зарплат начальницького складу.

– Ці питання поки що нам заважають повною мірою проводити конкурс, – зазначив пан Ситник і звернувся до депутатів із проханням ухвалити відповідні законодавчі зміни до 25 травня.

Утім, він сподівається, що бюро запрацює вже на початку літа. Перші результати боротьби новонародженого Геракла з Гідрою української корупції очікуються вже восени. І це вже не буде міфом! НАБУ стане цілком дієвим інструментом для зміни прописки голів цієї Гідри – з, образно кажучи, Печерських пагорбів до цілком конкретних «апартаментів» у районі столичної Лук’янівки. А перед тим корупціонерам доведеться мати справу з детективами НАБУ. Для охочих з’явитися з повинною повідомляємо адресу Національного антикорупційного бюро: місто Київ, вулиця Сурикова, 3 (колишнє приміщення Мінпромполітики).

Автор: Тарас РОМАНЮК