Другий шанс

Співробітництво з країнами НАТО не тільки обіцяє захист, а й може перетворити нашу країну на потужний ринок оборонних технологій.

Україна очікує на Стратегію національної безпеки та нову Воєнну доктрину. У цих базових документах буде чітко вказано, хто є нашим ворогом і як забезпечити обороноздатність країни. Найвірогідніше шляхом входження нашої держави в систему колективної безпеки Північноатлантичного альянсу. Колись ця мета вже була записана в Стратегії… А поки що, незважаючи на те, що перспектива вступу України до НАТО залишається розпливчатою, співпраця держави з альянсом стає дедалі тіснішою. Про пріоритетні напрями активізації партнерства у військовій, військово­політичній, військово­технічній та військово­промисловій сферах говорили в Києві 16 квітня під час ініційованого Національним інститутом стратегічних досліджень спільно з Центром дослідження армії, конверсії і роззброєння та Офісом зв’язку НАТО «круглого столу» «Співробітництво між Україною, державами НАТО і Європейським Союзом в оборонній сфері: стан, проблеми та шляхи подальшого розвитку».

Наразі настав час випробування і для України, і для НАТО, заявив, відкриваючи дискусію, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Власюк. На його думку, раніше, до нинішньої агресії Росії й загрози з її боку, що нависла не тільки над Україною, а й над країнами Балтії, а також іншими західними сусідами РФ, «альянс не мав таких серйозних викликів, як оборонний союз, котрий має дати ворогові серйозну відсіч». Немає універсальних підходів і механізмів, які союзники по НАТО можуть запропонувати Україні тоді, коли вона захищає своє майбутнє й водночас перебуває в процесі реформування сектору безпеки й оборони. Однак є і розвиваються деякі успішні практики в програмі реформ оборонної промисловості, і «вони можуть бути застосовані в країні на тлі сучасної кризи», у свою чергу заявив директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожіел. За словами директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, політичне зближення України з країнами альянсу дає шанс для виходу на новий рівень спів­праці. Зокрема, йдеться про створення нових видів озброєнь, спільну модернізацію озброєння та військової техніки й навіть успішне просування оборонних систем на міжнародному ринку.

Одним із головних підсумків дискусії учасники заходу називають зміцнення рівня довіри між Києвом і Брюсселем, який був підірваний за президентства Вік­тора Януковича. Адже його команда цілковито виключила з українського законодавства можливість вступу до НАТО. І нова влада ще не повернулася на початкові позиції, коли Київ на самітах альянсу порушував питання про надання йому Плану дій щодо членства в НАТО. Утім, у Брюсселі неодноразово заявляли, що альянс готовий надати всебічну допомогу в зміцненні обороноздатності України, однак лише після того, як уряд чітко визначить, якої саме допомоги потребує наша держава. Під час дискусії експерти критикували і виконавчу, і законодавчу гілки влади за те, що вони зволікають із прийняттям цілої низки законодавчих актів. Наприклад, у нас немає закону про військово­технічне співробітництво, про створення озброєнь і військової техніки, не кажучи вже про Стратегію національної безпеки та Воєнну доктрину. Проте, як стало відомо журналу «Віче», директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожіел уже готовий зустрітися з депутатами профільних комітетів, щоб обговорити механізми гармонізації законодавства задля того, аби відкрити шлях реальному співробітництву.

Чого Україна наразі може досягти у співпраці з
НАТО? Перше – це вирішити питання імпортозаміщення для тих систем озброєнь, де були комплектуючі з РФ, пояснив в інтерв’ю журналу «Віче» Валентин Бадрак. На його думку, таких проектів – до двох десятків. Друге – отримання передових технологій від країн–членів НАТО, унаслідок чого наша держава спільно з альянсом могла б створювати нові системи озброєнь.

– Тут Україна повинна грати за правилами європейських партнерів. Це означає, що якщо Україна якоюсь частиною входить у проект, то вона має й інвестувати в такому обсязі, в якому планує отримувати кінцевий результат. Приміром, коли країни НАТО створюють військово­транспортні літаки, то вони домовляються: якщо країна бере 10 відсотків готових літаків, то й розміщує на своїй території
10 відсотків виробництва. Раніше Україна внаслідок нерозуміння та ігнорування цих правил не могла просувати свої серйозні технології, – зазначив наш співрозмовник.

Тож співпраця України й НАТО останнім часом активно розширюється. Зокрема, і про це також ішлося під час «круглого столу», Північноатлантичний альянс уже створив п’ять трастових фондів для допомоги Україні в модернізації армії. Один із них, який стосується зв’язку, розвідки, інформації, почав офіційно функціонувати наприкінці квітня, після підписання відповідного меморандуму між сторонами. Текст цього документа попередньо схвалив український уряд.

Альянс також готовий допомогти Києву в проведенні реформ, у тому числі й у оборонній сфері, підкреслювали гості, котрі брали участь у дискусії. Адже Збройні Сили України працюють над переходом на нові стандарти підготовки військ, а Міністерство оборони змінює підходи до забезпечення національної безпеки. Триває робота з переходу на нові стандарти бойової готовності, підготовки сил та органів управління на всіх рівнях з урахуванням досвіду АТО й вимог сумісності з арміями країн НАТО. І в цьому контексті не можна не згадати задекларовані Президентом України амбітні плани щодо кооперації українського флоту з військовими суднами країн альянсу.

Неодноразово учасники «круглого столу» згадували проведену в польському місті Кельце 3 вересня минулого року зустріч щодо можливостей оборонної промисловості України. На думку багатьох експертів, та відверта розмова відкрила нову сторінку військово­політичного діалогу. Прогнозувалося, що інтеграція українського оборонно­промислового комплексу та оборонних технологій західних країн може бути високопродуктивною.

Нагадаємо, що в березні парламент ухвалив рішення щодо присутності в Україні іноземних військових для проведення військових навчань. Попри всі складності цього року, заплановано 237 різних заходів за спільною участю України та НАТО. Це, зокрема, українсько­американські навчання Fearless Guardian­2015, Sea Breeze­2015, Siber Guardian/Rapid Trident­2015. Навчання «Стрімкий тризуб­2015» знову пройдуть у Львівській області, а на військових аеродромах країни відбудуться українсько­польські навчання авіаційних підрозділів «Безпечне небо­2015». Також заплановані українсько­польські навчання підрозділів військової поліції «Правопорядок­2015». І це тільки на теренах України. А за її межами українські військові візьмуть участь у багатонаціональних навчаннях в Угорщині («Світла лавина­2015») та Литві («Кленова арка­2015»). Навчання військової поліції та зв’язківців відбудуться в Німеччині. 　

Яна СТАДІЛЬНА.