№9, травень 2015
Конституційна реформа, передусім у частині децентралізації, до осені, схоже, все ж таки відбудеться. Таке вельми оптимістичне припущення видається доречним, якщо уважно проаналізувати принаймні підсумки двох уже історичних подій цьогорічної весни, а саме: 17-го саміту Україна – ЄС та Міжнародної конференції на підтримку України 27–28 квітня в Києві.
Без сумніву, висловлений до української влади у відеозверненні віцепрезидента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена заклик «рухатися вперед шляхом конституційної реформи, яка матиме позитивні наслідки для всього народу України та надасть більшу автономію регіонам» не лишився непочутим ані в урядових та парламентських кабінетах на Грушевського, ані, власне, на Банковій. Як і ключовий месидж від усіх представників 56 країнпартнерів, що супроводжував усі ті конференційні дні: тільки прискорення реформ, зокрема й конституційної, лишиться запорукою довіри та подальшої допомоги Україні.
Голова Європейської комісії ЖанКлод Юнкер, говорячи на конференції про важливість пришвидшення реформ, згадав і про конституційну в аспекті децентралізації. Зауважив, що її здійснення «дасть можливість усунути геополітичну напруженість в окремих регіонах України». Це уточнення і нині є актуальним. До того ж теза цілком збігається з офіційною позицією Державного департаменту США, як стосовно децентралізації загалом, так і щодо трактування її як частини Мінських домовленостей. Оприлюднена ще 7 березня речницею Держдепу Марі Гарф в офіційному коментарі Білого дому стосовно початку роботи ініційованої Президентом України Конституційної комісії, ця позиція, яка полягає, по суті, в підтримці Сполученими Штатами однозначної недопустимості втрати Україною територіального суверенітету, навіть за чергового зовнішньополітичного загострення лишається, судячи з усього, незмінною.
«Або ми стоїмо на позиції перетворення України на сучасну європейську державу, або іншого варіанта я просто не бачу», – зазначив ще в квітні на пресконференції після завершення другого засідання Конституційної комісії Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Тоді ж він і анонсував появу наприкінці травня в парламенті законопроекту про зміни до Основного Закону в частині децентралізації.
«Я не бачу серйозних розбіжностей, які перешкоджатимуть нам це зробити», – наголошував очільник парламенту під час зустрічі з Комісаром ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів із розширення Йоганнесом Ханом, котра відбулася за день до початку роботи конференції на підтримку України.
Проте, як відомо, перетворенню намірів у конкретні результати можуть завадити неочікувані обставини. А здійсненню конституційної реформи та децентралізаційних перетворень в Україні можуть завадити перепони, на жаль, вельми прогнозовані. Крихкість Мінських домовленостей очевидна. Як і наслідки їхнього зриву. Про них дуже недвозначно вже поінформував усіх Президент України Петро Порошенко. Звісно, сподіватимемося, що минеться. Однак у цих сподіваннях необхідно постійно тримати на озброєнні залишену нам у спадок від німецького державного діяча, першого рейхсканцлера Німецької імперії 1871–1890 років і перевірену досвідом тезу: «Ніколи не вірте росіянам – росіяни не вірять навіть самі собі».
Гліб ДНІПРОВСЬКИЙ.
Архів журналу Віче
№12 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Президенти держав Балтії і Польщі разом звернулися до влади Грузії
Орбан грозиться ветувати бюджет ЄС, якщо не розморозять кошти для Угорщини
Угорські спецслужби шпигували за посадовцями ЄС – розслідування
ЗМІ: Салліван пообіцяв Україні сотні тисяч снарядів і тисячі ракет до середини січня
ЗМІ дізналися деталі зустрічі Єрмака з оточенням Трампа
Глава Міноборони Нідерландів: Україна зараз програє війну
Фінляндія передає Україні зимове спорядження для ЗСУ
Сибіга вийшов із зали засідання ОБСЄ перед початком виступу Лаврова
Нідерланди нададуть Україні додаткові 22 млн євро на ППО та кіберстійкість
Уряд Франції йде у відставку