Полілог громадянського суспільства, держави і юридичної науки в контексті діяльності Національної академії правових наук України

Бурхливі революційні події, які охопили українське суспільство в 2013–2014 роках, спричинили трансформаційні зміни в усіх сферах життєдіяльності українського соціуму. За своїм характером, змістом і обсягом вони є глибинними, тобто такими, що пов’язані з сутнісними характеристиками суспільних процесів і явищ.

Тож для розв’язання проблем, котрі повсякчас виникають у зв’язку з цими трансформаціями, передовсім необхідні їх системний аналіз і глибоке наукове обґрунтування. Не є винятком правова сфера, в якій актуалізуються завдання наукового забезпечення як процесу законотворення, так і правозастосування.

В Україні діє потужний науковий центр, який не тільки визначає загальну стратегію перспективних правових досліджень, а й організовує і координує їх. Це Національна академія правових наук України.

Протягом останніх десятиліть, а це, по суті, період розбудови незалежної української держави, навряд чи можна знайти аналогічну за потенціалом, кадрами, новітніми формами діяльності, відповідну сучасним європейським реаліям наукову організацію, здатну оперативно реагувати на сучасні процеси й задовольняти потреби практики. НАПрН України унікальна за своєю сутністю та змістовним наповненням, структурою, яка зорієнтована на потреби сьогодення, що виникають у сучасному громадянському суспільстві, на потреби людини задля демократизації України, її розвитку в єднанні з розвиненими державами. Академія правових наук України формувалася як всеукраїнська громадська організація, а пізніше, з 1993 року, як вища галузева наукова установа, що заснована на державній власності. Компактна структура академії об’єднує у своєму складі шість науково­дослідних інститутів, в яких працюють провідні вчені з усіх регіонів України. Це Інститут державного будівництва та місцевого самоврядування, у складі якого є Львівська лабораторія прав людини, а також Інститут інтелектуальної власності, Інститут приватного права і підприємництва, Інститут інформатики та права, Інститут правового забезпечення інноваційного розвитку, Інститут вивчення проблем злочинності та Навчально­наукова лабораторія дослідження проблем політики в сфері боротьби зі злочинністю. Для координації діяльності в розробленні наукових проблем, котрі мають важливе значення передовсім для розвитку окремих регіонів, створено територіальні підрозділи: Київський, Західний, Донецький та Південний регіональні наукові центри. До складу наукових рад регіональних центрів увійшли не лише члени академії, а й інші відомі вчені з різних наукових установ та навчальних закладів цих регіонів.

Академія та її установи беруть безпосередню участь у розробленні та реалізації цілої низки найважливіших загальнодержавних програм щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, розвитку юридичної освіти, підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів, розвитку інвестиційної діяльності, сприяння розвитку малого підприємництва, профілактики злочинності в Україні, протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, тощо.

Окремий вектор дослідження пов'язаний зі співвідношенням внутрішньодержавного й міжнародного права. Сьогодні ця проблематика актуалізована у зв’язку з тим, що в сучасному світі, де відбуваються потужні інтеграційні процеси, жоден регіон, жодна країна, жоден народ не можуть нормально розвиватися, якщо вони ізольовані від світового співтовариства. Не викликає вже сумніву той факт, що життєво важливі для людства питання успішно вирішуються лише об’єднаними зусиллями багатьох країн і народів. Це свідчить про необхідність перегляду певних традиційних завдань, орієнтирів, цілей, які характеризують шлях розвитку людства. Небажання врахувати це, а також вплив ідей світового панування з позиції імперських амбіцій перетворюють тенденцію трансформації глобальних проблем у глобальну кризу.

Академічні дослідження спрямовані на розроблення механізмів узгодження національного права з міжнародно­правовою системою з усвідомленням пріоритету загальнолюдських цінностей. Філософське й політичне мислення ХХІ століття, що потребує в ім’я виживання людства примата загальнолюдських цінностей, природно висуває й ідею примата міжнародного права.

Учені академії не тільки зосереджені на дослідженні фундаментальних проблем загальної теорії держави і права, державотворення, публічного й приватного права, вони брали участь у розробленні кількох проектів Конституції України, Концепції судово­правової реформи, проекту закону «Про судо­устрій України», Концепції основ­них напрямів політики України в галузі прав людини, програми «Стратегія і основні рекомендації щодо тактики боротьби з організованою злочинністю», проектів Господарського, Цивільного, Земельного, Митного, Бюджетного, Кримінального, Цивільного процесуального, Кримінального процесуального кодексів та інших основоположних для національної правової системи законодавчих актів. Так, лише проект Кримінального кодексу України розроблявся 8 років, протягом яких були підготовлені робочі матеріали обсягом у 32 томи.

2013 року установи академії проводили дослідження за 38 фундаментальними темами, кожна з яких має закінчитися підготовленням конкретного законопроекту або пропозиціями щодо змін та доповнень до чинного законодавства. До речі, за результатами аудиту Рахункової палати та Державної фінансової інспекції академія має найвищий показник упровадження результатів наукових досліджень (понад 90%). При академії активно функціонує видавництво «Право», яке є одним із небагатьох спеціалізованих підприємств, що здійснює підготовку та видання наукової, навчальної, довідкової літератури з правової тематики. Зокрема, 2003 року академія підготувала та видала Науково­практичний коментар Конституції України, а 2011­го вийшло друком його друге видання (70,5 друк. арк.), авторський колектив якого об’єднав понад 160 провідних науковців.

У 2008 році академія опублікувала унікальну п’ятитомну академічну працю «Правова система України: історія, стан та перспективи» (загальним обсягом 204 друк. арк.). У 2011­му вийшло у світ її друге видання, а в 2013­му – англомовна версія. Свідченням визнання цієї праці стало присудження 2012 року авторському колективу найвищої наукової відзнаки – Державної премії України в галузі науки і техніки. 2013 року до 20­річчя академії реалізовано новий загальнодержавний проект – нове п’ятитомне видання «Правова доктрина України» (293 друк. арк.). Сьогодні у співробітництві з журналом «Право України» провадиться робота з перекладу цієї багатотомної праці українських учених англійською мовою. За ініціативою академії без залучення додаткових бюджетних коштів цьогоріч розпочато масштабну роботу з підготовки та видання «Великої юридичної енциклопедії» обсягом у 20 томів, яка має висвітлити всі галузі та напрями правової науки й практики.

Уперше серед вітчизняних видань у царині юридичної науки журнал «Право України» у співпраці з Національною академією правових наук України видається трьома мовами – українською, російською та англійською. Редакція журналу започаткувала 12 додатків, які є спеціалізованими науковими виданнями з найактуальніших проблем правознавства. Наразі розпочата робота з перекладу конституцій держав–членів Європейського Союзу українською мовою та їх видання з відповідними коментарями членів академії. У травні 2013 року три версії юридичного журналу «Право України» (українська, російська, англійська) вперше серед українських юридичних видань увійшли до Міжнародної наукометричної бази даних EBSCO Publishing, Inc. (США). Націо­нальна академія правових наук та редакція журналу «Право України» за підтримки провідних наукових та навчальних закладів України розпочали роботу щодо створення Національної наукометричної бази даних з юридичних наук для визначення індексів цитування всіх науковців, наукових установ та навчальних закладів.

Установи академії підтримують творчі зв’язки з Міжнародним центром юридичного захисту прав людини Interrіghts (Велика Британія), Люб­лінським університетом імені Марії Кюрі­Склодовської (Польща), Міжнародною асоціацією фінансового права, Міжнародною асоціацією філософії права та соціальної філософії (IVR), Міжнародним центром некомерційного права (м. Вашингтон, США), Інститутом Макса Планка (Німеччина), Університетом Турина (Італія), Все­світньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною асоціацією законодавства (IAL) та багатьма іншими. 2013 року Національна академія правових наук України уклала договори про академічне співробітництво з юридичним факультетом Вільнюського університету (м. Вільнюс, Литва), Університетом імені Вітаутаса Великого (м. Каунас, Литва) та Університетом імені Миколаса Ромеріса
(м. Вільнюс, Литва). Найближчим часом буде підписано аналогічну угоду з Університетом імені Миколи Коперника (Польща) та Міжнародною організацією праці (Женева). За фінансової підтримки ОБСЄ реалізовано кілька важливих проектів, зокрема щодо розроблення модельних програм з основ­них юридичних навчальних дисциплін та відповідних підручників, які зможуть використовувати всі навчальні заклади України, організації та проведення щорічних шкіл молодих учених­конституціоналістів, міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій.

Революція гідності підняла на новий рівень завдання переведення на практичні рейки функціонування інститутів громадянського суспільства.

Сьогодні не виникає сумнівів, що саме народ є найважливішою рушійною силою суспільного прогресу, а окремий громадянин виступає найбільшою цінністю суспільства.

На забезпечення реального народовладдя й повномасштабної реа­лізації прав та основних свобод людини й громадянина мають бути спрямовані всі правові засоби.

Усі роки існування Української держави увага зосереджувалася винятково на державному будівництві, а проблеми будівництва суспільного залишалися поза розглядом і аналізом. Ми розуміємо, що держава і суспільство – хоча й пов’язані сфери, але не тотожні. Держава – це лише більш організована частина громадянського суспільства. А громадянське суспільство – це український народ, усі люди, які живуть своїм життям. І життя це «заземлюється» на потреби кожної людини. Адже від моменту свого виникнення ідея громадянського суспільства була пов’язана з реалізацією принципу егалітарності, рівності.

Забезпечення примату загальнолюдських цінностей, реальної, а не продекларованої рівності громадян, підпорядкованості всіх державних інститутів суспільним інтересам, прозорість і подолання корумпованості в їхній діяльності – ці та інші зав­дання мають бути в полі зору юридичної науки.

З метою дослідження актуальних правових проблем громадянського суспільства та надання методичної та методологічної допомоги органам пуб­лічної влади, їх посадовим та службовим особам, а також об'єднанням громадян, політичним партіям та рухам на базі Київського регіонального центру НАПрН України створено міждисциплінарну координаційну раду з питань правового забезпечення громадянського суспільства в Україні. До її складу ввійшли не тільки представники академічної спільноти, а й фахівці в галузі економіки, політології, філософії, а також представники інституцій громадянського суспільства.

Вельми актуальним є подолання певного «відсторонення» юридичної науки від розв’язання найважливіших і найгостріших правових проблем, які постають перед Українською державою та українським суспільством. Потужний науковий потенціал Національної академії правових наук України має бути в пов­ному обсязі використаний на благо українського народу.

Нині для нашого суспільства великого значення набуває проблематика правової культури й правової освіти. Річ у тім, що часи, коли суспільство задовольняв правовий «мінімум», давно минули. Зрозуміло, що європейській державі необхідний відповідний рівень і правових знань, і правореалізації, і правового захисту, і правового забезпечення. Саме НАПрН України може акумулювати й акумулює потужну наукову правову «енергію», що покладається в основу монографій, періодичних видань, довідкової літератури, підручникових видань, які так потрібні для громадянського виховання сучасної особистості, здатної самостійно мислити, приймати рішення й відповідати за наслідки своєї діяльності, зок­рема політичної.

Творчий потенціал НАПрН України спрямований на формування громадянської позиції, розбудову громадянського суспільства, патріотичне виховання кожної молодої людини в нашій державі.

Виконуючи свій науковий і громадянський обов’язок, члени академії творчо працюють задля утвердження ідеалів миру, забезпечення світового порядку, захисту загально­визнаних принципів, налагодження конструктивного полілогу між державою, громадянським суспільством, юридичною наукою й особистістю.

Автори: Наталія КУЗНЄЦОВА, Наталія ОНІЩЕНКО