№5, березень 2015

Реформу державного управління «активовано»

Хід реформи державного управління та її перспективи обговорювали 23 лютого 2015 року на засіданні «круглого столу», ініційованого Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування спільно з Національним агентством України з питань державної служби. Його тему «Професіоналізація державної служби та забезпечення прав громадян на якісні державні послуги в рамках обговорення проекту нової редакції Закону України «Про державну службу» Голова комітету Сергій ВЛАСЕНКО, відкриваючи обговорення, визначив як комплекс проблем і непростих рішень.

Голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин ВАЩЕНКО, презентуючи проект нової редакції закону «Про державну службу», зазначив, що документ наразі ще перебуває в секретаріаті Кабінету Міністрів України. Але оприлюднив основні його новели та ключові пріоритети – такі, як: розмежування політичних і адміністративних посад; запровадження механізму виключно конкурсного відбору на державну службу; запровадження інституту державних секретарів за моделлю «топ­менеджменту» в органах державної влади.

Інституційна ж новелістика – це передбачена законопроектом поява такого колегіального органу, як Комісія з питань вищого корпусу державної служби, що має стати «ударом по політичних квотах» під час призначення осіб на посади й ефективним «механізмом деполітизації та професіоналізації» державної служби.

Запроваджуються: по­перше, конкурсність вступу на всі посади державної служби; по­друге, їхня класифікація залежно від обсягу повноважень, складності й відповідальності разом зі зміненою системою рангів на «спеціальні відзнаки»; по­третє, строковість призначення на посади, що стосуватиметься службовців категорії «А». До неї належать найвищі державні службовці (державний секретар Кабінету Міністрів України та його заступники; державні секретарі міністерств та їхні заступники; керівники центральних органів виконавчої влади та керівники державних органів з особливим статусом – таких, як Рахункова палата тощо). Категорія «Б» – це всі керівники структурних підрозділів всіх органів влади. Категорія «В» – виконавці, спеціалісти, які є в кожній державній структурі.

Костянтин Ващенко зауважив, що «один із найбільших викликів – це оплата праці». Враховуючи 10­відсоткове скорочення, лишається приблизно 290 тисяч державних службовців. Із них 40 відсотків отримують заробітну плату на рівні мінімальної, яка встановлена державою, тобто 1218 гривень. На районному ж рівні, особливо на рівні місцевого самоврядування, нині склалася така ситуація: аби виплатити держслужбовцю навіть мінімальну заробітну плату за посадового окладу в 700–800 гривень, лише за рахунок премії «дотягують» хоча б до виконання трудового законодавства. Нині в структурі оплати праці держслужбовця 30 відсотків – це посадовий оклад, а 70 – становлять різноманітні надбавки та премії. Звісно, усе це не мотивує й не додає бажання робити кар’єру на державній службі, прокоментував ситуацію Костянтин Ващенко, водночас зазначивши, що вже розроблена та запроваджується нова модель оплати праці, яка враховуватиме реалії. У ній передбачено істотне підвищення мінімальних окладів – до не менш як 70 відсотків, хоча експерти пропонували відсотків 80, а деякі – навіть 90. Але за основу взято «компромісний» варіант: 70 відсотків становитиме оклад, а 30 – премії, до того ж чітко встановлені й для всіх зрозумілі. Одна премія – до 10 відсотків – буде щомісячною за результатами роботи. Друга – до 20 відсотків – нараховуватиметься за результатами щорічної оцінки згідно з визначеними підходами й критеріями. Всі інші надбавки, премії та доплати буде скасовано. Крім того, консенсусним також стало рішення про переведення державних службовців на загальну систему пенсійного забезпечення.

Учасники «круглого столу» обговорювали деталі проекту реформ у контексті «децентралізації» – ймовірної перспективи докорінної зміни системи державного управління в Україні.

Але найжвавіша дискусія прогнозовано точилася навколо двох питань: чи стануть службовці в нових умовах ефективними менеджерами й водночас якісними надавачами державних послуг, а також щодо їхнього матеріального забезпечення. Обидва ці питання, наче «два боки однієї медалі», наголосив, модеруючи обговорення, Сергій Власенко. Й основним завданням очікуваного закону «Про державну службу», по суті, і є дотримання цього балансу: між забезпеченням соціально­політичного і матеріального статусу державного службовця й матеріальною спроможністю держави забезпечити ефективне управління країною та отримання громадянами якісних адміністративних послуг.

Автори: Єгор РАХНОВЕЦЬКИЙ, Тарас РОМАНЮК

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Глава Пентагону поговорив з грецьким колегою на тлі публікацій про тиск щодо Patriot для Києва Сьогодні, 24 квітня

Держдеп США згадав телемарафон у звіті щодо порушень прав людини Сьогодні, 24 квітня

Рекордна партія зброї з Британії, новини щодо допомоги США, МЗС обмежує "ухилянтів": новини дня Сьогодні, 24 квітня

Зеленський і Сунак обговорили найбільший військовий пакет від Британії Вчора, 23 квітня

Знайти в США зброю для України на всю суму допомоги ЗСУ може бути проблемою – посол Вчора, 23 квітня

Туск: Польща не передасть Patriot Україні, але допоможе іншими засобами Вчора, 23 квітня

Кулеба пояснив, чому консульства України зупинили надання послуг чоловікам мобілізаційного віку Вчора, 23 квітня

Зеленський заявив про домовленість щодо ATACMS для України Вчора, 23 квітня

Тонкощі використання клейових сумішей для армування плит пінополістиролу Вчора, 23 квітня

Союзники назвали дату нової зустрічі щодо зброї для ЗСУ у форматі "Рамштайн" 22 квітня