№5, березень 2015
Березень 1915-го знаменний тим, що є відліковим місяцем для мистецького стилю супрематизму і, зокрема, для його фундатора – видатного киянина
Казимира Малевича (1878 – 1935).
Саме тоді в Петрограді відбулася Перша футуристична виставка «Трамвай В». На ній митець представив 16 несподіваних для культурної громадськості робіт, що, у свою чергу, передувало незабарному створенню й презентації світові знаменитого «Чорного квадрата на білому тлі».
Майбутній авангардист Малевич був старшим із чотирнадцяти дітей Людвіки й Северина Малевичів. Батько, керівник цукрового підприємства, сам не відаючи того, дав синові перші уроки художнього споглядання. Часто подорожуючи у службових справах разом із малим Казимиром, пан Северин мимоволі розвивав уяву хлопця, занурював фантазію сина в дивовижні природні ландшафти України. Минули роки, і художник Малевич виробив абсолютно індивідуальну систему сприйняття та відображення дійсності. Він виступав категорично проти примітивного копіювання природи.
Вимога до сучасного мистецтва, згідно з поглядом Малевича, – бачити красу безпредметного. Культивуючи її, художник ставив за мету відбивати у творі не власне предмет, а емоцію, в яку ретранслювалося ставлення до предмета.
Першим маніфестом нового вчення можна вважати книжку Малевича «Від кубізму і футуризму до супрематизму», яка вийшла друком на початку 1916 року.
Подейкують, творячи свій «Чорний квадрат», митець тиждень не їв і не спав. Потім у його житті було багато різних міст, пристрастей, поневірянь. Однак шляхи незмінно приводили Казимира Малевича до Києва: із цим містом пов’язано кілька опорних подій його біографії. Коли мав 15 років, мама купила йому перший набір фарб саме в Києві. Дещо пізніше саме в Київській мистецькій школі, у класі Миколи Пимоненка, Малевич осягав науку малювання. У Києві
в 1927–1930 роках викладав у художньому інституті плічопліч із Бойчуком, Пальмовим, Кричевським. І з тоготаки Києва, передчуваючи близькість репресій, виїхав до Ленінграда, де й помер від фатальної недуги 80 років тому – 1935го. Похований, відповідно до заповіту, у полі під дубом десь під Москвою. А київська вулиця (нещодавня Боженка), на якій Малевич народився, вже третій рік має його ім’я.
Архів журналу Віче
![]() |
№7 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Вивезення будівельного сміття. Що потрібно знати
Ексдержсекретар Трампа розповів, яким може бути його "мирний план" для України
Сікорський про дозвіл Україні бити вглиб РФ: Крапля камінь точить
Як знайти надійний пункт прийому алюмінію в Києві?
Почему опытные туристы выбирают Lowa
Порівняння вісків для виготовлення свічок
Президент Словаччини погрожує Україні через припинення транзиту роснафти
Чехія готує нову ініціативу з постачання Україні снарядів на 2025 рік
Штаб Трампа подав скаргу на Гарріс через передачу грошей із фонду Байдена
Польський міністр назвав вирішення історичних суперечок щодо Волині умовою вступу України до ЄС