№3, лютий 2015
Оновлене антикорупційне законодавство ще не встигло як слід запрацювати, а в ньому вже виявилися певні недоліки. Народні депутати, усвідомлюючи важливість боротьби з корупцією, вирішили не чекати й узялися виправляти помилки ще до того, як нова «антикорупційна армія» розпочне боротьбу з найгрізнішим внутрішнім ворогом України.
Дискусії навколо проекту внесення змін до антикорупційного законодавства не вщухали з кінця минулого року. До неї долучався навіть Президент України Петро Порошенко. На початку січня він запевняв, що готовий розглянути всі пропоновані зміни до антикорупційного законодавства й унести їх на розгляд Верховної Ради. Щоправда, пізніше від такої схеми відмовилися.
12 січня за дорученням Голови Верховної Ради України на базі парламентського Комітету з питань запобігання і протидії корупції створили робочу групу, перед якою поставили завдання: до 3 лютого розробити необхідні зміни до антикорупційного законодавства.
До процесу долучилися громадські діячі та представники від Президента України й Уряду. Взяли участь у роботі групи й експерти з Грузії, які вже мають досвід створення органу протидії корупції у своїй країні. Незважаючи на такий широкий спектр учасників обговорення та компромісний підхід до формування пропозицій до тексту законопроекту, перше читання він пройшов «зі скрипом».
На розгляд винесли проект Закону № 1660Д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції». Як зауважив голова парламентського Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв, документ встановлює основні позиції, які мають забезпечити ефективну діяльність Національного антикорупційного бюро (НАБ), оскільки нині правоохоронці саботують проведення розслідувань проти корупціонерів.
Один із авторів законопроекту, народний депутат Віктор Чумак під час представлення документа розповів про основні новації, які будуть внесені до законодавства цим законопроектом. Окрім того, що документ усуває масу юридичних неточностей, він істотно розширює повноваження новоутвореного бюро та оптимізує його роботу. Зокрема, пропонується ввести до складу НАБ посаду детектива, яка поєднуватиме функції слідчого та оперативнорозшукового працівника.
Документ також розширює перелік чиновників, котрі потрапляють під юрисдикцію Антикорупційного бюро. Це, зокрема, президенти України, які вже закінчили свою каденцію, та співробітники Національного агентства з питань запобігання корупції. НАБ конфіскуватиме майно за умови, що його власник не зможе пояснити легальність його походження, а також затримуватиме таких осіб. У законопроекті також міститься норма про заборону набирати до бюро осіб, які протягом останніх п’яти років займалися антикорупційною діяльністю у спеціалізованих підрозділах МВС, СБУ, прокуратури.
Також пропонується створити спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, котра формуватиметься на конкурсній основі за участю представників громадськості. Цей орган здійснюватиме нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та підтримуватиме державне обвинувачення в суді.
Подбали парламентарії й про матеріальну мотивацію борців із корупцією. За словами Єгора Соболєва, законопроект встановлює норму, відповідно до якої зарплата детективів НАБ становитиме близько 20 тисяч гривень.
Якщо вказані новели до законодавства в принципі задовольнили всіх народних депутатів, то питання звільнення та призначення директора НАБ змусило їх двічі подумати перед тим, як прийняти законопроект у першому читанні.
Так, спершу Верховна Рада провалила законопроект, зокрема не дала голосів фракція «Народний фронт». Її представники вимагали від авторів законопроекту внести виправлення стосовно того, що призначати на посаду й звільняти голову Антикорупційного бюро має український парламент, а не Президент України. У сесійній залі відбулася палка дискусія між представниками коаліції, після якої «за» законопроект проголосували всього 203 депутати. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман оголосив перерву й покликав голів фракцій на коротку нараду, після чого депутати таки проголосувати за надважливий законопроект: «за» – 283 голоси.
Голова парламенту Володимир Гройсман доручив профільному комітету врахувати зміни, які стосуються балансу й противаг стосовно призначення і звільнення з посади директора Антикорупційного бюро.
Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк зазначив, що коаліція попри розбіжності позицій вистояла.
– Коаліція вистояла, прийняла рішення, яке не є компромісним, а є правильним – узяти за основу й доопрацьовувати в другому читанні. В парламенті з’явився один чинник – страх людей. Люди, тримайте нас у страху, це сьогодні основне завдання суспільства, – сказав Олег Березюк.
На момент здачі номеру до друку законопроект у другому читанні ще не розглядався. Проте немає сумніву, що фактор, який навів лідер фракції «Самопоміч», спонукатиме народних обранців формувати справді незалежну й ефективну «антикорупційну армію», котра боротиметься з внутрішнім ворогом України не гірш як наші військові на Сході держави із зовнішнім.
Автор: Тарас РОМАНЮК
Архів журналу Віче
№10 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Фіцо мріє про "нормальні відносини з РФ" після війни в Україні
Україна отримала систему Patriot від Румунії
У Польщі вітають крок України в бік відновлення ексгумацій жертв Волинської трагедії
Сибіга і Сікорський не мали у Варшаві офіційної зустрічі, але перетнулись на "дружню розмову"
У Франції відхилили ініціативу ультралівих щодо імпічменту Макрону
Суд ЄС підтвердив законність заборони на юридичні послуги для російських компаній
Ідеї де і як організувати тимбілдинг у Києві
Регистрация оффшорных компаний: ключевые моменты
Новий прем’єр Франції у програмній промові пообіцяв підтримку Україні
Парламент Румунії схвалив створення навчального центру для підготовки українських морпіхів