Державні гранти – муніципальним ініціативникам

Усеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування започатковано ще 2002 року за ініціативою учасників муніципального руху. У жовтні того самого року його проведення було оголошено Указом Президента України, ухвалено відповідні урядові рішення. Відтоді в конкурсі взяли участь майже тисяча органів місцевого самоврядування, близько 200 з них стали переможцями.

Головна ідея конкурсу полягає в тому, щоб дати можливість органам місцевого самоврядування розв'язати, по-перше, проблеми територіальних громад, які не можуть обійтися без сторонньої фінансової допомоги. По-друге, це плани, реалізація яких сприятиме втіленню в життя місцевих ініціатив і програм соціально-економічного розвитку територій.

Допомагає в цьому ресурсами насамперед держава. Механізм такої допомоги доволі простий. Варто зауважити, що робочими органами конкурсу є: рада; дирекція, яку уособлює Фонд сприяння місцевому самоврядуванню при Президентові України; експертна комісія, у складі якої кращі вітчизняні фахівці з питань місцевого і регіонального розвитку. Отже, місцеві ради розробляють проект, спрямований на розв'язання конкретної проблеми або на розвиток певної конкретної галузі місцевого господарства. Далі цей проект розглядає експертна комісія, яка після його ретельного аналізу й обговорення ухвалює рішення про доцільність підтримки державою цього задуму. Остаточне рішення приймає рада конкурсу. Якщо воно позитивне, кошти на часткове фінансування (частину фінансування ради мають брати на себе) закладаються до державного бюджету і після його затвердження як цільову субвенцію спрямовують до відповідної місцевої ради.

За час проведення попередніх конкурсів держава надала на реалізацію проектів-переможців близько 36 млн. гривень. Майже всі ці кошти успішно освоєно. І що приємно зазначити, завдяки участі держави у фінансуванні проектів до їх виконання було залучено значні кошти організацій-партнерів, бізнесових структур, обсяги яких інколи перевищують державні гранти.

Хочу наголосити, що проблеми забезпечення стабільного муніципального і регіонального розвитку нині дедалі частіше порушуються під час обговорення конституційної та адміністративної реформ. На перше місце висувають питання переходу від концентрації влади, повноважень і ресурсів у центрі до їх перерозподілу на користь регіонів, територіальних громад. Гадаю, що конкурс – це свого роду спосіб передачі коштів на місця і одночасно контролю за їхнім ефективним використанням.

У рамках підготовки до ІV Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування дирекція провела регіональні семінари в Харкові, Миколаєві, Києві, Івано-Франківську, Сімферополі. Їхнім учасникам надали інформаційно-методичну та консультативну допомогу насамперед з питань оформлення та підготовки проектів (програм) для участі в конкурсному відборі 2006 року. Загалом на розгляд дирекції надійшли 132 проекти та програми, з яких 131 затверджено учасниками, один проект, хоч як це прикро, не відповідав вимогам конкурсу.

Проекти, як і в попередні роки, розподілили на п'ять категорій залежно від кількості населення, яке репрезентує той чи інший орган місцевого самоврядування. До першої категорії належали органи місцевого самоврядування сіл і селищ, а, скажімо, до п'ятої – ті, що представляють міста-мільйонники, області і Автономну Республіку Крим.

Конкурс певною мірою відбиває сутність того, що найбільше хвилює нині самоврядні громади: проекти та програми охоплюють майже всі напрями діяльності органів місцевого самоврядування. Зокрема, 41 проект спрямований на реформування системи ЖКГ, водозабезпечення, енерго- та ресурсозабезпечення, в тому числі у житлово-комунальній сфері; в 17 програмах ідеться про розвиток туристичної діяльності та курортної справи; розвитку ефективних механізмів управління присвячено 14 проектів; на тему освітнього, наукового та інформаційного забезпечення розвитку місцевого самоврядування надійшло 13 проектів; у 8 програмах йдеться про реформування системи охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення.

Найцікавішими та найобґрунтованішими, на наше переконання, можна вважати такі проекти:

– Миколаївської міської ради «Комплексне забезпечення реалізації Програми реформування житлово-комунального господарства міста Миколаєва шляхом упровадження новітніх енергозберігаючих технологій та удосконалення системи управління» (отримала найвищий бал у IV категорії – 84,31);

– Броварської міської ради Київської області «Підвищення ефективності використання комунальної власності шляхом упровадження новітньої системи управління міськими земельними ресурсами» (III категорія – 83,83 бала);

– Синельниківської районної ради Дніпропетровської області «Розробка і впровадження оптимальної організаційно-виробничої структури управління житлово-комунальним господарством у сільській місцевості» (II категорія – 82,38 бала);

– Тернопільської обласної ради «Впровадження інноваційної моделі розвитку територіальних громад Тернопільської області на базі ефективного використання культурних та рекреаційних ресурсів» (V категорія – 78,7 бала);

– Копіївської сільської ради Вінницької області «Організація надання послуг особистим селянським господарствам для підтримки їхнього розвитку» (I категорія – 78,16 бала).

Які саме місцеві територіальні громади і за що конкретно отримуватимуть державні кошти, сам механізм контролю за їхнім використанням визначено фахово і водночас демократично та прозоро.

Переможці

Переможцями Всеукраїнського конкурсу стали 67 проектів, загальні видатки на реалізацію яких становлять 43 млн. 613,6 тис. грн., у тому числі з державного бюджету – 14 млн. 962,3 тис. грн. Із них на розвиток – 13 млн. 022, 3 тис. грн.

у I категорії із 41 кращими визнано 24 проекти органів місцевого самоврядування сіл, селищ. Максимальний розмір гранта – до 50 тисяч гривень, загальні видатки на реалізацію проектів цієї категорії становлять 2 млн. 941,5 тис. грн., у тому числі з державного бюджету – 1 млн. 117,8 тис. грн.;

у II категорії серед 34 проектів перемогли 18 програм органів місцевого самоврядування міст, районів, районів у містах з населенням до 50 тисяч жителів. Максимальний розмір гранта – до 100 тисяч гривень, загальні видатки – 4 млн. 014,7 тис. грн., у тому числі з державного бюджету – 1 млн. 692,5 тис. грн.

Зазначу, що експертна комісія та дирекція конкурсу свідомо стимулювали активні територіальні громади найнижчої ланки місцевого самоврядування, адже вони найбільше наближені до людей і їхні проекти безпосередньо відповідають запитам громадян.

У III категорії із 25 переможцями стали 12 проектів органів місцевого самоврядування міст, районів, районів у містах з населенням від 50 до 100 тисяч жителів. Максимальний розмір гранта – до 500 тис. грн. Загальні видатки на реалізацію проектів – 7 млн. 291,9 тис. грн., у тому числі з державного бюджету – 4 млн. 904,7 тис. грн.;

у IV категорії із 21 перемогу здобули 7 проектів органів місцевого самоврядування міст, районів, районів у містах з населенням понад 100 тисяч жителів. Максимальний розмір гранта – до 1 млн. грн. Загальні видатки на реалізацію проектів – 11 млн. 410,8 тис. грн., в тому числі з державного бюджету – 4 млн. 115,6 тис. грн.;

у V категорії із 10 кращими визнано 6 проектів органів місцевого самоврядування міст з населенням понад 1 млн. жителів, областей, Автономної Республіки Крим. Максимальний розмір гранта – до 2 млн. 350 тис. грн. Загальні видатки на реалізацію проектів – 17 млн. 954,7 тис. грн., в тому числі з державного бюджету – 3 млн. 131,7 тис. грн.

Уроки

Що стало характерним для конкурсу 2006 року?

По-перше, остаточно підтверджено життєздатність цієї форми фінансової підтримки державою місцевого самоврядування – і в умовах суспільної нестабільності, і під час зміни влади, та ефективність системи управління державними грантами.

По-друге, чітко вираженого характеру набув інноваційний компонент конкурсу. Переважна більшість проектів та програм мають такі прикметні ознаки: спрямованість у перспективу; орієнтація на новітні технології у виробництві й менеджменті; ринковий підхід до розв'язання соціальних проблем тощо.

По-третє, конкурс дав емпіричний матеріал для нових пропозицій з підвищення якості правового, фінансово-економічного та організаційного забезпечення місцевого самоврядування.

Конкурс має і свої особливості: набагато вищий, порівняно з попередніми роками, рівень кваліфікації авторів проектів та програм; поява корпоративних проектів, що свідчить про наростання інтеграційних процесів у різних сферах діяльності органів місцевого самоврядування; прагнення учасників готувати проекти, які можна не лише реалізувати в певній територіальній громаді, а й тиражувати їх, поширювати досвід в інших населених пунктах.

До речі, за результатами моніторингу реалізації проектів можна дійти висновку, що всі вони успішно втілені в життя попри те, що минулими роками та й 2006-го не все гаразд у їх фінансуванні з держбюджету.

Наприклад, 2004 року фінансування розпочалося тільки в липні (в державному бюджеті не було передбачено розподілу на поточні й капітальні видатки), що призвело до порушення термінів виконання заходів проектів-переможців.

2005 року під час внесення змін до Державного бюджету України було скасовано раніше передбачену бюджетну програму «Гранти учасникам Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування» і лише в жовтні цього самого року фінансування було відновлено.

Не обійшлося без «сюрпризів» і 2006-го. Запровадження нової бюджетної класифікації, не узгодженої з видами трансфертів держбюджету, унеможливило освоєння радами-переможцями коштів, віднесених до «видатків розвитку» (дослідження і розробки концепцій, стратегій розвитку, генеральних планів, проектів забудови, експериментальних зразків обладнання тощо).

Та хоч би там як було, саме завдяки реалізації соціально значущих проектів, що були профінансовані державою, органи місцевого самоврядування отримали можливість підвищити якість надання адміністративних та громадських послуг населенню, запровадити новітні системи управління в діяльність виконкомів тощо. Для ознайомлення громадськості з перебігом та результатами проведення конкурсу дирекція підготувала збірник інформаційних та методичних матеріалів «Муніципальні ініціативи: кращі практики». Їхніми першими читачами стали учасники ХІ Всеукраїнських муніципальних слухань «Інноваційні шляхи муніципального розвитку (сучасний стан, прогнози, проекти і програми)», що відбулися восени в Бердянську.

Насамкінець скажу, що конкурс-2006 цілком можна вважати знаковою подією в розвитку муніципального руху, як ще один реальний крок на шляху оновлення і трансформації системи місцевого самоврядування.

Автор: Микола ПУХТИНСЬКИЙ