№1, січень 2007

Аура й те, що не згоряє в атмосферіАура й те, що не згоряє в атмосфері

До 100-річчя від дня народження Сергія Корольова

Один поважний чоловік (щоправда, тільки за посадою) на дуже серйозній нараді, що відбувалася в Житомирі, викликав сміх у залі. Читаючи заготовлений для нього працівниками апарату його столичного відомства текст доповіді, спіткнувся на назві одного з районів обласного центру. Й одразу видав справжній рівень своєї ерудиції. Бо замість «Корольовський» сказав «Королівський». Та ще й прокоментував: «Ой, як цікаво, ваша історія з королями пов'язана!». На щастя, таких «знавців» історії небагато.

У Житомирі шанують пам'ять творця практичної космонавтики. Крім району, його ім'я має одна з вулиць. Житомирський військовий інститут радіоелектроніки імені Сергія Корольова готує фахівців з освоєння космосу, зокрема з космічної розвідки. На площі в центрі міста, перед будинком обласної ради й облдержадміністрації, – пам'ятник генеральному конструкторові. А програма візитів різних делегацій, особливо зарубіжних, зазвичай передбачає відвідання Музею космонавтики.

У цього закладу дві дати народження, й обидві яскраво передають атмосферу нашої недалекої минувшини. Перша – 1970 рік. Тоді в Житомирі відкрили Меморіальний будинок-музей Сергія Корольова. Нагадаємо, весь світ захоплювався першим супутником Землі, польотом Гагаріна, нашим місяцеходом, який уперше взяв зразки місячного ґрунту, успіхами в дослідженні загадкової Венери. А імені того, хто стояв за цими тріумфальними здобутками в освоєнні космосу, ніхто не знав (у СРСР усе, що пов'язане з цією галуззю, зробили цілком секретним). Лише смерть зняла цю завісу таємниці з людини, в якої було стільки нагород і титулів. 1966 року з газети «Правда» житомиряни раптом довідалися, що таємничий головний конструктор – то Сергій Павлович Корольов, і народився він у їхньому місті.

Пошуки будинку, де це сталося, увінчалися успіхом. В архівах знайшли договір про здавання внайми квартири батьку Сергія Корольова, засвідчений підписами його та хазяйки дому. Павло Якович Корольов прибув тоді до Житомира викладати російську словесність у чоловічій гімназії. Ентузіасти поїхали до Москви і, пробиваючись крізь тодішню секретність, знайшли матір Корольова. Приїхавши до Житомира, вона одразу показала той самий будинок, бо він лише за кілька хвилин ходу від тодішньої гімназії, потім педінституту, а тепер державного університету імені Івана Франка.

Директор Музею космонавтики Ольга Копил розповідає:

– Всього два роки мешкало молоде подружжя Корольових у невеличкому будиночку, одному з тих будинків-близнюків на два ґанки, що відкривали Дмитрівську вулицю. Третина річного заробітку молодого вчителя Павла Корольова витрачалася на оплату чотирикімнатної мебльованої квартири. Дорогувато, але ж зручно: поряд – Житній ринок, кондитерська (що втішало молоду красуню дружину) й до роботи близько. Тут у січні 1907 року (за старим стилем 30 грудня 1906 року) народився їхній єдиний син Сергій. Та вже в серпні 1908-го Корольови переїхали до Києва й більше ніколи не поверталися в Житомир. Наше місто Сергій Павлович згадував лише тоді, коли в анкеті писав місце народження. Що поробиш, випадковим було воно в його біографії. Але ж цього виявилося досить, щоб нанести Житомир на зоряну карту людства.

Мати Корольова розповіла, який вигляд мала квартира в ті роки. Тому в Меморіальному будинку-музеї змогли відтворити обстановку 1907 року. Завдяки зусиллям ентузіастів удалося зібрати багато речей, що належали сім'ї Корольова та йому особисто.

Друга дата з історії музею – 1991 рік, коли було відкрито павільйон космічної техніки. Про це мріяли давно. Адже Меморіальний будинок давав змогу відтворити лише біографію Корольова – людини, яка з «ворога народу» стала академіком, двічі Героєм Соціалістичної Праці. А так хотілося показати його творчу спадщину – космічну техніку, до розробки якої він мав безпосередній стосунок! Однак заважала, здавалося б, нездоланна перешкода. То тільки здається, що фінансування культури за залишковим принципом – «здобуток» сьогодення. В СРСР у ті роки було щось схоже. Спеціальною постановою на союзному рівні різко обмежили будівництво об'єктів культури. Подавати в столицю клопотання про будівництво нового приміщення музею означало б одержати категоричну відмову. Але, як відомо, всі заборони накладаються для того, щоб люди шукали шляхи, як їх обійти. Тодішній голова міськвиконкому поїхав до Києва по дозвіл на спорудження з легких конструкцій сховища, де можна було б зберігати зразки космічної техніки, що прибувають до Житомира, бо вони, мовляв, великогабаритні й тримати їх ніде. Ось так і балансували на межі між музейним павільйоном і складом, здійснюючи цей задум.

Концепція оформлення народжувалася в творчих муках. Спершу довелося планувати її в традиційному радянському стилі: щоб був і портрет Леніна, і висловлювання керівника КПРС. Але горбачовська перебудова набирала обертів, тож від такого підходу відмовилися. Про те, що вийшло, найкраще свідчить один із записів у книзі відгуків, зроблений відвідувачем, який побував у Музеї авіації і космонавтики у Вашингтоні: там усе монументальніше, більше експонатів, але тут якась особлива аура, затишок.

Заступник директора з наукової роботи Людмила Русанова розповідає:

– Під час екскурсій діти показують пальчиками: а це справжнє? Доводиться пояснювати, що з космосу повертається тільки спускний апарат, решта згоряє в атмосфері. Тому космічний корабель «Союз», супутник «Ореол-3», місяцехід тощо – то моделі в натуральну величину, які виготовлено спеціально для міжнародної космічної виставки, а потім передано нам. А серед експонатів, що побували в космосі, спускний апарат «Союзу-27», скафандр, інструменти, особисті речі космонавтів. Є в нас і місячний ґрунт. Демонструємо апарат для зварювання в космосі, створений в інституті імені Патона.

Працівники музею ведуть велику наукову роботу. Вивчення історії «Південмашу» лягло в основу кандидатської дисертації директора музею Ольги Копил. Ірина Дячук здобула цей учений ступінь з проблем космічної філософії, тепер працює над докторською дисертацією.

Нещодавно в Житомирі пройшла чергова, вже шоста міжнародна науково-практична конференція «Людина і космос», присвячена 100-річчю від дня народження Сергія Корольова.

Музей став культурним центром міста. Тут відбуваються концерти, літературні читання, зустрічі з цікавими людьми, експонуються виставки картин різних художників. При музеї діє клуб наукової фантастики «Зоряний корсар». А тепер уявіть собі: новорічний ранок для дітей-сиріт, зі спускного апарата з'являється баба-яга… Такі цікаві заходи, та ще й з подарунками від спонсорів, готують для малечі працівники музею.

Найголовніша подія для колективу – те, що обласна рада вперше виділила значну суму для ремонту. Бо будинок, у якому народився Корольов, споруджений іще позаминулого століття, тож дерево прогнило. За описом матері Сергія Павловича відновили тодішній зовнішній вигляд споруди, навіть дах перефарбували, як було сто років тому.

Працівники музею мріють про будівництво ще одного приміщення, адже павільйон космічної техніки будувався як «склад»: нема умов ані для зберігання фондів, ані для роботи працівників. Уже навіть проект розробляють. Із конференц-залом, кімнатою для бібліотеки, планетарієм. От тільки грошей на будівництво поки що ніхто не обіцяв.

 

Фото автора.

Автор: Олексій КАВУН

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня