Сонячний чарівник із Солонки

«Людина має колосальні можливості для реалізації своїх задумів і мрій. Усе залежить від того, що для неї є пріоритетним, а що – другорядним», – вважає інженер Роман Баб'ячок. Він перший в Україні спорудив власну сонячну електростанцію і тепер добуту енергію продає державі.

Не знаємо своїх прав, бо не цікавимось

Роман Баб'ячок, інженер за освітою, мешкає в мальовничому й престижному селі Солонка, що за 17 кілометрів від Львова. Розвинена відпочинкова інфраструктура приваблює сюди передусім львів'ян, які прагнуть у вихідні насолодитися природою. Приватний сектор вражає дизайном вілл, квітників. Мешканці Солонки пишаються історією свого краю, де з давніх­давен зупинялись славнозвісні чумаки, котрі везли сіль з Великої України в Європу. Місцеві кажуть: «Наша дорога до Європи чумацькою сіллю встелена». А для підприємця Романа Баб'ячка сіллю нашого життя є енергія сонця. Він задумав створити сонячну електростанцію, яка продукує енергію не лише для приватного господарства, а й на продаж. Чи має громадянин у нашій державі право на реалізацію такого проекту? На щастя, коли проект станції вже був вибудуваний, уряд прийняв дозвільний закон.

– Я давно цікавився альтернативним продукуванням електро­енергії і стежив за тим, коли ж наш уряд розширить у цьому напрямі права громадян. І таке право узаконили, бо потреба вже назріла. Переконаний, у нашому житті ніщо не є випадковим. Щойно людина замислюється і шукає розв’язання певної проблеми (при тому на потребу не лише собі, а й іншим), настає мить, коли ідею врешті можна реалізувати. Уряд видав постанову, Національна комісія регулювання енергетики видала постанову, а працівники обленерго на місцях не знали, що робити, бо не отримали розпоряджень, правил, погоджень, – розповів Роман Баб’ячок. – Відомо, першопрохідцям завжди важко. А особливо, коли треба долати стару бюрократичну систему. Я набрався терпіння пройти всі інстанції та зібрати необхідні папери. Спочатку потрібно було виготовити проектну документацію й отримати дозвіл на під’єднання 10­кіловатної електростанції до мережі, придбати та встановити власне систему та зареєструвати її в обленерго. На це пішов рік.

Анатомія користі та прибутку

Роман Баб'ячок почав зводити власну сонячну електростанцію на даху свого будинку навесні цього року. За три місяці все змонтував. Щоб обладнати 100 кв. м даху, придбав 40 фотомодулів (сонячних батарей) потужністю 250 Вт, блок управління, інвертор змінного струму та двосторонній лічильник. Останній «пропускає» електроенергію в обидва боки і може передавати дані диспетчерській службі обленерго. Загальна потужність електростанції 10 кВт: це максимум «зеленої» енергії, яку держава дозволяє виробляти приватним домогосподарствам для власних потреб. Технологія сонячної електростанції проста: сорок панелей з фотоелементами трансформують енергію сонця у постійний струм. Інвертор перетворює його на змінний і передає в єдину енергосистему.

Така електростанція обійшлася у 18 тис. доларів США. А Роман Баб’ячок став першим українцем, який запропонував на продаж державі вироблену електроенергію. За вересень він продав «Львівобленерго»
897 кВт електроенергії і заробив понад
5 тис. гривень. Електростанція окупиться тільки через 5 років. Нині як виробник­приватник він продає енергію за тарифом 3,89 грн/кВт­год. Відповідно до українського законодавства тариф залишатиметься незмінним до 2030 року.

– Мій будинок споживає 300—400 кВт. Стільки енергії виробляє дво­, трикіловатна станція, тобто частину виробленої енергії я продаю. Якщо поставите меншу електростанцію, лише виключно для власних потреб, ви нічого не продасте, а витрати будуть ті самі. Краще вже вироб­ляти більше і зароб­ляти на цьому. До речі, опалення в будинку базується на електриці, тому газової проблеми немає, – запевняє підприємець.

Окрім економічної користі, такі електростанції приносять і користь екологічну. За два місяці роботи сонячні батареї у Солонці зменшили викиди вуглекислого газу на півтори тонни.

Розкішне авто чи власна електростанція?

Роман Баб'ячок переконаний, що кожний заможний власник будинку мав би зацікавитись такою економічною й екологічною сонячною електростанцією. Він намагається переконати сусідів, що ця справа варта того, аби один раз вкласти кош­ти, а потім лише обслуговувати станцію за копійки та одержувати прибутки.

– Я навіть квитанцію показував, скільки продав електроенергії, – розповідає Роман Баб'ячок. – Багато людей пишуть, телефонують, приходять, дивляться, розпитують. Проте більшість воліє купити круте авто, ніж зробити вигідний крок, а потім заощаджувати на електроенергії. Мовляв, що таке економія у 200 гривень? Хіба це гроші? От престижна машина – це круто! Усе залежить від рівня розвитку свідомості людини, від її пріоритетів. Допоможи собі – і ти допоможеш громаді, державі. Це не гасло, а реальність. Кожен може собі допомогти, трансформуючи сонячну енергію. Якщо потрібні мої консультації, пишіть: solarlviv.rr@gmail.com.

Автор: Лариса МАРЧУК