№24, грудень 2006
У Львові відбулося засідання Консультативно-дорадчої ради з питань законодавчого забезпечення місцевого самоврядування та регіонального розвитку при Голові Верховної Ради України. На порядку денному засідання два питання: «Про охорону та збереження об'єктів культурної спадщини області» та «Про хід підготовки законопроекту «Про Державний бюджет України на 2007 рік» для розгляду в другому читанні».
Було ухвалено рішення:
І що новенького у цих добрих намірах?
Скажемо по щирості: влада на всіх гілках змінюється, а питання про символи й пам'ятки Вічності залишається відкритим. На згаданій нараді проблемою номер один було збереження культурної спадщини. А оскільки ця справа потребує значних коштів, логічно, що виступи голів обласних рад звучали майже в унісон. Вони перелічували історико-архітектурні й інші пам'ятки та пропонували алгоритм їхнього збереження: от якби держава виділила гроші, проблему було б розв'язано. У президії поряд із Олександром Морозом сидів Герой України, багаторічний директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Виступав лаконічно, намагаючись дотриматися регламенту. А поза регламентом залишилося головне, чого не почули голови обласних рад, а саме: Борис Возницький – «законний мільярдер». Бо за роки своєї праці інвестував у культуру 12 мільярдів доларів(!) – за нинішніми цінами. І то – лише вартість знайдених і збережених завдяки організованим ним експедиціям цінностей, зокрема пам'яток сакрального мистецтва, приречених на загибель.
Улюблена теза «ніщо не втрачено, якщо не втрачено все» робить пана Возницького відчайдушно сміливим. Пошук цінностей інколи нагадує детективні історії. Наприклад, одного разу інтуїція підказала «мільярдерові», що варто про всяк випадок колупнути «гіпсові» скульптури на фасаді палацу Лянцкоронських. Останній у радянські часи використовувався як санаторій, згодом був залишений напризволяще, а нещодавно – приватизований за символічну суму. Одне слово, скульптури виявилися справжніми, античними. І директор галереї вивозив їх до Львова особисто. Якби не вивіз, вони стали б приватною власністю.
Свого часу, коли Олеський замок лежав у руїнах, Борис Возницький – один із небагатьох – вірив у його відновлення, у те, що тут зберігатимуться безцінні твори мистецтва. Так і сталося. Недавно він «по секрету» зізнався колегам, що не питав дозволів у начальства, бо інакше «безнадійна справа» не зрушила б з місця.
Тим часом на нараді лунали цілком законні вимоги: не розпочинати на жодному з об'єктів реставраційно-відновлювальних робіт без оформлення відповідної документації. Останніми місяцями, під час підготовки до 750-ліття Львова, міському голові Андрію Садовому неодноразово діставалося «на горіхи» за відсутність таких папірців. Утім, інакше навряд чи вдалося б освоїти виділені кошти. Ось і будь мудрим...
Інформація до уваги парламенту, уряду, громадськості
Нині в Україні під охороною держави перебуває понад 130 тисяч пам'яток культурної спадщини. На їхній базі створено й функціонує 62 історико-культурні заповідники.
Загалом фонд історичних будівель та споруд перевищує 70 тисяч об'єктів. Постановою Кабміну затверджено Список історичних міст і селищ міського типу, до якого включено 401 населений пункт. Тим часом, наголошувалося на нараді, в Україні дуже мало фахівців – реставраторів архітектури. Отже, проблема не лише в «рятівних» коштах згори.
Понад 200 архітектурних пам'яток потребують термінових протиаварійних та консерваційних робіт. Понад 6 тисяч археологічних – термінового дослідження та заходів з рекультивації. Загалом від 50 до 70 відсотків культурної спадщини перебуває в незадовільному стані, а кожна десята пам'ятка – в аварійному. І всі необхідно нагально реставрувати, реконструювати та включати в сучасне суспільно-економічне життя.
Львівська область, підкреслив голова обласної ради Мирослав Сеник, є регіоном з найвищою концентрацією кількості пам'яток культурної спадщини. Під охороною держави – 8441 об'єкт (близько 20 відсотків пам'яток України). Серед них – 816 національного значення. У структурі облдержадміністрації створено окремий підрозділ – відділ охорони культурної спадщини. Однак нічого схожого на рівні районних органів влади Львівщини немає, тож неможливо вчасно реагувати на порушення в цій сфері.
Ось такі цифри та факти було наведено в робочих документах учасників наради. І який бюджет витримає таке навантаження? Місток від песимістичних реалій до оптимістичних прогнозів перекинув Голова Верховної Ради Олександр Мороз. Вирішити більшість болючих питань, переконаний він, допоможе конституційна реформа, яка надасть місцевому керівництву реальні важелі влади. Ясна річ, із усіма позитивними наслідками, що звідси випливають.
– Сьогодні триває процес великого реформування, дуже важливого для держави, – зазначив Олександр Мороз. – Або ми прорвемося до нового стану організації державного життя, характерного для європейських країн, і матимемо відповідні результати, або повернемося до попереднього режиму.
Насамкінець іще раз процитую улюблену тезу патріарха української культури Героя України Бориса Возницького: «ніщо не втрачено, якщо не втрачено все»...
Автор: Оксана ТеленЧІ
Архів журналу Віче
№4 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Туск назвав дату перестановок в уряді у зв'язку з європейськими виборами
У Польщі кажуть, що готові допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку
Глава МЗС Польщі: Росія бреше про польські плани анексувати частину України
Євродепутати просять владу Австрії вплинути на Raiffeisen щодо його бізнесу в Росії
Макрон захищає свою позицію про створення "стратегічної двозначності" для Росії
Білий дім визнав, що через затримку з допомогою Україна втратила Авдіївку
Голова МЗС: Лише військової допомоги США недостатньо для перемоги над Росією
Глава Пентагону поговорив з грецьким колегою на тлі публікацій про тиск щодо Patriot для Києва
Держдеп США згадав телемарафон у звіті щодо порушень прав людини
Рекордна партія зброї з Британії, новини щодо допомоги США, МЗС обмежує "ухилянтів": новини дня