Співробітництво громад: пробний «шлюб»

Законодавче регулювання співробітництва територіальних громад обговорили учасники «круглого столу», організованого Комітетом Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Урядовий законопроект № 4756 представив віце­прем'єр­міністр–міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово­комунального господарства Володимир Гройсман. Він заявив, що нині «є всі можливості» забезпечити проведення якісної й професійної реформи місцевого самоврядування. В умовах, коли Верхов­на Рада, яка ще з березня не змогла скористатися пропозиціями уряду з децентралізації й напрацювати законопроект змін до Конституції, а тепер очікує перевиборів, таке твердження здається надто оптимістичним.

Володимир Гройсман підкреслив: є дуже багато випадків, коли територіальні громади самостійно не можуть вирішувати актуальні для них питання, а інструменти об'єднання зусиль із іншими громадами взагалі відсутні. Завдяки урядовій ініціативі вони зможуть спільно використовувати фінансові, організаційні й адміністративні ресурси, оптимізують структуру органів місцевого самоврядування, а держава фінансово стимулюватиме цей процес. Серед форм співробітництва – делегування одному з суб'єктів виконання певних завдань, реалізація спільних проектів, координація діяльності, створення чи спільне утримання підприємств, установ, комунальної власності тощо. Ініціювати такі проекти можуть сільські, селищні, міські голови, депутати, а також громадяни через місцеві ініціативи. На слайдах віце­прем'єр показав, як має відбуватися об'єднання зусиль трьох міських рад на прикладі будівництва сміттєпереробного заводу.

Володимир Гройсман також повідомив, що уряд запропонує Верхов­ній Раді розглянути на одному пленарному засіданні пакет законопроектів, серед яких – ініціативи про: об'єднання територіальних громад; засади державної регіональної політики; житлово­комунальні послуги; тверді побутові відходи; архітектурно­будівельний контроль.

– Цей законопроект дає можливість почати практичну дискусію про добровільне співробітництво громад, розуміти, де й як побудувати ефективне місцеве самоврядування. По суті, це моніторинговий закон, який покаже, що можуть самі громади, дасть змогу практично запустити реформу місцевого самоврядування, – зазначив Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид ЖВАНІЯ.

На його переконання, паралельно з цією реформою має відбуватися територіальна реформа. Однак їх старт залежить від ухвалення змін до Конституції щодо утворення виконавчих органів обласних і районних рад.

– Практично ви можете жити в одній територіальній громаді, працювати в іншій, а користуватися відповідними послугами навіть у третій. І такий підхід, якщо запровадити міжмуніципальне співробітництво, відповідатиме трендам у сучасних європейських суспільствах, – пояснила керівник Головного управління з питань конституційно­правової модернізації адміністрації Президента України Марина СТАВНІЙЧУК новий підхід до функціонування територіальних громад.

Вона звернула увагу на зауваження науково­експертного управління Верховної Ради, що в законодавстві вже існує механізм, котрий дає можливість с півпрацювати територіальним громадам.

– Я хотіла б, щоб у законопроекті, який ми сьогодні обговорюємо та який буде доопрацьовуватись у Верховній Раді, було чітко визначено, в чому його потреба, – уточнила промовець.

Виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав
ПІТЦИК вважає, що цей законопроект не розв’яже проблем, пов'язаних із адміністративно­територіальним устроєм. Він зазначив, що цей суто економічний інструмент співробітництва громад почав працювати в заможних країнах Європи: Швейцарії, Німеччині, Скандинавських країнах з метою економії бюджетних ресурсів. Це може бути не лише створення спільних комунальних підприємств, а й органів управління, наприклад, одного відділу кадрів на кілька громад.

Народний депутат України, Голова підкомітету з питань місцевого самоврядування Євген КАРТАШОВ закликав профільне міністерство розробити пілотні проекти для реалізації співробітництва громад. Так само за спеціальною цільовою програмою слід готувати керівників громад.

Президент Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Наталія РОМАНОВА наголосила на важливості інформаційної підтримки таких ініціатив.

– Можливо, вже настав час створювати в кожному обласному центрі такі центри європейської інтеграції, які супроводжуватимуть цей та багато інших проектів з децентралізації. Така дуже хороша практика була в багатьох країнах, які готувалися до вступу в Європейський Союз, – зазначила вона.

Директор Національного демократичного інституту (NDI) Кетрін СІСЕЛ розповіла, що, за даними перепису 2012 року, в США було понад 89 тисяч органів місцевого врядування. Крім того, є ще більш як 51 тисяча спеціальних утворень. Це, наприклад, шкільні округи або об'єднання округів із боротьби з пожежами в Нью­Йорку чи регіональне об'єднання в штаті Міннесота, яке відповідає за надання транспортних послуг та обслуговування багатоповерхових будинків. Кожне з цих утворень об'єднує багато громад. Склад таких органів виборний, вони проводять публічні слухання й так звані дозвільні референдуми.

Директор Інституту проб­лем державного управління та місцевого самоврядування
НАДУ В'ячеслав ТОЛКАНОВ закликав визначитися, чи пропонований урядом інструмент міжмуніципального співробітництва використовується для підготовки до широкомасштабної адміністративно­територіальної реформи або на заміну такої реформи. Тоді логіка впровадження цього закону стане зрозумілою.

Президент Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», голова Харківської обласної ради Сергій ЧЕРНОВ вважає, що цей законопроект не повинен лякати центральну владу, бо в ньому немає жодної децентралізації влади.

– Є тільки перспектива горизонтальної співпраці, яка дала б можливість активізувати роботу в громадах, розбудовувати громадянське суспільство, об'єднати всі ресурси, фінанси, технології й таким чином вирішувати завдання, які дуже важко вирішити окремим територіальним громадам, – зазначив він.

Сергій Чернов наголосив, що потрібно чітко виписати механізм делегування повноважень територіальною громадою й внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу, без чого модель співфінансування не зможе ефективно працювати.

Міський голова Павлограда Дніпропетровської області (міста–призера конкурсу Ради Європи на найкращу практику місцевого самоврядування­2013) Іван МЕТЕЛИЦЯ розповів, що в Західному Донбасі співробітництво громад почали ініціювати ще 2012 року.

– Ідея виникла після того, як інвестори проекту системи повод­ження з твердими побутовими відходами відмовилися працювати з містом, у якому 110 тисяч населення, бо для економічної вигоди їм необхідно щонайменше 250–300 тисяч. Тому я звернувся до міст­сусідів: Тернівки, Першотравенська та районів, у яких по 30 тисяч мешканців, і ми почали працювати. Нині ми плануємо спільне відновлення водозабору – можемо добувати 30 тисяч кубометрів води, якої вистачить на три міста. Вона буде якісніша й удвічі дешевша, ніж та, яку качаємо за 80 кілометрів з Дніпра, – зазначив промовець.

– Я вітаю всіх учасників конгресу інопланетян. Ми про що говоримо? Ось ми вирішили побудувати станцію з очищення питної води, підняли громади, ухвалили рішення на сесії, а дівчинка в казначействі каже: «Вибачте, це незахищені статті». Тому в нинішній системі це буде дискредитація ідеї співробітництва громад як такої, – вважає міський голова Українки Київської області Павло КОЗИРЄВ.

Промовець звернув увагу, що в законопроекті взагалі не йдеться про зміни до Бюджетного кодексу (який прямо забороняє створення спільних комунальних підприємств), законодавства про тендерні закупівлі тощо.

Міський голова Ладижина Вінницької області Валерій
КОЛОМЄЙЦЕВ одразу попередив: у спільних проектах можуть брати участь лише гроші відповідних територіальних громад, а на підтримку держави не варто сподіватися.

– У Конституції України, законі про місцеве самоврядування написано, що наше майно, наші грошові ресурси є власністю громади. Скажіть, який закон дозволяє забирати в нас ці кошти? Давайте направимо подання в Конституційний Суд і попросимо скасувати положення Бюджетного кодексу, за яким наші кошти забирають і розміщують без нашого дозволу на рахунках Державного казначейства, – запропонував Валерій Коломєйцев. І ця пропозиція пролунала в нікуди і до нікого.　

Ігор БЕККЕР.