№11, червень 2014

Микола ТІНДЮК: «Ситуація в Україні є справжнім іспитом для влади»Микола ТІНДЮК: «Ситуація в Україні є справжнім іспитом для влади»

Півроку тому Микола ТІНДЮК був обраний головою Одеської обласної ради. Як зазначив сам Микола Андрійович, він «фактично одразу потрапив до горнила подій». Казати, що пристрасті в державі вщухли, наразі зарано. Ситуація, в якій нині опинилася країна, а заразом і всі ми, її мешканці, є досить непростою. На чому, враховуючи це, акцентують сьогодні увагу депутати Одеської облради та її голова?

– Проблеми, з якими останнім часом стикнулася наша держава, породжені, насамперед, нехтуванням одного з основних постулатів Конституції: «Єдиним джерелом влади в Україні є народ», – каже Микола Андрійович. – Найвищий ешелон влади не прислухався до позиції людей. Ми пам’ятаємо, з чого все почалося: суспільство не сприйняло відмови уряду продовжити переговори з країнами ЄС.

Зрозуміло, що так робити не можна, необхідно було звернутися до народу, вступити в діалог з представниками різних політичних сил і лише після цього приймати зважене рішення.

Сьогодні всі ми ставимо запитання: «Коли нарешті в країні настануть мир і спокій?». Людям потрібні порядок і благополуччя. Для цього нинішня влада намагається зробити все від неї залежне. Хоча, на жаль, є певні зовнішні чинники… Протистояти їм ми повинні разом, як єдиний народ. Упевнений: лише за такої позиції можна захистити інтере­си Української держави та кожного її громадянина!

– Миколо Андрійовичу, 2 травня цього року в нашому місті, жителі якого відомі своєю доброзичливістю, гостинністю і толерантністю, відбулися справжні військові зіткнення. Результат – майже півсотні загиблих, багато поранених. У чому причини такої ворожнечі між людьми? Хто має нести відповідальність за ці криваві дії? Чи буде покарано винних?

– Я впевнений, що буде покарано як організаторів, так і безпосередніх виконавців цього злочину, який не можна кваліфікувати інакше, як масове вбивство. Адже одесити – абсолютно мирні люди, кот­рі, попри різні думки про ті чи інші події в суспільстві та їх сприйняття, ставляться до всього спокійно. Розбіжності в поглядах на розвиток держави чи щодо оцінки суспільно­політичного життя в місті та країні в цілому ми завжди вирішували шляхом проведення переговорів чи «круглих столів». Того, що сталося 2 травня в Одесі, я навіть не чекав. Сьогодні вже можу про це говорити, бо є відповідні дані та офіційні повідомлення Управління МВС України в Одеській області, що містять посилання на висновки Генеральної прокуратури.

Я переконаний, ці події сталися в результаті зовнішнього втручання, проте не маю на увазі, що масові акції підтримали інші держави. На мою думку, це чиста провокація, спрямована на зрив виборів Президента України й місцевих виборів. Адже той, хто за цим стоїть, не впевнений у своїх силах і своїй перемозі. Тож йому потрібно посіяти хаос, продовжуючи з «підворіття» керувати нашою державою і жителями. Я упевнений, що цим подіям буде надано правову оцінку. Сьогодні є достовірні заяви, яким я вірю: до відповідальності мають бути притягнуті всі винні. Я переконаний, що одесити не брали участі в цьому масовому вбивстві й висловлюю щирі співчуття сім’ям загиблих. Справді, це боляче не тільки для кожної родини, яка втратила чоловіка, батька, дитину… Це трагедія для кожного одесита і кожного жителя України.

– Днями відбулося пленарне засідання ХХХII сесії Одеської обласної ради VI скликання. Його розпочали хвилиною мовчання на згадку про загиблих 2 травня (серед яких був і депутат обласної ради В’ячеслав Маркін). Які рішення було схвалено під час цього засідання? Як останні трагічні події вплинули на його хід?

– І я, і весь депутатський корпус переживаємо велику втрату в зв’язку зі смертю нашого колеги В’ячеслава Володимировича Маркіна. Він був неординарною особистістю, мав власну позицію. Із нею можна було погоджуватися чи ні, проте він завж­ди залишався вірним своїм переконанням. І вони полягали не в сепаратизмі чи відокремленні Одещини від України, а в захисті свобод і прав кожного громадянина.

У зв’язку з подіями, що сталися в Одесі 2 травня, обласна рада внес­ла зміни до бюджету на 2014 рік. Зокрема депутати ухвалили рішення про виплату грошової допомоги розміром 50 тисяч гривень для сім’ї кожного загиблого під час трагічних подій 2 травня в Одесі (загалом – 2 мільйони 400 тисяч гривень). Ще 1,5 мільйона гривень було виділено на лікування потерпілих. Відразу зазначу: якщо за протоколами лікування знадобиться більше коштів, ці цифри можуть бути переглянуті. Крім того, обласна рада надасть ще 2 мільйони гривень на відшкодування витрат, пов’язаних із тимчасовим розміщенням у санаторно­курортних закладах області військовослужбовців із Криму та їхніх сімей.

– Миколо Андрійовичу, чергова сесія обласної ради відбудеться вже в червні, після виборів Президента України. Чи не задовгою буде ця перерва, і чи не постраждають від цього цільові регіональні програми?

– Відповідно до законодавства сесії обласної ради можна проводити раз на квартал. Ми це робимо набагато частіше. Тепер середина травня. І проведення наступної сесії за півтора місяця є цілком виправданим.

Що стосується виконання регіональних програм, то кошти, виділені в рамках обласної цільової програми підтримки малозабезпечених верств населення на допомогу сім’ям загиблих і постраждалих 2 травня, а також сім’ям військово­службовців із Криму, будуть використані за призначенням. Інші цільові програми можуть бути змінені за підсумками першого півріччя.

– Якою є участь регіону в підготовці змін до Конституції України, пов’язаних із розширенням прав місцевого самоврядування?

– Ми опрацьовуємо всі документи Кабінету Міністрів України, що стосуються цієї проблематики. Я брав участь у селекторній нараді, яку проводив віце­прем’єр­міністр Володимир Гройсман. Свою позицію щодо реформування ми висловили. І, на мою думку, нас почули.

– Миколо Андрійовичу, як ви ставитеся до пропозиції Прем’єр­міністра ліквідувати обласні та районні держадміністрації?

– Це є одним із елементів реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в країні. Більш як півтора року цей документ «ходив» по різних інстанціях. Його обговорення відбувалося на громадських слуханнях і в нашій області. Мало того, він отримав позитивні висновки від інституцій Євросоюзу, Конституційного Суду України, інших юридичних структур. Але, на жаль, так і не набув чинності. Хоча ліквідація такого органу виконавчої влади, як обласні державні адміністрації, лежить у площині вимог і положень Європейської хартії місцевого самоврядування, яку Україна підписала ще 1997 року.

– 1 березня Кабінет Міністрів ухвалив Постанову «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». На чому заощаджуватиме облрада?

– Згідно з цим документом припиняється придбання автотранспорту, меблів, побутової техніки для органів влади. А ремонт адмінбудівель і робочих кабінетів можна робити лише у приміщеннях, які перебувають в аварійному стані. Також накладено табу на оплату послуг мобільного зв’язку. Забороняється фінансувати заходи з відзначення багатьох пам’ятних та історичних дат, ювілеїв підприємств, установ та організацій, проведення виставок, ярмарків, різноманітних симпозіумів і з’їздів.

Отже, враховуючи скруту в державі, ми – за таку економію. Й у березні на сесії ухвалили відповідний документ, де чітко визначено, на чому саме потрібно заощаджувати.

– До речі, а які наймасштабніші об’єкти нині зводять або капітально ремонтують за рахунок обласного бюджету та чи здадуть їх цьогоріч в експлуатацію?

– В обласному бюджеті чималі кошти передбачено на будівництво та реконструкцію шкіл, дитячих садків, спортивно­оздоровчих комплексів, житлових будинків, а також ремонт водопровідних мереж населених пунктів. Але я не можу гарантувати, що всі вони точно будуть здані в експлуатацію в зазначений термін. Бо вищезгадана постанова Кабінету Міністрів вимагає економного й раціо­нального використання грошей.

А якщо говорити про об’єкти й обсяги виконання робіт у нинішньому варіанті бюджету, то він, насамперед, передбачає продовження реконструкції будівлі видавництва «Чорномор’я» для розміщення там центру адміністративних послуг (загальна вартість проекту – 13 млн. гривень). Така структура вкрай потрібна людям, щоб вони не оббивали пороги кабінетів для вирішення своїх питань (отримання різноманітних довідок, необхідних для реєстрації земельних ділянок, об’єктів нерухомості чи іншого майна тощо). Це обов’язково буде зроблено.

Що стосується історико­культурної спадщини «Англійський клуб» (на знімку) на вулиці Ланжеронівській, 6, де буде розміщено Музей морського флоту, то на його реставрацію передбачено 4 млн. гривень. Оскільки загальна вартість робіт значно більша (28 млн.), ми розраховуємо на підтримку держбюджету України. Але я майже переконаний, що цьогоріч ремонтні роботи в музеї не можуть бути завершені.

– Миколо Андрійовичу, ви – досвідчений апаратник, поділіться своїми думками про взає­модію державного й місцевих бюджетів.

– Якщо коротко, то в державному управлінні є таке поняття, як субсидіарність. Це вирішення питань залежно від статусу самої проблеми та можливостей тієї чи іншої території.

Приміром, скільки грошей потрібно, щоб пофарбувати огорожу на сільському цвинтарі? Тут все залежить від бажання самих членів громади. А якщо йдеться про Куяльницький лиман, то в якій сільраді (чи навіть трьох сільрадах) ви знайдете 67 мільйонів? Це — загальнодержавне питання.

Кошти місцевих рад, на жаль, невеликі, тому державні проблеми не розв’яжеш за рахунок місцевих бюд­жетів. Однак є різні методи, завдяки яким територіальні громади можуть брати участь у процесах розвитку територій. Можна застосовувати різні механізми й організаційно­правові заходи, але очевидно одне: з людьми необхідно спілкуватися. Влада повин­на йти до людей, бо життя змінюється. Можливо, якісь пріоритети перестали бути пріоритетами, тому треба знати позицію громадян. Я завжди повторюю: людей треба не просто слухати, а ще й чути!

– Нещодавно ви брали участь у нараді, присвяченій реформі місцевого самоврядування в Україні. Яким ви бачите розвиток системи місцевого самоврядування?

– Гадаю, найближчим часом буде ухвалено важливі рішення для того, щоб місцеве самоврядування посіло в системі органів влади гідне місце. Питання децентралізації влади назріло давно. Я маю на увазі саме децентралізацію, а не федералізацію. Настав час виконати зобов’язання, які Україна взяла на себе ще 1997 року, підписавши Європейську хартію місцевого самоврядування. На жаль, цей документ так і не діє на території України в повному обсязі. Тобто політичний акт здійснено, а конкретних кроків не дуже багато.

Хочу звернути увагу й на рівень відповідальності. Переконаний: лише за наявності повноважень i відповідальності в нашому домі все буде гаразд.

– І останнє: на одній із сесій облради було затверджено два проекти для участі у Всеукраїнському конкурсі проектів і програм розвитку місцевого самоврядування. Наскільки важливий і дієвий цей конкурс? У чому суть згаданих проектів?

– У нашій державі досить ефективно діє Фонд розвитку місцевого самоврядування в Україні. Саме він і залучає органи місцевого самоврядування до участі в таких конкурсах для отримання грантів на розвиток своїх територій.

Одещина бере участь у цьому конкурсі з 2005 року. Він розрахований переважно на сільські й селищні ради, але останнім часом до участі допускаються й органи місцевого самоврядування вищого рівня. Наприк­лад, облради. Тому ми в зазначеному порядку (затвердивши на сесії) пропонуємо на конкурс два проекти. Вони підготовані управлінням облради з питань економіки, бюджету й міжнародного співробітництва спільно з Південноукраїнським національним педуніверситетом імені Ушинського, громадською організацією «Чорноморський ресурсний центр» і приватним підприємством «Міжнародний центр освіти та інтеграції».

Перший проект має назву «Одеський регіональний інформаційно­ресурсний центр «Інклюзивна освіта». Цей термін означає доступність освіти для всіх, зокрема й для дітей з особливими потребами. Проект спрямований на вдосконалення методик навчання й виховання дітей із обмеженими можливостями, їхню адаптацію до соціально­економічних змін у суспільстві. Важливим результатом цієї роботи є соціальна реабілітація не лише самої дитини, а й членів її сім’ї, у яких з’явиться можливість працевлаштуватися. Актуальність проекту не викликає жодних сумнівів. А серед запропонованих заходів (на період до 2015 року) можна назвати курси підвищення кваліфікації для педагогів, котрі працюють із такими дітьми. Це потребує, зокрема, започаткування відповідних навчальних центрів.

Другий проект – «Бессарабський діалог – платформа транскордонного спілкування та співробітництва» є логічним продовженням та допов­ненням цілого комплексу ухвалених облрадою рішень. Зокрема, Стратегії економічного й соціального розвитку Одещини до 2020 року, Стратегічного плану підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Придунав’я, цілої низки цільових і комплексних програм, спрямованих на розвиток громадянського суспільства, патріотичне виховання молоді, посилення міжнародної діяльності нашого регіону.

Мета проекту – створення на основі сучасних технологій своєрідного «віртуального майданчика», який сприятиме співробітництву органів влади, політичних партій, громадських організацій і приватних осіб. У рамках колективної діяльності територіальних громад можна обговорити досить широке коло питань: від збереження історично­культурної спадщини й охорони довкілля до різних аспектів соціально­економічного розвитку. Довгостроковою перспективою проекту є залучення громадян до транскордонного спілкування за допомогою віртуальної платформи. Мають бути створені умови для веб­спілкування, тематичних зустрічей, а також он­лайн­подорожей історичними місцями в музеях або місцях культурної спадщини.

Зазначу також, що, відповідно до умов конкурсу, ми можемо одержати на кожний проект із Фонду підтримки місцевого самоврядування приблизно по 500–600 тисяч гривень. Частка місцевих бюджетів становитиме близько 10 відсотків. У будь­якому разі участь у такому конкурсі – це стимул для розробки інших проектів з розв’язання проблем регіону спільними зусиллями влади і громадськості. Сподіватимемося на те, що наші пропозиції гідно пройдуть конкурсний відбір і ми зможемо їх успішно втілити. 

Розмовляв Євген ТИЩУК.

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Конгрес США хоче дозволити конфіскацію активів РФ та змусити Байдена розширити санкції – посол Вчора, 18 квітня

Партія проукраїнського прем’єра виграла вибори у Хорватії, дещо втративши позиції Вчора, 18 квітня

Глава Міноборони Німеччини: Україна все ще може перемогти у війні проти РФ Вчора, 18 квітня

Саміт ЄС підтримав термінову доставку засобів ППО в Україну Вчора, 18 квітня

Новий проєкт допомоги США, Берлін шукає ППО Україні, війська РФ йдуть з Карабаху: новини дня Вчора, 18 квітня

Байден підтримав пропозицію Джонсона щодо фінансування України Вчора, 18 квітня

Зеленський – лідерам ЄС: Наше небо і небо сусідів заслуговує на однакову безпеку Вчора, 18 квітня

Столтенберг закликає членів НАТО давати зброю Україні замість витрачати 2% ВВП на оборону 17 квітня

Столтенберг анонсував засідання Ради Україна-НАТО 19 квітня 17 квітня

Столтенберг підтверджує: у НАТО достатньо систем ППО, аби передати частину Україні 17 квітня