Новели революційної законотворчості

Про вибори

8 квітня парламентарії ухвалили в другому читанні та в цілому зміни до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та деяких інших законів України щодо техніко­юридичного вдосконалення виборчого процесу. Серед ключових змін, передбачених законодавчим актом, такі:

– у разі одночасного проведення президентських і місцевих виборів, для місцевих виборів не створюються окремі дільничні виборчі комісії;

– скорочено кількість членів дільничних виборчих комісій на місцевих виборах: для малих дільниць – 10–14 осіб (замість 10–16), для середніх – 12–16 (замість 14–20), для великих – 14–18 (замість 18–24);

– рішення виборчих комісій повинні ухвалюватися більшістю голосів від складу комісії, а не від більшості присутніх на засіданні, як це визначено тепер;

– заборонено вносити зміни до списків виборців у день голосування, а рішення про скасування реєстрації кандидатів у депутати чи на посаду міського голови можуть прийматися не пізніше, ніж за 11 днів до дня голосування;

– результати голосування на виборчій дільниці визнаються недійсними, якщо встановлено, що на ній незаконно проголосувало 5 відсотків від кількості виборців на дільниці, або ж кількість бюлетенів в урнах на 5 відсотків перевищує кількість виборців;

– терміни проведення голосування на місцевих виборах скорочуються до 12 годин – із 8 до 20 години.　

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо скасування утилізаційного збору та акцизу з переобладнання транспортного засобу)». Законодавчим актом скасовано сплату екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та звільнено від оподаткування акцизним податком операції з переобладнання ввезеного на митну територію України непідакцизного транспортного засобу в підакцизний легковий автомобіль.　

Ухвалено також Закон «Про внесення змін до Кримінально­виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів».

Як пояснив автор законодавчої ініціативи – Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін, законодавчий акт вдосконалює порядок і умови відбування покарання у вигляді обмеження волі, врегульовує права засуджених на працю, відпочинок, пенсійне забезпечення.

— Цей законопроект виник на допомогу політв'язням, яких багато з'явилося в останні 3—4 роки і які на собі випробували те, про що йдеться в цьому документі, — підкреслив доповідач.

Згідно зі статтею 8 ухваленого закону, засуджені мають право на вільний вибір і допуск лікаря для отримання медичної допомоги, зокрема і за власні кошти. Також статтею встановлюється восьмигодинний робочий день (із 7­ї до 17­ї години або з 6­ї до 16­ї години), але не більш як 40 годин на тиждень.

Забороняється безпідставне примусове переривання сну в’язнів у нічний час, зокрема і для перевірки наявності засуджених. Окрім того, забороняється розміщувати засуджених, які прибули до установи виконання покарання, разом із особами, котрі мають дві або більше судимостей, а також особами, «які можуть негативно на них вплинути за своїми психологічними якостями». За це несе персональну відповідальність керівник її адміністрації.

Відповідно до статті 21, особи, хворі на туберкульоз, мають бути розміщені окремо від інших ув’язнених.

Істотно розширено перелік осіб, які можуть без спеціального дозволу (акредитації) в будь­який час безперешкодно відвідувати установи виконання покарань для контролю та перевірок. Серед них, зокрема, народні депутати України, їхні помічники, а також депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови або спеціально уповноважені ними представники.

Ці категорії осіб, а також представники ЗМІ, під час відвідування установ виконання покарань вправі безперешкодно, без обмеження в часі, за максимального сприяння працівниками та адміністраціями установ виконання покарань пересуватися територією установ виконання покарань, робити аудіо­ та відеозапис та поширювати отриману інформацію, проводити ревізії, подавати усні або письмові запити, ознайомлюватися зі звітністю, особовими справами засуджених, спілкуватися з будь­якими працівниками установ виконання покарань та ув’язненими (також на умовах анонімності).

Відповідно до нового порядку й умов відбування покарання у вигляді обмеження волі, засуджені мають право носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери, гроші, мобільні телефони, а також інші цінні речі.

Засудженому дозволено мати при собі не більш як десять примірників книг, а ось кількість газет і журналів віднині не обмежується.

Також ув’язнені мають право звертатися за консультацією та лікуванням до ліцензованих закладів охорони здоров’я, що надають платні медичні послуги та не належать до пенітенціарної служби. Оплата таких послуг і придбання необхідних ліків здійснюється засудженим або його рідними та близькими за рахунок власних коштів.

Особа, яка під час відбування покарання набула права на пенсію, може подати адміністрації виправного закладу клопотання про виклик представників Пенсійного фонду України та офіційну передачу їм необхідних документів безпосередньо від особи, яка відбуває покарання або від її представника за нотаріальним дорученням.　

Також народні депутати ухвалили Закон «Про відновлення довіри до судової системи України». Закон визначає правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади в разі виявлення фактів порушення присяги. Повноваження проводити таку перевірку суддівського корпусу надано Тимчасовій спеціальній комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка складається з 15­ти членів. Пленум Верховного Суду України визначатиме 5 кандидатур членів комісії, які повинні бути суддями у відставці. 10 інших кандидатур – представників громадськості з юридичною освітою – порівну визначатимуть урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики та Верховна Рада.