Хроніка протестів

19 січня

19 січня після народного віча на «Євромайдані» в Києві група радикально налаштованих протестувальників штурмувала кордон міліції на вулиці Грушевського.

Активісти «Автомайдану» закликали громаду пікетувати Верховну Раду України, доки депутати не змінять ухвалених 16 січня законів. Автоколону біля стадіону «Динамо» зупинив кордон міліції.

Численні сили радикально налаштованих протестувальників (у масках, касках, із палицями й навіть респіраторами та протигазами, які згодом їм таки знадобилися) намагалися самостійно розібрати загорожу з автобусів та вантажівок.

Народні депутати України Віталій Кличко, Володимир Яворівський і Олег Ляшко закликали мітингувальників не застосовувати сили проти міліції і не вдаватися до провокацій, проте зупинити молодь було вже неможливо.

У хід пішли імпровізовані щити, палиці, труби, піротехніка, запальні суміші, бруківка та інші підручні засоби. Міліціонери у відповідь кидали світлошумові та газові гранати, кийками завдавали ударів, цілячись у життєво важливі органи людей, били їх.

Наступ на кордон правоохоронців із застосуванням запальних сумішей призвів до загорання автомобілів та автобусів, якими було перекрито вулицю. Міліціонери, кількість котрих помітно збільшилася, застосовували проти протестувальників травматичну зброю та водомети.

Протистояння тривало всю ніч і весь наступний день. До обіду запал боротьби дещо вщух. У точкових атаках на правоохоронців використовували запальні суміші, петарди та бруківку. Силовики застосували травматичну зброю, сльозогінний газ і світлошумові гранати.

 

20 січня

У понеділок, 20 січня, за дорученням Президента України Віктора Януковича створено миротворчу робочу групу у складі секретаря РНБО Андрія Клюєва, міністра юстиції Олени Лукаш і радника Президента Андрія Портнова.

Для консультацій опозиціонери делегували Олександра Турчинова від ВО «Батьківщина», Віталія Ковальчука від партії «УДАР», Руслана Кошулинського від ВО «Свобода» та Юрія Луценка від громадськості. Вони передали групі влади вимоги «Майдану» до Президента України і зажадали термінової зустрічі з Віктором Януковичем.

Цього самого дня Президент України у зверненні до українського народу з офіційного веб­сайта закликав не йти за тими, «хто прагне спровокувати розкол між державою і суспільством та хоче вкинути український народ у горнило масових безладів».

Віктор Янукович висловив готовність знайти шляхи подолання наявних суперечностей. Але тепер, коли мирні акції переростають у масові заворушення, супроводжуються погромами, підпалами і насильством, він переконаний, що такі явища несуть загрозу не лише для громадськості Києва, а й для усієї України. Також Президент по­обіцяв, що докладе всіх зусиль, аби забезпечити громадський порядок, захистити права мирних громадян, і використовуватиме всі правові та інші, передбачені законами України методи для гарантування громадського спокою і безпеки всіх наших співвітчизників.

Цього самого дня з приміщення Жовтневої лікарні невідомі викрали громадського активіста Ігоря Луценка і потерпілого під час сутичок на Грушевського Юрія Вербицького. Першого після багатогодинних катувань викрадачі відпустили вже ввечері, йому вдалося вибратися із лісу неподалік Борисполя. На жаль, уже бездиханне тіло другого знайшли наступного дня в тій самій лісосмузі. У МВС зазначили, що чоловік зі зв’язаними руками, численними забоями і гематомами помер від переохолодження.

21 січня

У ніч із понеділка на вівторок (20–21 січня) сутички тривали. З боку радикалів летіли пляшки із запальною сумішшю, каміння, палиці. Спорудили й катапульту, та вона виявилася малоефективною. Пізніше міліціонери її зруйнували. Мітингувальників у зоні протистояння було досить багато, проте тільки невелика частина (100 – 150 осіб) вдавалася до активних дій.

На ранок ситуація дещо стабілізувалася. Протестувальники почали відновлювати барикади. Протягом дня 21 січня постійно відбувалися точкові зіткнення. Лунали повідомлення з гучномовця від працівників МВС про те, що наближення до правоохоронців на три метри вважатимуть посяганням на їхнє життя та здоров’я, а також про кримінальну відповідальність за заворушення.

22 січня

День соборності і свободи (22 січня) Україна зустріла зі смутком в очах. В ході протистоянь на вулиці Грушевського в Києві з’явилися жертви.

Генпрокуратура України підтвердила загибель двох людей на вулиці Грушевського через смертельні поранення. Працівники МВС стверджували, що в силовиків, які охороняли громадський порядок у центрі столиці, вогнепальної зброї взагалі не було.

На цьому наголосив і прем’єр Микола Азаров на черговому засіданні уряду. Всю відповідальність за події в Києві він поклав на опозицію.

Прем'єр доручив міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку забезпечити правоохоронців належною допомогою і підтримкою.

Президент України Віктор Янукович закликав опозицію сісти за стіл переговорів і зупинити протистояння. Він висловив жаль з приводу загибелі людей у зіткненні, спровокованому «екстремістами від політики». «Ще не пізно зупинитися і врегулювати конфлікт мирним шляхом», – зазначив глава держави і попросив людей повернутися до своїх домівок.

23 січня

23 січня відбувся другий раунд переговорів Президента України Віктора Януковича та учасників робочої групи з урегулювання політичної кризи з лідерами опозиційних парламентських фракцій. На час перемовин міліціонери та пікетувальники на вулиці Грушевського пообіцяли не застосовувати силу одні проти одних. Переговори не дали очевидного прогресу на шляху до подолання кризи в державі.

Цього самого дня в мережі Інтернет з’явився ролик, як бійці спецпідрозділу МВС «Беркут» та інші силовики в чорній формі внутрішніх військ знущаються із затриманого на Грушевського чоловіка. Ним виявився Михайло Гаврилюк. Після оприлюднення відео його знайшли, і вже ввечері у штабі самооборони «Майдану» він отримав медичну допомогу.

На відео видно, як «беркутівці» роздягли активіста, а потім фотографувалися з ним на морозі, після чого оголеного відправили в автобус. На тілі чоловіка видно чималі забої. Трохи згодом на сайті МВС України з’явилась інформація про те, що міністерство «приносить вибачення за неприпустимі дії людей у міліцейській формі, які фігурують у відео з оголеним чоловіком, що було поширене в ЗМІ».

24 січня

24 січня мітингувальники розширили й укріпили свої позиції, а також захопили приміщення Мінагрополітики, розташоване в межах барикад «Євромайдану». Також у західних регіонах країни активісти атакували та захопили декілька приміщень обласних рад та державних адміністрацій.

Тим часом Шевченківський район­ний суд столиці звільнив двох «в'язнів Банкової». Виносячи рішення, судді посилалися на закон, прий­нятий 16 січня, про зміни до так званого «закону про амністію» щодо звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які є підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні кримінальних дій у період з 21 листопада по 26 грудня 2013 року.

На підставі цього закону уникли відповідальності за побиття людей і напад на журналістів й бійці спецпід­розділу «Беркут» та міліціонери.

На час перемир’я було припинено спроби атакувати кордони міліціонерів на вулиці Грушевського. Силовики до активних дій не вдавалися. Мітингувальники здебільшого займалися укріпленням барикад.

25-26 січня

Протягом вихідних (25–26 січня) вони захопили Український дім, що на Європейській площі, відтіснивши звідти загони внутрішніх військ МВС. Там облаштували штаб, медпункт та місце для обігріву.

У ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що активісти знайшли на даху приміщення декілька патронів та гільз для нарізної зброї. Вони висували припущення, що саме з цієї позиції снайпер вів вогонь 22 січня, коли загинули протестувальники.

25 січня на Хрещатику мітингувальники захопили будівлю Міністерства енергетики та вугільної промисловості, проте після тривалих переговорів із міністром енергетики Едуардом Ставицьким приміщення звільнили. А вже в ніч на понеділок активісти організації «Спільна справа» захопили приміщення Міністерства юстиції України, що на вулиці Городецького, укріпивши його барикадами. Щоправда, по обіді активісти прийняли рішення звільнити Мін’юст, пообіцявши подальше блокування.

Загострилося протистояння і за межами столиці. Протестувальники штурмували і утримували облдерж­адміністрації під своїм контролем в Івано­Франківську, Львові, Луцьку, Чернівцях, Тернополі, Хмельницьку, Рівному, Вінниці, Житомирі та Полтаві. Блокування і спроби штурму приміщень облдержадміністрацій відбулися в Дніпропетровській, Запорізькій, Чернігівській і Херсонській областях. Нагадаємо, що Сумська і Черкаська ОДА деякий час були зайняті мітингувальниками, проте працівникам міліції вдалося звільнити адмінбудівлі.

Тривали протестні акції і провладні мітинги під адміністративними установами в Одеській, Миколаївській, Харківській, Луганській областях.

Того самого дня завершився третій етап переговорів Президента України Віктора Януковича з лідерами опозиційних парламентських фракцій. Учасники дійшли консенсусу з деяких питань, проте конкретних кроків для врегулювання протистояння, яке на той час, за офіційними даними, призвело вже до чотирьох смертей, так і не зробили.

26 січня близько першої години дня у Михайлівському Золотоверхому соборі відбулася панахида за білорусом Михайлом Жизневським, убитим 22 січня на вулиці Грушевського. В неділю в селі Березнуватівка на Дніпропетровщині поховали застреленого в Києві вірменина Сергія Нігояна. Львів’янина Юрія Вербицького відправили в останню путь у рідному місті 24 січня.

Папа Римський Франциск після недільної молитви «Ангел Господній» у Ватикані побажав, щоб в Україні «розвивався конструктивний діалог між інституціями та громадянським суспільством». Про це повідомило Радіо Ватикану.

27 січня

27 січня пізно ввечері після закінчення переговорів Президента України Віктора Януковича із лідерами опозиційних парламентських фракцій Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком та Олегом Тягнибоком міністр юстиції Олена Лукаш повідомила про результати перемовин. Зокрема, вона зазначила, що Арсеній Яценюк не дав згоди обійняти посаду в оновленому уряді, яку запропонував йому Віктор Янукович у ході попереднього раунду переговорів, а Віталій Кличко відмовився від посади віце­прем’єр міністра з гуманітарних питань.

Сторони дійшли згоди ухвалити політичне рішення про скасування прийнятих 16 січня цього року законів, які викликали «численні дискусії», поінформувала Олена Лукаш, але зауважила, що закони, котрі не викликають зауважень, завтра будуть ухвалені парламентом знову.

28 січня

28 січня близько 10­ї години ранку, відразу після відкриття позачергової сесії Верховної Ради України, на сайті Кабінету Міністрів з’явилося повідомлення про те, що Прем’єр­міністр України Микола Азаров подав у відставку. «З метою створити додаткові можливості для суспільно­політичного компромісу, заради мирного врегулювання конфлікту я прийняв особисте рішення просити Президента України прийняти мою відставку з поста Прем'єр­міністра України», – йдеться у заяві Миколи Азарова. Глава держави прийняв відставку очільника уряду того самого дня по обіді.

А Верховна Рада України скасувала 9 із 12 законів, які обмежували громадянські свободи українців і були прийняті 16 січня «в ручному режимі». За відповідне рішення проголосував 361 народний депутат. Скасовували закони пакетом і без обговорення.

29 січня

29 січня Верховна Рада України ухвалила за основу і в цілому законопроект представника Президента України в парламенті Юрія Мірошниченка щодо амністії учасників акцій протесту. За таке рішення віддали голоси 232 народні депутати. Цьому передували два візити Віктора Януковича у Верховну Раду для перемовин із фракцією Партії регіонів.

Документ передбачав звільнення адміністративних будівель мітингувальниками – йшлося про органи місцевого самоврядування і органи виконавчої влади. Також активісти мали припинити блокування автошляхів. А всі ті, хто брав участь у масових акціях протесту і перебував під слідством або до кого застосовано санкції, мали бути амністовані.

30 січня

30 січня в селі Вишеньки Бориспільскього району знайшовся викрадений тиждень тому активіст «Автомайдану» Дмитро Булатов. Як розповів він сам, невідомі його били, катували, порізали вухо та навіть розпинали – на руках в нього були проколи. Активіст не знав, хто його викрав, але зауважив, що чоловіки розмовляли з російським акцентом.

Після тривалих знущань його вивезли та викинули з машини. Жорстоко побитий, він ішов селом, стукаючи в усі двері, доки нарешті його впустив один із місцевих жителів.

Окрім того, цього самого дня пожежно­рятувальна служба Києва 17 разів за добу виїжджала гасити підпалені автомобілі, з яких частково пошкоджені та повністю згоріли 23 автівки. За інформацією штабу «Євромайдану», спалені автомобілі належали активістам. За кожним фактом пожежі міліція Києва відкрила кримінальне провадження. Зазначимо, що протягом двох тижнів радикальних протестів в Україні підпалили 41 авто активістів «Майдану». Наймасовіші підпали сталися в Києві.

31 січня

31 січня Президент України Віктор Янукович підписав закони про «амністію» та про скасування прий­нятих 16 січня так званих законів про диктатуру.

Також глава держави підписав чотири закони, які 28 січня парламент ухвалив на заміну скасованим.

31 січня Служба безпеки України, дослідивши матеріали з серверів офісу «Батьківщини», вилучені під час обшуку, відкрила кримінальне провадження за фактом вчинення дій, спрямованих на захоплення державної влади.

Про це повідомив начальник Головного слідчого управління СБУ Максим Ленко в ефірі одного з віт­чизняних телеканалів.

***

Підсумки силових протистоянь підбила Генеральна прокуратура: більш як півтисячі потерпілих та 140 арештованих.

— Половина травмованих, – заявили у ГПУ, – правоохоронці. За даними слідства, через заворушення загинуло 4 людини, у тому числі й силовики. Загалом затриманими залишаються 234 особи.

Проте правоохоронці забули внести до своїх підрахунків більш як 30 зниклих безвісти активістів–«євромайданівців», яких розшукують у штабі мітингувальників. А поки Генпрокуратура рахує та перевіряє дані у ЗМІ, люди зникають і далі.

У ГПУ зауважили: «Численні порушення законів зумовили помилкове враження безкарності». Водночас у Генеральній прокуратурі заявили про створення спеціальної групи, яка контролюватиме виконання ухваленого законопроекту про амністію. І нагадали: дотримання закону залежить однаково як від судів і правоохоронних органів, так і від учасників та організаторів масових протестів.

 

Підготували Тарас РОМАНЮК і Микола БІЛОКОПИТОВ (фото).