№3, лютий 2014

Діагноз: бідність

У Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та праці за сприяння Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Пухти НАН України відбувся семінар із багатообіцяючою назвою «Нові підходи в політиці подолання бідності в Україні».

– У нашій боротьбі з бідністю поки що перемагає бідність. Незважаючи на співвідношення кількості автомобілів, телевізорів, квадратних метрів житла на тисячу населення, 60—70 відсотків громадян України продовжують вважати себе бідними, – підкреслив Перший заступник Голови Комітету Ярослав Сухий.

Народний депутат зауважив, що, з формальної точки зору, наше пенсійне забезпечення повністю відповідає стандартам Міжнародної організації праці, коли пенсія становить 45 відсотків від зарплати.

– Але ми так само бачимо, що розмір цієї пенсії нікудишній. У 2003 році середня заробітна плата була 462 гривні, нині – близько 3200, і це нічого не змінило, бо життя стало страшенно дорогим. Тому маємо сказати суспільству: боротьба з бідністю – це не тільки цифри чи проценти. Це, скажімо, можливість [оплатити й. – Ред.] отримувати нормальну медичну допомогу. Без системного, комплексного підходу ми цю справу з місця не зрушимо, навіть прийнявши ще десять указів [про стратегію боротьби з бідністю. – Ред.], – наголосив Ярослав Сухий.

Заступник міністра соціальної політики В'ячеслав Коломієць зауважив: незважаючи на складний стан економіки, уряд не знизив жодного з соціальних показників. Зовсім навпаки: за три останні роки середньомісячна зарплата зросла на 22,8 відсотка, а прожитковий мінімум – на 32. Також В'ячеслав Коломієць розповів про ефект нової редакції закону про зайнятість населення. Реакція ринку праці виявилася такою: за 9 місяців 2013 року чисельність зайнятого населення збільшилася на 62,2 тисячі осіб й у цілому становила 20,5 мільйона осіб.

Голова підкомітету з питань соціального захисту та соціальних гарантій, рівня життя і повернення заощаджень населенню Комітету з питань соціальної політики та праці Руслан Зелик відніс до категорій із найбільшим ризиком бідності багатодітні домогосподарства з трьома й більше дітьми. Примітно, що рівень бідності усіх аналогічних домогосподарств у 2—3 рази вищий, аніж без дітей.

Парламентарій звернув увагу на пропоновані урядом зміни до Закону «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

– Цей проект нині на розгляді нашого комітету. Його ухвалення означатиме повну ліквідацію конституційного значення прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту. Наступним кроком може стати скасування закону про прожитковий мінімум узагалі, – підкреслив Руслан Зелик.

– Коли ми починаємо говорити про нові підходи до подолання бідності, очевидним є недостатня ефективність теперішніх, – наголосила завідувач відділу дослідження рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Пухти НАН України Людмила Черенько.

– Де проводити межу бідності – це завжди політичне рішення. Умовно кажучи, якщо в людини пенсія
1163 гривні, вона ще бідна, а 1165 – уже ні, – зауважила експерт.

Людмила Черенько оптимістично заявила: якщо ми все­таки дочекаємося економічного зростання, це навіть без якихось зусиль держави дасть позитивний ефект зниження рівня бідності. Втім, є нюанс: без цілеспрямованої державної політики найбільшу користь від піднесення економіки отримають тільки багаті.

– Не змінивши принципи й механізми розподілу доходів громадян, ми законсервуємо модель суспільства з незначною групою багатих і великою бідністю. Це небезпечне соціальне явище загрожує всім, у тому числі й забезпеченим громадянам, – підкреслила фахівець.

На її думку, традиційні методи покращення ситуації — серйозні зміни в податковій чи бюджетній системі — за нинішнього рівня тінізації економіки призведуть лише до «розмивання» середньодохідної групи, яка в Україні так і не перетворилася на середній клас.

– За діючої системи ми не зможемо перенаправити фінансові потоки від багатих до бідних, а тільки посилимо податковий тягар на середньодохідну верству суспільства. Це означає, що починати слід із детінізації, – наголосила представник Інституту демографії та соціальних досліджень.

Другий фронт боротьби – це кардинальна зміна системи соціальної підтримки, адже нині державні соціальні зобов'язання «вже перейшли межу здорового глузду» й реципієнтами такої підтримки є 56 відсотків населення.

– Замість постійного підвищення соцстандартів треба говорити про перерозподіл фінансових ресурсів усередині самої соціальної системи, відмову від неефективних пільг, які руйнують адресність, не дають коштам дійти до тих, хто їх справді потребує, – зауважила Людмила Черенько.

На її думку, вкрай важлива легалізація доходів: нині органи соцзахисту не можуть відрізнити бідну людину від небідної, оскільки вони приносять однакові довідки. А саме суспільство не засуджує заможних людей, які отримують такі соціальні виплати.

Заступник голови Спільного представницького органу об'єднань профспілок Григорій Осовий звернув увагу на те, що бідність провокує низький рівень вартості праці вітчизняних робітників. Серед причин такого становища: 75 відсотків основних фондів підприємств України мають критичний рівень зношеності, тоді як у країнах Європи цей показник – близько 25 відсотків.

– На жаль, під час масштабної приватизації, коли майже 80 відсотків підприємств перейшли в приватні руки, влада не використала шансу модернізувати виробництво та створити високопродуктивні робочі місця, – зауважив промовець.

Цікаві дані про масштаби вітчизняного тіньового сектору навела головний науковий співробітник Науково­дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі Галина Лопушняк. Як виявилося у ході статистичного опитування,
48 відсотків респондентів на всіх своїх роботах отримували зарплату виключно в конвертах.

– Якби ці 48 відсотків працюючого населення легально отримували хоча б мінімальну зарплатню, то до місцевих бюд­жетів у вигляді податку на доходи фізичних осіб додатково надійшло б 21,6 мільярда гривень, а в Пенсійний фонд – 48,2 мільярда, – підкреслила вона. Примітно, що тільки 30 відсотків опитаних задоволені своєю роботою, а 90 відсот­ків респондентів не влаштовує рівень їхніх доходів.

Ключова теза директора Центру перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України Леоніда Ільчука: соціальну політику держави слід спрямувати на те, щоб джерелом підвищення добро­буту населення стали доходи від ефективної праці, трудової активності та підприємницької ініціативи.

– Необхідно відродити стимулюючий характер заробітної плати. Її частка в доходах населення повинна становити не менш як 80—85 відсотків, а не 41,2, як нині. Людина має заробляти собі на життя, а не чекати на соціальну допомогу від держави, інколи отримуючи її в такому розмірі, що й працювати не варто. Це спонукає до психології утриманства, а відтак і небажання забезпечувати собі належний життєвий рівень працею. Саме тому, з психологічної точки зору, від 70 до 90 відсотків українців вважають себе бідними, – підкреслив Леонід Ільчук.

Серед інших пропозицій експерта: змінити акценти державної політики на ринку праці – від субсидійованої зайнятості до послуг із професійно­технічної підготовки та профорієнтації.

За результатами обговорення учасники семінару рекомендували Кабінету Міністрів: внести на розгляд парламенту проекти законів про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, а також про запровадження роботодавцем гнучкої форми зайнятості, зокрема шляхом запровадження дистанційних умов праці; вдосконалити Державну цільову соціальну програму подолання та запобігання бідності на період до 2015 року; затвердити Загальнодержавну програму розвитку соціального житла; вдосконалити методику обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги; економічно стимулювати надання якісної освіти; забезпечити впровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування тощо.  

Ігор БЕККЕР

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня

Франція незабаром поставить Україні 78 САУ Caesar – міністр Вчора, 27 березня

У Чехії кажуть, що в межах її ініціативи Україна потенційно може отримати 1,5 млн снарядів Вчора, 27 березня