«Сьогодні я бачу, чого я не зробив, бо збоку, і з відстані років видніше. Я мрію про те, щоб нові політики це зробили, а я підказуватиму»

Ці слова, датовані 2001 роком, сьогодні актуальні, як ніколи. Вони взяті з роздумів автора, присвячених десятиліттю проголошення незалежності нашої держави, в яких перший Президент незалежної України розмірковує над процесом становлення її державності. Тоді він високо тримав багнет на барикадах політичної боротьби, проте і сьогодні не склав зброї. 10 січня Леоніду Кравчуку виповнилося вісімдесят.

Особистість першого Президента України досить контроверсійна: для когось він герой і патріот, а для когось – державний діяч, за часів правління якого економіка країни зазнала карколомних змін, а соціум відгукнувся на них «кравчучкою». Проте, хоч би там як, внесок цієї, без перебільшення історичної особистості в державотворчі процеси України переоцінити важко… Саме підпис Леоніда Кравчука стоїть під Біловезькими угодами, під Постановою Верховної Ради України «Про проголошення незалежності України», іншими законодавчими актами початку дев’яностих. Його дипломатичності, яку називали політикою «поміж крапельками», завдячуємо в багатьох ситуаціях, коли потрібно було приймати важкі вольові рішення задля майбутнього України.

Довелося пережити Леонідові Макаровичу й стрес перехідного періоду в економіці, тривалі шахтарські страйки з вимогою провести дострокові парламентські та президентські вибори.

Леонід Кравчук погодився на них у березні 1994 року. І попри майже тотальну впевненість у перемозі Леоніда Кравчука, її здобув Леонід, як тоді казали – другий, – Кучма. Передача влади відбулася демократично і цивілізовано, по­європейськи стримано. Наступні 12 років Леонід Кравчук був народним депутатом України. 2006­го вийшов з керівних органів партії СДПУ(о) і продовжив, за його словами, не прив’язану до однієї політсили активну громадську і політичну діяльність.

Ініціативу Леоніда Кравчука створити Конституційну асамблею 2011 року підтримав Президент України Віктор Янукович. Цей дорадчий орган при главі держави має на меті підготувати проект внесення змін до Основного Закону України. Очільником Конституанти призначено Леоніда Кравчука. За його словами, вже підготували концепцію внесення змін до Конституції України. Вони здебільшого стосуються модернізації системи влади в країні. Леонід Кравчук акцентував свою увагу саме на згаданому аспекті модернізації Основного Закону недарма. На його переконання, чинний владний механізм не виправдав покладених надій і виявився малопридатним для управління державою, що стало головною причиною масових акцій протесту наприкінці 2013 року.

Мабуть, загострене почуття відповідальності за Україну як першого її Президента не полишало Леоніда Кравчука ніколи, а за часів кризи в державі він активізується і вдається до миротворчих дій. Загальнонаціо­нальний «круглий стіл» «Об’єднаємо Україну» саме за ініціативою Леоніда Макаровича став відправною точкою діалогу влади з представниками опозиції, громадянського суспільства. 13 грудня 2013 року засідання «круглого столу» відбулося за участю нинішнього Президента України Віктора Януковича. Леонід Кравчук запропонував учасникам заходу розробити меморандум взаєморозуміння. Він зазначив, що під час засідання лунає багато заяв і пропозицій для виходу України з кризової ситуації, які необхідно уніфікувати. Учасникам «круглого столу» запропонували направити в робочу групу представників, які і розроблять відповідний документ.

І це тільки видима частина айсберга нинішньої діяльності першого Президента України (1991–1994 рр.). «Підказувати» своїм наступникам він має право. Його досвід – політика і державного керівника є унікальним і колосальним.

Бажаємо Леонідові Кравчуку, щоб ініціатива конституційного реформування мала успішне продов­ження на користь розвитку демократії, громадянського суспільства, реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні, а робота модернізованого владного механізму принесла задоволення усім сущим в Україні людям.

З ювілеєм Вас, Леоніде Макаровичу!

З роси і води!

Автор: Тарас РОМАНЮК