№21, листопад 2013

Сутність демократії за Кельзеном

Науковці Київського університету права НАН України спільно з Посольством Австрії провели міжнародну конференцію «Актуальність юридичних праць Ганса Кельзена для сучасних України та Австрії», присвячену 132-й річниці від дня народження видатного вченого.

Ключовим моментом заходу стала презентація першого видання українською мовою праці Ганса Кельзена «Про сутність і цінність демократії», ініційованого останнім із живих учнів класика Гербертом Шамбеком, який свого часу очолював Федеральну раду (верхню палату парламенту) Австрії, професором, почесним доктором багатьох університетів. До втілення ідеї в життя активно долучилися ректор Київського університету права НАН України, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, професор Юрій Бошицький і Надзвичайний та Повноважний Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм. Переклав науковий твір Олександр Макровольський, досвідчений мовознавець, добре обізнаний з працями Ганса Кельзена.

Монографія вперше побачила світ у 1920 році, коли автор уже мав власний практичний досвід становлення демократії, оскільки брав безпосередню участь у демократичних державотворчих процесах в Австрії. Ганс Кельзен є одним із авторів Федеральної Конституції Австрії та адептом закріплення у ній положень про першу в Європі систему конституційного нагляду, яка пізніше була впроваджена у багатьох державах світу. У праці правник і філософ утілив власне бачення політичного ідеалу, в контексті свого уявлення про право та наукову методологію.

Учений не обмежувався розв’язанням буденних юридичних проблем свого часу, він ґрунтовно досліджував політичні явища, висловлював свої міркування про парламентаризм, інститут референдуму, форму й конструкцію недоторканності (імунітету), принцип більшості та пов'язаний з ним захист прав меншин, демократизацію державного управління і судочинства, роль виборів та відповідальність народних обранців перед своїми виборцями. Також у полі його наукових інтересів була проблематика недоступності для більшості громадян управління державними справами, недовіри до влади через корупцію, відсутності суспільного компромісу, релятивізму демократії тощо. Посутньо, всі ці питання є актуальними і для України, і для європейської та світової спільноти в цілому.

Тож на конференції у жвавих дискусіях обговорювали не тільки ідею демократії Кельзена, засновану на пріоритеті індивідуальної свободи і автономії особистості, яку покликана захищати демократична держава, а й актуальні питання конституційного права загалом. Так, професор Герберт Шамбек наголошував, що для реалізації влади конституція, як основний закон держави, має представляти та інтегрувати силу держави. Тому влада на вимогу суспільства й окремих осіб повинна надавати відповідь, пов’язану в багатьох випадках із соціальною допомогою. Всі ці завдання держава зможе виконувати лише за умови тривалості свого буття, тому важливим є континуїтет (послідовність) конституції. Також він зазначив, що положення праці Ганса Кельзена, звісно, якщо вони будуть затребувані законодавцями, матимуть позитивний вплив на реформування вітчизняної політичної і правової систем, формування сучасного правового мислення, правової свідомості і правової культури. Науковці, юристи­практики, державні службовці, врешті, кожен, хто переймається майбутнім своєї країни, знайде у монографії вченого корисні і цікаві міркування.

У ході дискусій виявилося, що актуальність праць великого вченого – це не єдине, що зближує його з Україною.

– Батько Ганса Кельзена родом із Галичини, яка до 1919 року входила до складу Австро­Угорської імперії, — зазначив Герберт Шамбек.

– І бажання зміцнити довіру до влади, – додав Вольф Дітріх Хайм. Він також звернув увагу на те, якого потужного ефекту в цьому напрямі надало ініційоване Кельзеном упровадження конституційної юстиції в тогочасній Австрії.

Представники суддівського корпусу, зокрема, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя Верховного Суду Ігор Самсін зазначив, що в контексті застосування законодавства судді, не кажучи вже про юридично необізнаних громадян, постійно стикаються і з проблемою тлумачення норм.

– Законів у нас багато, але реально працює тільки половина. З іншими не знаємо, що робити, бо їх можна по­різному тлумачити, – сказав він.

І саме тут, за словами Ігоря Самсіна, як ніколи актуальним є вчення про правову норму. Він зазначив, що, використовуючи напрацювання Ганса Кельзена, судді Верхов­ного Суду України спільно з науковцями обґрунтували необхідність наукового підходу до питань тлумачення права і вже завершується робота над підготовкою чергового видання практичного курсу тлумачення правових актів.

Підсумовуючи конференцію, Юрій Бошицький і Вольф Дітріх Хайм підтримали пропозиції, не раз висловлені учасниками заходу, щодо проведення «кельзенських читань» щороку. Вони стануть важливим чинником сучасної інтерпретації і переосмислення праць австрійського вченого з українським корінням і сприятимуть поглибленню українсько­австрійського співробітництва.

Автор: Тарас РОМАНЮК

Останні новини

ЗМІ: ЄС схвалив виділення до 1,4 млрд євро з доходів з росактивів на купівлю зброї для України Вчора, 24 червня

Боррель підтвердив, що ЄС розглядає санкції проти Грузії через закон про "іноагентів" Вчора, 24 червня

ЄС наступного тижня виділить на підтримку України першу частину із 2,5 млрд євро від росактивів Вчора, 24 червня

ЄС офіційно схвалив 14-й пакет санкцій проти РФ, що вперше б'є по російському газу Вчора, 24 червня

Відрив ультраправих у Франції, сербські снаряди в ЗСУ, санкційні умови Орбана: новини вихідних Вчора, 24 червня

Дуда прибув із візитом до Китаю, щоб зокрема обговорити війну в Україні 23 червня

FT: З 2022 року Україна отримала сербські боєприпаси на 800 млн євро 22 червня

Віцеканцлер Німеччини попередив Китай про економічні наслідки підтримки Росії 22 червня

Трамп: Байден не мав обіцяти Україні членства у НАТО 21 червня

У Німеччині затримали трьох людей, зокрема українця, за підозрою у шпигунстві 21 червня