№21, листопад 2013

Увага! В ефірі телеканал «Рада»Увага! В ефірі телеканал «Рада»

Серед розмаїття вітчизняних телепрограм нині увагу глядачів дедалі більше привертає парламентський телеканал «Рада», журналісти якого прискіпливо відстежують роботу народних обранців під час пленарних засідань Верховної Ради, в кулуарах, у профільних комітетах та виборчих округах. Завдяки супутниковій трансляції та операторам кабельних мереж (а їх аж 1328) програми ТК «Рада» мають змогу дивитися як у всіх регіонах України, так і в Європі. Найближчим часом колектив парламентського телебачення має намір перейти у формат цілодобового мовлення й отримати статус загальнонаціонального. Про це та деякі інші творчі плани наших колег — розмова з генеральним директором телеканалу «Рада» Ігорем ТОЛСТИХ:

Ігор ТОЛСТИХ народився 19 жовтня 1956 року в Маріуполі. Навчався на факультеті журналістики Ростовського державного університету. По закінченні працював кореспондентом маріупольської міської газети «При­азовський робітник». 1991 року став заступником редактора газети «Контакт» (м. Донецьк). У 1995–1997 роках перебував на посаді декана факультету журналістики Донецького інституту соціальної освіти. В 1997–1998 роках – керівник прес-служби Донецької облдержадміністрації. З липня 1998 року – генеральний директор Донецької обласної державної телерадіокомпанії. З 2004 року працював на керівних посадах в НТКУ. В березні 2013 року очолив дирекцію телерадіопрограм Верховної Ради (супутниковий ТК «Рада»).

– Ще зовсім донедавна про ТК «Рада» в’їдливо відгукувалися як про найстабільніший у вітчизняному телепросторі. Мовляв, коли не ввімкнем, завжди побачиш як не трансляцію сесій, то заставку «технічна перерва». Сьогодні ми беремо курс на програми інформаційно­пізнавального спрямування, розраховані на широке коло глядачів. Звичайно, транслювати пленарні засідання та інші робочі будні Верховної Ради ми також будемо. Роботі парламенту присвячені інформаційно­аналітичні програми «Парламентський день», «Парламентський тиждень», «Парламент». У планах – створення аналітичної міжнародної програми, присвяченої проблемам європейської інтеграції України, взаємовідносинам з найближчими сусідами.

Уважний глядач уже помітив і, впевнений, відзначив програму для школярів «Рада очима молоді», де старшокласники із сесійної зали розповідають про діяльність парламенту, про виборчу систему, про те, як сюди депутати потрапляють, чим вони займаються. Тобто основи парламентаризму розкривають школярі. Листи свідчать, що викликає інтерес й молодіжна пізнавальна програма «Парламентаризм і сучасність». Її ми готуємо разом із фахівцями кафедри парламентаризму Національної академії державного управління при Президентові України. Права виборців розкриває програма «Парламентська приймальня».

Крім того, ми почали робити спортивні програми «Час спорту». Запрошуємо сюди фахівців, спортсменів, які розповідають про проблеми здоров’я нації, про необхідність займатися спортом і долучати якнайбільше людей до цієї справи. З’явилася програма «Ранок»... Я хочу наголосити, що нас небагато, усього вісімдесят осіб. Це і творчих, і технічних працівників. Звичайно, навантаження на всіх дуже велике. Такий обсяг передач створюють, як мінімум, 120—130 фахівців. Тому, звичайно, нам доводиться співпрацювати з іншими телерадіокомпаніями. За рахунок такого співробітництва розширюємо регіональну тематику. Відбираємо найкращі пізнавальні програми, адже вони йдуть і за межі держави, як іміджеві програми про Україну. Тобто намагаємося розширити палітру інформації для глядача.

– Отже, можна сказати, що телеканал «Рада» поступово стає загальнонаціональним?

– Так, наше завдання позбутися статусу такого, знаєте, відом­чого каналу, стати загальнонаціональним. Та й законодавство вже не передбачає відомчих каналів. Звичайно, наш невеличкий колектив не може ще конкурувати з загальнонаціональними каналами, скажімо, в жанрі розважальних програм. Зрештою, розважальних програм в ефірі достатньо. Ми себе позиціонуємо саме як інформаційно­пізнавальний канал. Ось, наприклад, оскільки попереду святкування 200­ліття від дня народження Тараса Шевченка, ми прагнемо показати цю знакову постать і як художника, і як громадського діяча, і як письменника, і як поета. У нас на ці теми йде чимало невеличких роликів, в яких діти різних національностей читають твори Тараса Шевченка рідною мовою. Їх навіть Міністерство освіти і науки взяло на Шевченківський урок першого вересня.

– Ігоре Миколайовичу, ви сказали, що в колективі нині вісімдесят трудоголіків: хто вони за фахом, за стажем роботи, за віком?

– На творчих посадах працює всього 26 осіб. З них шість чоловіків і двадцять жінок. Середній вік – десь 33 роки. Їхній стаж роботи на журналістській ниві в середньому 12 років. Класичну журналістську освіту мають 12 осіб, 8 — закінчили курси навчання і отримали сертифікати з різних напрямів в Укртелерадіопресінституті та в Інтершколі на додаток до основної професії. Решта – політологи, філологи, соціологи, економісти, історики, культурологи.

– Матеріально­технічна база, яку ви маєте, відповідає сучасним вимогам?

– Наша база, скажімо так, порівняно з технічним оснащенням Національної телекомпанії, де я працював дев’ять років, набагато якісніша. У нас все комп’ютеризовано, автоматизовано, проте знімальна техніка потребує оновлення. Дасть Бог, цього року трішки її обновимо. Телебачення – така сфера, де технології не стоять на місці, вони потребують оновлення.

– Техніка – це важливо, але й творчі задуми та їхнє втілення в реальність – найголовніше.

– Так, це правда. Техніка служить втіленню ідей. Найближчим часом плануємо створити «Депутатський телеклуб», куди запрошуватимемо парламентаріїв різних скликань. Адже і для глядачів, і для народних обранців нинішнього скликання, упевнений, важлива їхня думка про сьогодення й перспективи парламентаризму в Україні, про подальшу долю місцевого самоврядування.

Хочемо розширити палітру наших студійних зустрічей із зарубіжним дипломатичним корпусом. Щоб на підставі їхніх суд­жень наш глядач мав уявлення про міжнародне життя, про роль і місце України у Європі і в світі в цілому.

Маємо намір створити програму, якій дано поки що умовну назву «До депутата на гостину». Про наші задуми, щоб не наврочити (сміється), більш не говоритиму. Прийде час, глядач сам оцінить.

– Що ж, хай вам і колективу щастить у всьому. І зі святами: 15­річчям каналу і професійним Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку. 

 

Вів розмову Віктор КОРНІЮК.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата