№22, листопад 2006

Основи політичного прогнозування

Прогностика – один з нових, важливих напрямів політичної науки. Політичне прогнозування охоплює теорію, методологію і практику дослідження динаміки та перспектив розвитку різноманітних процесів і явищ суспільного життя. Від його рівня залежить не лише ефективність державного управління, а й розуміння всього розмаїття форм суспільно-політичного життя, специфіки функціонування політичних інститутів, механізмів, геополітичних структур. Забезпечення через потенціал прогнозування їх стійкого розвитку постає в умовах сьогодення конструктивною метою.

У монографії Володимира Горбатенка зазначено, що нині немає офіційно прийнятої, науково обґрунтованої стратегії розвитку політичної і правової систем. Відсутність досвіду якісного аналізу і планування політичних процесів за умов динамічного суспільного розвитку, слабка емпірична й методологічна база, яку використовують українські політологи-аналітики, спричинили виникнення труднощів та непослідовності у реформуванні українського суспільства. Саме це й спонукало автора започаткувати дослідження такої складної, гостро необхідної для суспільної практики проблеми.

Дослідник наголошує, що політичне керівництво України у своїх діях має орієнтуватися на науково обґрунтовані прогнози, оскільки саме вони є однією з гарантій передбачуваного розвитку конкретних подій і суспільно-політичних процесів загалом. З цим важко не погодитись, оскільки за сучасних умов неспроможність прогнозувати означає неспроможність здійснювати реформи. Тож у дослідженні В. Горбатенка реалізовано авторське бачення проблематики політичного прогнозування, а саме: з'ясування його місця, ролі й засобів у сучасному політичному розвиткові; розкриття стратегії і тактики державного прогнозування; висвітлення визнаних варіантів соціально-політичного прогнозування майбутнього; інтерпретація основних суспільно-політичних тенденцій розвитку людської цивілізації та ситуації постмодерну, які створюють картину доступного для огляду майбутнього. Всі ці проблеми є надзвичайно важливими для фахівця в галузі політичного прогнозування.

Дослідження проблеми політичного прогнозування має значні перспективи, широке поле теоретичного пошуку та практичної діяльності. Ця проблема зумовлена значним ускладненням процесів розвитку суспільного життя, розширенням обсягу і масштабів прогностичної діяльності, кількісної і якісної багатоманітності об'єктів прогнозування, зростанням соціальної, економічної, екологічної та інформаційної цінності прогнозів. За таких умов політичне прогнозування покликане слугувати однією з найважливіших складових реформування суспільства і процесу прийняття державно-політичних рішень.

Така ситуація й мотивація, викладена в рецензованій монографії, лише підтверджують необхідність соціального прогнозування в широкому контексті та здійснення прогнозів у політичній сфері на пострадянському просторі й, зокрема, в Україні. Визнати достатньою наявну нині практику реалізації прогнозів немає жодних підстав. Що ж стосується здійснюваних сучасних прогнозів, то й тут, як правило, виявляються дефіцит стратегічних складових, слабка здатність вирватися з цупких обіймів поточної суспільно-політичної кон'юнктури у часі й просторі, а також недостатнє наповнення предметно-практичними елементами, рекомендаціями щодо вчасної та ефективної реалізації прогнозних висновків.

Автор: Фелікс РУДИЧ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Blackjack Switch: що це таке і чому в нього варто грати? Сьогодні, 23 березня

65% європейців – за те, щоб Україна приєдналась до ЄС у найближчі роки Вчора, 22 березня

ЄС надасть 56 млн євро фермерам Румунії, Болгарії та Польщі через зерно з України Вчора, 22 березня

НАТО долає вето Орбана, США дадуть танки і Patriot швидше, збіднений уран у снарядах: новини дня Вчора, 22 березня

Угорщина підтвердила блокування спільної заяви ЄС про ордер на арешт Путіна 21 березня

Кулеба про рішення ЄС щодо боєприпасів: стратегічний крок у напрямку до перемоги 21 березня

В ЄС назвали країни-учасниці спільної закупівлі боєприпасів для України 21 березня

Прем’єр Латвії: вступ України в НАТО потрібен не тільки Україні 20 березня

Естонія: Погоджений у ЄС план передбачає постачання Україні 1 млн снарядів  20 березня

Прем’єр Латвії: якщо якась країна може поставити рекорд у процесі вступу в ЄС, то це Україна 20 березня