№19, жовтень 2013
Цього літа почав діяти Закон «Про морські порти України». Пов'язане з ним реформування виробничої та соціальної сфери галузі поставило нові завдання перед профспілками щодо забезпечення захисту прав портовиків, їхніх соціальних гарантій. Саме про це розмова з головою профспілки працівників морського транспорту «Одеський морський порт», координатором Координаційної ради профспілок морського транспорту України, президентом Асоціації «Ветеранський рух Одеського регіону» Володимиром ЗАЙКОВИМ.
– Володимире Никифоровичу, як відбилося ухвалення Закону «Про морські порти України» на рядових працівниках Одеського морського порту?
– Сьогодні ми робимо все можливе, аби соціальні гарантії, які були прийняті раніше, збереглися. За підтримки керівництва порту й завдяки мобілізації коштів за рахунок інших статей профспілкового бюджету нам удалося зберегти основний соціальний пакет портовиків на належному рівні. Насамперед це стосується медичних програм. Функціонує та забезпечується всім необхідним медикосанітарна частина порту, де надається терапевтична, хірургічна й інша допомога портовикам, працівникам Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України», стивідорних компаній і непрацюючим ветеранам. Збережено й програму медичного страхування.
Наші працівники, як і раніше, можуть оздоровлюватися в нашому профілакторії «Чабанка» в Комінтернівському районі Одеської області. Щоправда, виникли проблеми з виділенням путівок на оздоровчокурортне лікування Державним фондом соціального страхування. Але ми знайшли вихід: профспілка уклала прямі договори з декількома оздоровницями Прикарпаття, зокрема із санаторієм «Смерічка», завдяки чому нині портовики одержують путівки за нижчими від ринкових цінами.
Як і раніше, портовикам виплачують одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення за поданням профспілкового комітету у випадках, передбачених колективним договором (переважно на оплату дорогих медикаментів, часткову оплату операцій і лікування). Профспілка також курирує культурномасову й спортивну роботу на підприємствах. Завдяки її фінансуванню проводяться загальнопортові урочистості та масові заходи з нагоди Дня Перемоги над німецькофашистськими загарбниками, Дня флоту України, дня заснування Одеського порту, зустрічі Нового року. Спрямовуються кошти й на проведення спортивних змагань, спартакіад і свят.
Загалом в умовах реформування вдається не допустити погіршення соціального забезпечення.
– Володимире Никифоровичу, а як взаємодіють із профспілками філії адміністрації морських портів?
– У кожній філії створено первинну профспілкову організацію, що раніше входила до складу тієї або іншої профспілки портовиків. Відпрацьовано колективні договори на базі вже наявних у портах. У свою чергу, керівник кожної філії має право укладати колдоговір із тією профспілковою організацією, членами котрої є його співробітники. Тут головне – бажання самого колективу.
Так, на прикладі Одеського порту створено первинну профспілкову організацію, що як підрозділ увійшла до складу нашої профспілки працівників морського транспорту «Одеський морський порт». Ми сформували комісію з розроблення його колективного договору разом з адміністрацією, опрацювали на базі наявного колективного договору, й це загалом діє.
Ну а щодо фінансового становища профспілки, то, звісно, тимчасові труднощі є. Бо протягом усього періоду реформування кошти, передбачені колективним договором на соціальні потреби, на рахунок профспілки не надходили. А це, природно, ускладнює нам життя.
– Розкажіть, будь ласка, про Координаційну раду, в якій ви обіймаєте відповідальну посаду?
– Після ухвалення Закону «Про морські порти України» багато профспілок вирішили об'єднати зусилля для реалізації спільних рішень.
4 червня 2013 року зібралися голови профспілкових організацій морського транспорту України. На Координаційній раді було запропоновано нові неординарні заходи в діяльності профспілок, які нині практично втілюються.
Сьогодні багато чого у справі захисту соціальних інтересів працівників портової галузі залежить від голови ДП «Адміністрація морських портів України» Юрія Юрійовича Васькова. Відрадно, що він є нашим однодумцем і готовий допомогти портовикам не лише словом, а й ділом, що підтверджує його особиста участь в останньому засіданні Координаційної ради, яке відбулося в червні. Нині з різних напрямів роботи виникає чимало питань, усі вони узагальнюються й виносяться на обговорення для прийняття рішень на раді. У такий спосіб нам вдається відстоювати свої інтереси. Скажімо, були спроби втручання в діяльність профспілкових організацій з боку керівників новостворених філій адміністрації морських портів. Але завдяки тому, що мене вчасно поінформували, ми разом із Юрієм Васьковим ці спроби локалізували. А нещодавно надійшло звернення з Ізмаїльського порту, де скорочують майже 30 осіб. На черговій зустрічі з Юрієм Юрійовичем ми розглядатимемо цю ситуацію. Щодня виникають проблеми, на які потрібно швидко реагувати. Ось цим ми й займаємося в Координаційній раді...
– Які проблеми у зв'язку з реформуванням портової галузі найбільше вас непокоять?
– Основні з них – це збереження робочих місць і соціальних пільг для працівників порту. Нам поки що вдається з ними впоратися багато в чому завдяки теплим конструктивним партнерським стосункам із нашою адміністрацією та керівництвом Асоціації морських портів України. Нині складна ситуація у філії адміністрації: вона не може забезпечити фінансування соціальної програми, бо ще не затверджений фінансовий план, у якому передбачене виділення потрібних коштів. Тим часом Одеський порт має можливості фінансувати цю програму. І за рахунок його коштів ми сьогодні перекриваємо соціальні програми іншого підприємства. Це наша взаємна підтримка, що допомагає колективам розв’язувати згадані проблеми.
– Володимире Никифоровичу, наостанок загляньмо в перспективу: чи почуватимуться люди соціально захищеними після проведення реформ?
– Усі ми чекаємо від нового закону про порти позитивних зрушень: залучення інвестицій, нових вантажопотоків, підвищення конкурентоспроможності. Безперечно, у кожному українському порту, що освоїв нову модель, відбудеться реформування приблизно за тою схемою, яка раніше була застосована в Одеському порту. І, на мій погляд, для загальної користі слід об'єднати зусилля двох створених у морській галузі структур – центральної і профспілкової координаційних рад.
По суті, для того й ухвалювали новий закон, щоб підвищити рівень соціального захисту працівників, щоб галузь дістала новий поштовх для розвитку, що в результаті забезпечить появу нових робочих місць, нових вантажопотоків і прихід інвесторів, які посприяють ефективнішому використанню потенціалу українських морських портів.
Ось конкретний приклад. В Одеському порту успішно реалізується проект контейнерного термінала «Карантинний мол», що має вражаючу перспективу. Наведу лише деякі цифри. Вартість проекту – 4,9 мільярда гривень. Загальна територія термінала – 19,3 гектара. Два причали довжиною 650 метрів і глибиною 15 метрів дають змогу обробляти великі контейнеровози, які сьогодні ніде прийняти. З'являться понад дві тисячі нових робочих місць.
Тому я впевнений, що спільно ми подолаємо всі перешкоди на нашому шляху.
Вів розмову Євген ТИЩУК.
Фото автора.
Архів журналу Віче
![]() |
№10 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Politico: ЄС у грудні погодиться почати переговори про вступ України
Байден запевнив союзників у НАТО і G7 в подальшій підтримці України
Axios: Адміністрація Байдена переконує союзників, що підтримка України триватиме
Європарламент підтримав створення Українського фонду в €50 мільярдів
У Пентагоні заявили про готовність передати Україні ракети ATACMS
FT: Брюссель планує розморозити мільярди євро для Угорщини у пошуках підтримки України
Польща, Україна і Литва домовились перенести перевірки українського зерна до порту Клайпеди
Флот РФ фактично зазнав поразки у Чорному морі – Міноборони Британії
Хронічна обструктивна хвороба легень — чому виникає і як з нею боротися
Зеленський: санкційна пауза після 11-го пакета ЄС надто затягнулася