№22, листопад 2006

Антимонопольний комітет повернув споживачам 1,7 мільярда гривень за неякісні послуги

У попередньому номері «Віча» у рубриці «Дім, у якому живемо» досліджувалася тема формування тарифів на оплату послуг житлово-комунального господарства. Нині – як боротися за їхню якість? На запитання нашого кореспондента відповідає Олексій КОСТУСЄВ, голова Антимонопольного комітету України, доктор економічних наук

– Олексію Олексійовичу, яких заходів вживає Антимонопольний комітет щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги, а також у полі фінансової діяльності монополістів – НАК «Нафтогаз України», «Укртрансгазу», «Укренерго», Водоканалу, підприємств газовидобутку в Україні?
– Прерогатива затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги належить органам місцевого самоврядування. І це чітко регламентує Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Здійснювати ж контроль за цінами та розрахунками, згідно із законодавством, повинні місцеві держадміністрації. Щодо АМКУ, то, зі свого боку, ми боремося зі зловживаннями монополістів у цій сфері, ведемо постійний моніторинг перерахунків зі споживачами за неякісні послуги, працюємо в межах своєї компетенції над удосконаленням нормативної бази.
Позиція АМКУ однозначна: тарифи мають бути прозорими та економічно обґрунтованими, а процедура їх затвердження – відкритою та зрозумілою для споживачів. Треба виправити такі епізоди, коли наприклад, населення розраховується за спожиті кубометри гарячої води, а обленерго розраховує плату за гігакалорії, вносячи плутанину в розрахунки, накопичуючи фіктивні борги споживачів перед тепловиками. Торік ми звернулися до всіх адміністрацій із пропозиціями щодо потреби розроблення порядку затвердження тарифів. Проте, як мені відомо, на сьогодні в регіонах так і не запроваджено відповідних прозорих процедур. Хоча за нинішніх обставин це надзвичайно актуально. Тому ми вже готуємо відповідні рекомендації Міністерству будівництва, архітектури та житлової політики. Адже тільки жорсткий контроль за ситуацією дасть змогу позитивно вплинути на розв'язання цієї проблеми.
Окремо треба звернути увагу на неврегульованість порядку проведення перерахунків за послуги тепло- й водопостачання та водовідведення, бо питання й досі лишається невирішеним. Через відсутність єдиного підходу підприємства здійснюють перерахунки невчасно та в неповному обсязі. Однак саме за сприяння комітету минулого року підприємства сфери ЖКГ здійснили населенню перерахунки на загальну суму понад 190 млн. грн. Йдеться про повернуті або зараховані як майбутні платежі кошти споживачів. У першому півріччі цього року сума перерахунків становила понад 135 млн. грн. За цей період органи АМКУ розглянули більше як 40 справ у сфері ЖКГ, порушників оштрафовано на суму понад 83 тис. грн., надано 70 обов'язкових рекомендацій для запобігання та усунення умов вчинення порушень. За нашої підтримки протягом останніх п'яти років за неякісні комунальні послуги вже перераховано понад 1,7 млрд. грн.
Стосовно конкретних справ, то нещодавно комітет оштрафував «Уктрансгаз» за зловживання монопольним становищем на 100 тис. грн. І підприємство не тільки визнало порушення на регіональних ринках реалізації скрапленого газу, а й зобов'язалося в майбутньому виважено формувати свою цінову політику.
Ще одним показовим прикладом є надання рекомендацій НАК «Нафтогаз України» та її дочірній компанії «Уктрансгаз» створити рівні умови доступу всіх учасників ринку до ресурсів газу, скасувавши свої неправомірні рішення. Компанії погодилися з рішенням комітету та виконали наші рекомендації.
Якщо ж говорити про підприємства, які займаються газовидобутком, то вони не є монополістами і їх діяльність не підпадає під антимонопольне регулювання.

– Яка схема для створення конкурентного середовища у сфері надання комунальних послуг? З якими законодавчими ініціативами виступав Антимонопольний комітет з цього приводу?
– Ми вважаємо, що ринок надання послуг з обслуговування будинків, споруд та прибудинкових територій є потенційно конкурентним. Тому відкриття його для нових учасників лише сприятиме підвищенню якості послуг.
АМКУ також зосереджував увагу на питанні забезпечення прозорості переходу від централізованої до автономної системи опалення. Зокрема, ми рекомендували Мінбуду провести інвентаризацію всіх систем опалення та визначити, в яких випадках централізоване опалення неефективне. Адже в невеликих містах і деяких районах мегаполісів ця проблема дуже гостра. На жаль, досі робота з дослідження цього питання не проводиться.
Проте деякі наші ініціативи вже мають реальне втілення. Пропозиції АМКУ щодо недопущення включення до тарифів на житлово-комунальні послуги витрат, які безпосередньо не стосуються надання цих послуг, враховано у двох постановах Кабміну. Наприклад, обленерго закладає в тариф гроші на утримання та обслуговування своїх адміністративних будинків. Аби не допустити включення до тарифів на послуги підприємств природних монополій непотрібних витрат, ми розробили проект внесення змін до Закону України «Про природні монополії», який нині перебуває у Верховній Раді на розгляді.
– Чи існують нині відпрацьовані відмови від послуг комунальників, які є монополістами у цій сфері? Якщо так, то які? Наскільки лояльно міська влада ставиться до таких спроб? Можливо, є приклади.
– На сьогодні відмовитися від послуг комунальників дуже складно, а що стосується суб'єктів господарювання природних монополій – практично неможливо.
Хоча, в принципі, є можливість відключення від централізованих систем опалення. Ми отримали чимало звернень від мешканців Луганської області, які через неякісне централізоване теплопостачання мають бажання встановити автономні системи опалення. Але люди стикаються із серйозними проблемами недостатнього нормативного регулювання цього процесу. І відповідні пропозиції вирішити це питання ми не раз надавали тодішньому Держжитлокомунгоспу.
Водночас за умов конкуренції можна вибирати виконавців окремих послуг, як-от: вивіз сміття, обслуговування будинків тощо.
Аби навести лад у цій сфері, ми наголошуємо на потребі створення на ринку житлово-комунальних послуг незалежних регуляторів і на загальнодержавному, і на регіональних рівнях. Саме такі органи мали б відповідати за формування і встановлення тарифів, а також здійснювати контроль. Подібні органи, а саме національні комісії, вже є в галузях електроенергетики та зв'язку. І тому приємно усвідомлювати, що ця пропозиція АМКУ увійшла до концепції державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері ЖКГ. До речі, як мені відомо, її також підтримав профільний комітет Верховної Ради.

– Як ви можете прокоментувати заяву мера Києва пана Черновецького про те, що за умови створення об'єднань співвласників будинків місто забезпечить капітальний ремонт комунальної власності? Наскільки це реально?
– Цю ідею можна підтримати. Наразі справді назріла потреба створити ефективного власника в кожному будинку. Адже очевидно, що мешканці як ніхто інший зацікавлені раціонально використовувати кошти на утримання власних будинків. Саме вони краще обізнані, на що передовсім спрямувати ресурси. Проте тільки пан Черновецький, як міський голова, може знати фінансові можливості столиці щодо забезпечення проведення капітального ремонту комунальної власності.

– Прокоментуйте, будь ласка, слова Миколи Томенка: «В Києві нині право підняти тарифи втричі  дано міському голові, його родичам і колегам по «Правексу», які сьогодні очолюють усі наглядові ради енергетичних компаній комунальних підприємств».
– Політика й економіка – речі різні, хоча й взаємопов'язані. Як я вже зазначав, право встановлювати, а відповідно й підвищувати тарифи покладено на органи місцевого самоврядування, так само як на держадміністрації – здійснювати контроль за цінами. У Києві є мер, міська адміністрація та Київрада, котрі чудово знають, кого і якими правами та повноваженнями наділив закон.

– Пан Клюєв у виступі на засіданні Верховної Ради 4 жовтня заявив, що уряд планує «навести лад у господарській діяльності державних монополій». Як це робитиметься і яких заходів вживатиме Антимонопольний комітет?
– Ми вітаємо такий намір. Адже уряд може сформувати відповідну концепцію, і якщо розроблені ним документи потребуватимуть погодження з АМКУ, ми готові детально їх розглянути, надати пропозиції та зауваження, зробити свій внесок. Забезпечення рівних умов діяльності всім гравцям ринку має стати «альфою і омегою» у вирішенні цього надзвичайно важливого питання. І без підтримки Верховної Ради нам не обійтися.


Розмову вела Катерина БАЛАБУЄВА.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня