№17, вересень 2013

Демократія як взаємоузгодження свободДемократія як взаємоузгодження свобод

На підтримку зусиль урядів держав–членів ООН Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію від 13 грудня 2007 року про розвиток та зміцнення демократії. Про сучасне влади народу в Україні ми говорили з головою правління Центру стратегічних досліджень Павлом ЖОВНІРЕНКОМ:

– Жодний диктатор не скаже, що в його країні немає демократії. Вони всі кажуть, що обрані народом, працюють для народу й народ має повну свободу в їхній країні. Але справжня демократія – це право і реальна можливість народу обирати своїх представників, надавати повноваження, наділяти владними функціями на певний період, впливати на зміст тих чи інших законодавчих актів, мати якийсь стосунок до обмеження деяких своїх прав. Свобода завжди має бути обмеженою, моя свобода закінчується там, де починається свобода когось іншого. Або, інакше кажучи, демократія є взаємоузгодженням свобод.

– Чи можна, на вашу думку, назвати вибори в Україні демократичними?

– Українські вибори є, безперечно, актом прояву демократії. Звичайно, бувають порушення. Але немає нічого абсолютного, тим паче – свободи, як і цілковитої ідеальної демократії. Немає абсолютного дотримання прав і свобод, як і законів. Самі люди, громадяни є найефективнішими гарантами своїх прав і свобод. Не треба покладатися ні на кого – ні на омбудсмена, ні на Президента… Так, глава держави – гарант дотримання Конституції, так, він гарант щодо державних справ, але твої особисті права ти самостійно маєш обстоювати, гарантувати їх дотримання. Ніхто краще за тебе не виконає цих функцій.

Павле Григоровичу, та чи працює в Україні механізм захисту прав і свобод так, як міркуєте ви, – самими ж громадянами?

– Безумовно, якщо ми цього хочемо. Демократії, узгодження інтере­сів, свобод за 22 роки неможливо навчитися. Необхідно пройти всі щаблі демократичного розвитку. З другого боку, говорити про перемогу демократії нині навряд чи можна, тобто повністю демократичного представництва немає. Скажімо, керівника органу місцевого самоврядування, депутатів обирає громада. Але вони не є розпорядниками коштів місцевого бюджету. Справжніми фінансовими розпорядниками є керівники адміністрацій, яких призначає Президент. Однак вони не підзвітні громаді, не відповідають перед нею, а лише перед вищими органами виконавчої влади і Президентом.

Те саме стосується, скажімо, міліції. Якби в Україні внаслідок реформи правоохоронних органів міліція стала муніципальною, а громада мала право, хай і не обирати міліціонера, а хоча б ветувати його призначення, то, скажімо так, Врадіївки не сталося б. На жаль, «призначенці» здебільшого цілковито відірвані від народу. Ось так спрацьовує навіть не одна вертикаль, а ціла низка вертикалей, які придушують демократію. Хоча схематично в нас наче все демократично. На зорі незалежності, видається, було більше демократії в законах. Скажімо, був нижній поріг: 50 відсотків виборців повинні прийти на вибори, щоб вони вважалися дійсними, а за меншої кількості призначалися нові вибори з новими кандидатами. Це дуже важливо, бо якщо люди не прийшли, то ці кандидати їм не цікаві.

А загалом не треба вигадувати нового українського велосипеда. Варто взяти досвід країн, які ми називаємо демократичними, і застосувати його в Україні. Не так важливо, маємо президентську республіку чи парламентську. Головне, щоб правила, про які домовилися суспільство і влада (так званий суспільний договір), виконувалися.

– У новітній історії України були приклади запозичення законних норм, які потім не працювали. Хтось пояснював це своєрідним менталітетом українців, для яких не всі закони підходять…

– Розмови про менталітет, особливості українців є, даруйте, «відмазкою» для тих, хто не хоче виконувати правил. У футбол грають одним м’ячем. А в нас дехто хоче мати за пазухою другого м’яча, підбігти до воріт, забити гол і сказати, що правила не прижилися й ми придумали свої: грати з двома м’ячами чи щось подібне. Ми такі самі люди, як і інші, наші співвітчизники чудово приживаються за кордоном, виконуючи чужі правила, і їм зовсім не заважає менталітет чи ще щось. І тому казати про те, що маємо якісь перешкоди, щоб виконувати апробовані зрілими демократіями закони, безглуздо. Інша річ, що ми просто не хочемо дотримуватися правил.

– Яких змін, на вашу думку, слід очікувати в разі підписання Угоди про асоціацію України з ЄС?

– Реальною позитивною зміною буде те, що Україна включиться в європейський політичний простір. ЄС був створений як економічне співтовариство, але пізніше перетворився на економічно­політичний союз, основою відносин якого є верховенство права і демократія. Тому буде значно важче порушувати українське законодавство, яке в результаті стане частинкою європейського. Україна фактично прийме встановлені правила гри у площині демократії. І ЄС як «рефері» спостерігатиме у формі моніторингу за їх дотриманням. За порушення правил Україна буде змушена відповідати політично чи економічно. Це стимулюватиме владу до зменшення кількості порушень і до виправлення помилок.

Отже, перспективи розвитку демократії в Україні напряму залежать від результату саміту у Вільнюсі. Якщо Угоду про асоціацію підпишуть, то демократія розвиватиметься, а як – ні, то, найпевніше, згортатиметься. Наприклад, у виборчому законодавстві позитивні зміни, що намітилися, не дадуть очікуваного ефекту, бо закони виконуватимуться так само, як і раніше. Проте, гадаю, цей песимістичний сценарій – не про Україну.

– Дякую за розмову.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня

Франція незабаром поставить Україні 78 САУ Caesar – міністр Вчора, 27 березня

У Чехії кажуть, що в межах її ініціативи Україна потенційно може отримати 1,5 млн снарядів Вчора, 27 березня

У Литві призначили нового міністра оборони 26 березня