Як львів’яни рятують своїх левів

Львів’яни взялися за порятунок левів – тих,
що стали символом міста і красуються на гербі Львова. Адже кожна восьма споруда в місті обов’язково має на фасаді зображення лева.
З роками будівлі руйнуються, їх лагодять, ремонтують фасади, проте не завжди можуть відновити лева, його просто знімають або переробляють. Тоді з’являється вже інший лев, відмінний від оригіналу. Щоб налагодити процес порятунку левів, у місті створено Фонд реставрації ушкоджених і знищених левів Львова та розроблено проект їх відновлення.

Слово про першого лева

Проїжджав одного разу князь Данило, володар Черленої Русі, своїми землями й залишився на нічліг між стольним градом Галич і західним укріпленням Перемишль. Поки почет готував вечерю та ночівлю, князь із зброєносцем поїхали до лісу. Несподівано розпочалася гроза. Князь став свідком, як у розлогий дуб ударила блискавка, відчахнувши велику гілку. І враз пролунав рик звіра. Напівзасліплені вершники наблизилися й побачили, що товста гілка придушила хребет могутньому леву. Вибратися з­під неї звір не міг і ревів від болю та безпорадності. «Голова такого лева була б окрасою моєї світлиці», – подумав лицар, вхопив меч і... підважив ним гілку. Лев вирвався із пастки і, зазирнувши в очі визволителю, за кілька секунд зник у хащах. А вже невдов­зі Данило заснував місто й назвав його (як і свого сина) на честь царя звірів.

Почувши цю легенду на уроках львовознавства, допитливі школярі часто запитують: невже в лісах дов­кола Львова жили леви? Саме так, і про це свідчать знахідки дослідників. У другій половині ХХ століття в околицях теперішніх парків «Високий Замок» і «Знесіння» археологи знайшли останки печерного лева, вік яких 13 тисяч років.

Символи й обереги міста

Лев став покровителем мешканців міста і надійним оберегом від сил зла. Сентимент городян до царя звірів закарбовувався на багатьох спорудах. Дослідник і музеєзнавець Юрій Гайда спробував порахувати львівських левів на фасадах будинків. Сьогодні їх налічується більш як чотири з половиною тисячі.

– За останніх шість років, відколи я досліджую та вивчаю левів Львова, їх поменшало майже на 30 відсот­ків, – сказав «Вічу» керівник галереї «Равлик» Юрій Гайда.

– Сьогодні виникла необхідність порятунку львівських левів. Я побачив загрозливу тенденцію, – підтверджує це й львівський громадський діяч Олег Мацех. – Частину левів просто втрачено, балкони в критичному стані, а будинки – аварійно небезпечні. Леви допоможуть побачити проблему руйнування міста. Концентруючи увагу на деяких левах, одночасно звертаємо увагу і на будинок. Ми маємо взяти на себе відповідальність і показати, що є господарями Львова, бо від нас залежить, в якому місті житимемо
завтра ми і наші діти.

Відтак Юрій Гайда та Олег Мацех створили Фонд реставрації ушкоджених і знищених левів, який має на меті залучити кожного охочого львів’янина до порятунку левів. На їхню думку, ідея цього задуму – привернути увагу до збереження архітектури міста від руйнації.

Адже руйнують будівлі і левів на них самі ж люди, які на свій розсуд роблять ремонти без відповідних дозволів чи консультацій фахівців, пошкоджуючи скульптури. А розпіарена кампанія захисту цих зображень на львівських будівлях і можливість звернутися до фонду сприятиме збереженню унікальних архітектурних прикрас на спорудах. У фонді розробили проект порятунку левів, щоб фахово реставрувати те, що залишилось.

– Аби не сталося так, як із левом, що на площі Звенигородській, 3. Споруду, на якій він був розміщений, цілковито реставрували. І замість старовинного лева виготовили бутафорну копію, котра не має майже нічого спільного з попереднім зоб­раженням. На жаль, такі випадки непоодинокі, – стверджує Олег Мацех. – Я постійно виступав за охорону пам’яток Львова. А тепер вирішив змінити тактику й залучити до цього проекту кожного львів’янина, бо можна робити і маленькі кроки, але цим теж допомагати одній великій спільній справі – збереженню архітектури нашого давнього міста.

Повернімо вухо Венеційському левові!

Фонд уже розпочав інвентаризацію левів і постійно поновлює ці дані, створює каталог пошкоджених скульптур. Наступний пункт – структуризація левів за критерієм технічної оцінки їхнього стану. А далі організатори фонду обіцяють особисто збирати гроші на порятунок левів і прозоро проходити всіма сходинками – від виготовлення проектної документації до фахових реставраційних робіт. Буде розроблено механізм залучення жертводавців, відпрацьовано систему нагляду за здійсненням проектних і реставраційних робіт. Проект утілюватимуть коштом компаній, політичних партій та пересічних львів’ян за співпраці з Управлінням охорони історичного середовища міста.

– Насамперед підемо до мешканців будинку, де розташований лев, і запропонуємо, щоб вони допомогли. Всі технічні питання братимемо на себе. «Опікунів» левів належно відзначатимемо: зробимо для них Дошку пошани, – пояснив організатор кампанії Олег Мацех.

Першим левом, якого у Львові візьмуться рятувати, стане Венеційський, або лев святого Марка, на фасаді будинку на площі Ринок, 14. Цей лев із розкритою книжкою (як і на гербі Венеції) «народився» наприкінці XVI ст., коли фасад споруди перебудували на замовлення її тодішнього власника – венеційського консула та купця Антоніо Массарі.

– Венеційському левові нині бракує одного вуха, в нього осипалося крило, – зауважив Олег Мацех. – Дві приватні львівські фірми візьмуть на себе всі витрати з реставрації лева. Завершити роботи планують не пізніше наступного року.

За задумом керівників проекту опікуватися кожним обраним левом може будь­яка пересічна людина, що готова стати меценатом доброї справи, тобто сплатити за проект реставрації, а весь технологічний процес бере на себе новостворений фонд.

Автор: Лариса МАРЧУК