Микола ПУНДИК: «Адміністративно-територіальна реформа сприятиме ефективному управлінню країною»

На Одещині, як і по всій країні, за дорученням Президента України триває широке громадське обговорення Концепції реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні. З питань доцільності та своєчасності такої реформи й розпочалася наша розмова з головою Одеської обласної ради Миколою ПУНДИКОМ:

– Скажу відверто, питання адміністративно­територіальної реформи сьогодні вкрай актуальне для регіонів. Адже ми й досі живемо в адміністративно­територіальній системі, що склалася ще в грудні 1934 року, коли з губерній і волостей утворили області та райони. Відтоді все так і залишилося, хоча умови й темп життя кардинальним чином змінилися. Суперечності між новими умовами та старим територіальним устроєм настільки глибокі, що, на мою думку, вони є основним гальмом усіх реформ у країні. Нам довелося вивчати досвід реформи органів самоврядування в Польщі, тож є з чим порівняти. Міркуйте самі: чисельність населення наших держав не вельми відмінна – 46 мільйонів українців і 36 мільйонів поляків. Водночас в Україні існує 13 тисяч сільських рад, а в Польщі – 2200 їх аналогів. Виникає запитання: чи нормально й чи доцільно мати 13 тисяч сільських рад, якщо наші колеги справляються зі своїми завданнями значно краще й набагато меншим числом? Отож, зміни потрібні. І є прагнення їх здійснити. За останній час я вже можу нарахувати три спроби адміністративно­територіальної реформи. Усі вони сприймалися по­різному. Однією такою спробою був широко відомий варіант Романа Безсмертного.

Але скажіть відверто: хіба він хотів зробити щось погане? Ні, звичайно. Але не проводилася роз’яснювальна робота з людьми, не було обговорення необхідності й методів здійснення таких перетворень у суспільстві. А відсутність конструктивної розмови, яка допомогла б виробити та прийняти виважені рішення, спричинила нерозуміння громадськістю актуальності територіальної реформи. Тому й результат вийшов досить жалюгідним. Адже до такої справи треба підходити зважено та відповідально. А ми залишилися там, де були десятиліття тому.

– Так. У нашій області є райони, де, скажімо, міліціонерів, податківців, прикордонників значно більше, ніж працевлаштованого населення. А, як відомо, державні службовці не виробляють додаткової вартості. Виходить, у деяких районах практично нема кому забезпечувати існування отих самих держслужбовців. Отож, переконаний, зміни потрібні. Але процес цей непростий. Слід враховувати, що адміністративно­територіальна реформа – одна з найдорожчих серед відомих у світовій практиці реформ. Бо її проведення неможливе без модернізації інфраструктури й, передусім, дорожньої транспортної системи. Звичайно, мають бути модернізовані і сфери медицини, освіти та багато інших. Для того, щоб усе це здійснити, окрім усвідомлення необхідності таких змін суспільством, потрібні колосальні кошти.

Для забезпечення адміністративно­територіальної реформи, на мій погляд, парламенті має ухвалити два закони: про місцевий референдум і про право громад на об’єднання. Це те, з чого обидві реформи, як місцевого самоврядування, так і адміністративно­територіальна, повинні розпочинатися, і без чого їхній старт неможливий.

– Я брав участь у засіданні президії. Для нас дуже важливо, щоб у проекті майбутньої Конституції України чи в проекті змін до нинішньої, які нині розробляє Конституційна асамблея, була гідно представлена роль органів місцевого самоврядування.

На засіданні обговорювалися такі важливі моменти, як навчання й підготовка кадрів, зокрема фахівців, котрі займаються документообігом. Ішлося і про зміни, запропоновані Президентом у рамках Концепції реформи місцевого самоврядування. Щодо ролі рад в управлінні державою, я згоден з висловлюванням: «Можна мати саме стільки влади, скільки її можна взяти». Цю тезу дуже добре розтлумачив свого часу Нікколо Макіавеллі.

– Справді, сьогодні для нас залишаються актуальними питання децентралізації влади, забезпечення фінансової й ресурсної самодостатності місцевих рад. Без цього неможливо ефективно розв’язувати проблеми освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, надання йому якісних адміністративних, соціальних і комунальних послуг, вирішувати питання планування територіального розвитку.

Звичайно, проведення таких реформ має відбуватися поетапно, комплексно й опиратися на чітку законодавчу базу. І я впевнений, що проголошена Президентом Концепція реформ місцевого самоврядування вже найближчим часом забезпечить нам необхідні умови для реальних та ефективних перетворень у цій сфері.

– На мою думку, Одеська обл­держадміністрація успішно реалізує делеговані їй повноваження. У такий спосіб втілюється в життя низка важливих проектів, започаткованих нашим очільником виконавчої влади Едуардом Матвійчуком за підтримки Президента України. Вже два роки поспіль повноцінно реалізується проект «Народний бюджет». Розпочато роботу над проектом бюджету наступного року – 2014­го. Позитивні відгуки надходять з регіонів області на таке починання, як «Дитячий медогляд». Триває будівництво нових об’єктів соцкультпобуту.

Так, звісно, труднощі є. Україна інтегрована у світовий простір, тому відчуває проблеми фінансової кризи, а на місцевому рівні бракує кваліфікованих кадрів. Однак, попри це, ми маємо істотні здобутки.

На завершення розмови хотів би привернути увагу ще до двох документів: Програми сталого розвитку промисловості Одеської області на 2013–2015 роки та Програми поводження з твердими побутовими відходами. Сьогодні ми активно реалізуємо їхні положення. Обидві вкрай актуальні для нашого регіону. Підготовлено також Програму забезпечення житлом дітей­сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Молоді люди виходять з сирітських притулків, їм потрібно соціально адаптуватися та десь жити. Без практичної допомоги тут не обійтися. З обласного бюджету на придбання житла для сиріт виділяють 10 мільйонів гривень. Вважаю, це дуже добра справа. І я переконаний, що обласна рада разом із державною адміністрацією робитимуть усе необхідне для поліпшення життя населення. Адже саме в цьому – сенс існування місцевої влади. 　

Розмовляв Євген ТИЩУК.
Фото автора.